Інформаційні війни та штучний інтелект у боротьбі за виживання України

Інформаційні війни та штучний інтелект у боротьбі за виживання України

Війна застала українське суспільство неготовим до того, що Україна і український народ можуть раптово зникнути. В Україні і в більшості країн не вірили, що така брутальна загарбницька війна з наміром знищити народ і захопити його землю можлива в ХХІ столітті.

Озираючись на початок повномасштабної війни, Росія і весь світ досі не можуть отямитись від того, що Україна вистояла. Крім військового опору, який проявили збройні сили і український народ, великий подив викликає українська стійкість щодо російської інформаційної війни, на яку Російська Федерація понад 30 років витрачала мільярди рублів: на утримання проросійських партій і чисельних агентів впливу, на ЗМІ, культурну експансію, на формування спільного інформаційного й культурного простору. 

Зважаючи на те, яке значення для стійкості суспільства під час війни має культура інформаційної гігієни в країні, найбільше дивує те, що війна між Україною і Росією  триває десять років і майже два з половиною роки – її активна фаза, але в Україні досі немає навчальних закладів, які готують спеціалістів з інформаційних війн та інформаційної гігієни. Хоча за цей час Україна накопичила значний досвід виживання в інформаційній війні. Це досвід, який виробили органи державної влади, громадянське суспільство і персонально кожен громадянин України. А це означає, що вища освіта відстає від життя і не враховує потреби в спеціалістах, від яких залежить стійкість держави і єдність суспільства. Під час війни активізували роботу українські фактчекінгові громадські організації, що спеціалізуються на боротьбі з фейками та панічними настроями. Це такі організації, що мають свої сайти, як «StopFakе», «По той бік новин», «БезБрехні», Національна спілка журналістів України, Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», «Антологія Брехні від VoxCheck» та інші, які щодня ведуть боротьбу з російською брехнею та пропагандою.

Доки існує Російська Федерація, її першочерговим завданням буде знищення України і українського народу. Про це відверто сказано у пропагандистській статті наближеного до Кремля пропагандиста і політтехнолога Тимофія Сергейцева «Що Росія має зробити з Україною?», розміщеній 3 квітня 2022 року на ресурсі державної аґенції Російської Федерації «РИА Новости».  У статті пропонується навіть заборонити слово «Україна», українців офіційно записати як росіян, а тих, хто буде цьому опиратися, пропагандист пропонує засудити до ув’язнення або смертної кари. Ці ж ідеї повторюють у телепередачах пропагандистів державних телеканалів Маргарити Симоньян, Володимира Соловйова, Дмитра Кисельова, Ольги Скабєєвої і Євгена Попова, а також депутати Держдуми Російської Федкерації та сотні російських пропагандистських телеграм-каналів. 

Тож сусідство з такою країною залишається небезпечним і змушує мати не лише сильну армію, безпекові гарантії від країн із ядерною зброєю чи перебування у такому військовому блоці, як НАТО, а й на масовому рівні досконало володіти технологіями інформаційної гігієни. А українські вузи мають випускати відповідних спеціалістів. Настав час, коли штучний інтелект почнуть використовувати не лише для розробки нових технологій, а й для інформаційних війн. Над цією проблемою вже активно працюють конкуруючі США і Китай. Тож Україна не повинна відставати від освоєння цих технологій. Адже крім російської загрози, інформаційні виклики можуть бути пов’язані зі зростаючою популярністю ультраправих рухів у країнах Євросоюзу та можливість активного включення в інформаційні війни Китаю, що зацікавлений у розколі Євросоюзу, ослабленні та ізоляціонізмі США й формуванні блоку автократичних режимів, у якому Китай хоче бути лідером.

Говорячи про відставання вищої школи від нагальних потреб виживання України, вже зараз треба формувати нову спеціальність, пов’язану з підготовкою  фахівців з інформаційних війн та інформаційної гігієни. Поки що в Україні у вузах викладається навчальна дисципліна «Інформаційні війни». Але її викладання передбачає лише ознайомлення з базовими поняттями інформаційних війн. Якщо інформаційні війни безпосередньо стосується військових вузів і академії СБУ, то інформаційна гігієна стосується медіасфери і всього суспільства, адже кожен громадянин України є щоденним споживачем інформації. Після заборони в Україні проросійських телеканалів «112 Україна», NewsOne, Zik, «НАШ», а наприкінці 2023 року – 16 провайдерів, пов’язаних з Російською Федерацією, вплив російської пропаганди в Україні відчутно ослаб. Після провалу бліцкригу в другій половині 2022 року російські ботоферми перенесли свої організаційні центри в Україну. Для цього вони наймають громадян України, що мають проросійські настрої, закуплюють комп’ютерну техніку, дають гроші на організацію та створення українських акаунтів або купівлю готових акаунтів (одна ботоферма має приблизно до 500 акаунтів). Якщо раніше ольгінські тролі із Санкт-Петербургу писали в українських соцмережах російською, насміхалися з української мови, культури, історії, традицій, то надалі в ютубі, тіктоці, фейсбуці та в інших соціальних мережах тролі перейшли на українську мову,  ніби вони – громадяни  України. Головними темами ботоферм стали зрив мобілізації, нацьковування народу на владу, поширення ідеї, що від підтримки України відмовляться західні країни, що треба сідати за стіл переговорів з Росією на російських умовах, фактично підштовхуючи українське суспільство до  капітуляції. Періодично відділи кібербезпеки виявляють ботоферми і заарештовують організаторів разом із тролями. Але Росія тут же наймає нових людей, і цей процес триває безперервно. Протягом 2022-2023 років в Україні виявлено й заарештовано організаторів 76 ботоферм.

Значної шкоди завдають інформаційно-психологічні операції, що в Україні працюють здебільшого за схемою: зарубіжне видання публікує провокативні думки часто невідомого експерта, які передруковують українські ЗМІ. Таким чином поширюється ІПСО українськими журналістами, які наввипередки намагаються розповісти про те, що сказало про Україну зарубіжне видання, менш за все думаючи про шкоду, яку вони завдають, проковтнувши цю інформаційну наживку.

Серед українських вузів, які могли б зайнятися підготовкою спеціалістів з інформаційних війн та інформаційної гігієни, може бути будь-який вуз, що вже має спеціальності, пов’язані з інформаційними комунікаціями. Наприклад, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, який готує спеціалістів з інформаційної та кібернетичної безпеки. Щоправда це спрямовано на захист даних, протистояння кіберзагрозам в державному, комерційному та приватному секторах, а відтак не стосується інформаційних війн і технологій протистояння. У цьому ж університеті викладається інформаційна аналітика, інформаційна діяльність, телекомунікаційні системи та мережі і штучний інтелект, технології якого в майбутньому будуть використовуватися в інформаційних війнах.

На фото:  адміністрація та випускники Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій

У сфері інформаційних війн, інформаційної безпеки та штучного інтелекту ідеї і технології змінюються дуже швидко. І якби це почали впроваджувати у систему вищої освіти, то пострадянська вища школа, яка все ще тримається радянських академічних традицій і, на відміну від західних університетів, не має відповідних сучасних лабораторій і науково-дослідних центрів, а викладається все ще з підручників, які значно відстають від життя.

У такій ситуації новостворені кафедри могли б працювати з грантами, розробити такі освітні програми, за якими вперше в Україні готували б спеціалістів на рівні інформаційних кіборгів. При цьому студенти могли б стажуватися у громадських організаціях, що спеціалізуються на фактчекінгу, займаючись боротьбою з фейками та інформаційно-психологічними операціями.

Володимир Даниленко