EN
UA
PL
В обличчя ворогам Олександр МАЦІЄВСЬКИЙ перед смертю сказав: «Слава Україні!»
Воїн, що сказав «Слава Україні» перед смертю. ЗМІ назвали ще одне ім'я (фото)
Загиблим може бути Мацієвський Олександр Ігоревич
Журналіст Юрій Бутусов повідомляє, що розстріляним окупантами воїном є Мацієвський Олександр Ігоревич, солдат роти вогневої підтримки 163-го батальйону Територіальної оборони міста Ніжин 119-ї бригади сил ТРО. Його впізнали побратими. Про це Бутусов написав у Facebook.
«Побратими заявляють, що впізнали Героя, якого розстріляли росіяни за те, що на вимогу зняти шеврон ЗСУ він відмовився та гордо відповів «Слава Україні». Бійці відвідали мати загиблого воїна у місті Ніжин і отримали підтвердження від його родичів. Точна ідентифікація має ключове значення, тому інфотрмація про особу загиблого має бути аргументованою та підтвердженорю з кількох джерел», – йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що на фото є характерна деталь – закритий пластирем забій над правою бровою. Олександр отримав забій приблизно за два тижні до загибелі. Також прикметою є зелений шеврон ЗСУ, який подарував бійцю його командир взводу.
«І важливим фактом є посмертна судово-медична експертиза, яка була зроблена перед похованням Олександра у лютому. На фото з моргу, яке я отримав, чітко видно кульові отвори саме у тих місцях, де влучали кулі на відео», – додав Бутусов.
Олександр Мацієвський народився 10 травня 1980 року у місті Кишинів, Молдова, у 2008 році переїхав з родиною до України, до міста Ніжин, де проживає його мама. Олександр раніше не мав досвіду військової служби, але одразу після початку російсчького вторгнення 24 лютого пішов добровольцем у склад 163-го батальйону 119-ї бригади, яка захищала Чернігівську область.
Він був людиною з дуже жорстким характером, але на нього у бойовій обстановці можна було завжди коластися і товаришам і командиру. Наійдний та вимогливий до усівх. але насамперед до себе.
У листопаді його підрозділ був перекинутий в район міста Бахмут, де він виконував завдання близько місяця. Олександр Мацієвський та його товариші мали певний рівень підготовки і вони стали обстріляним підрозділом. Коли фронт було прорвано під Соледаром, і треба було рятувати побратимів, які продовжували обороняти місто, 163-й батальйон було піднято по тривозі.
Зазначається, що 30 грудня з самого ранку рота вогневої підтримки, в якій Олександр Мацієвський мав посаду снайпера, зайняла позиції в районі міста Соледар Донецької області. Вони мали вийти у неконтрольовану зону, закріпитись та втримати лісопосадку, щоб прикрити напрямок, на якому вже не було наших військ. Ворог був близько, але інформації де знаходився противнику підрозділу не було, треба було діяти швидко, щоб врятувати наші війська у Соледарі. Оскільки наших сил було мало, а фронт треба було контролювати широкий, взвод Мацієвського отримав низку окремих позицій у гущі чагарнику, які не дозволяли візуальне спостереження одна за одною. На крайньому фланзі на позицію було розміщено п'ять бійців, включно з Олександром Мацієвським.
У наших бійців не було часу на вивчення обстановки, організацію оборони, розвідку, оскільки майже одразу сходу вони були атаковані противником, який вже висунувся на рубіж розгортання нашого підрозділу. Фактично зав'язався зустрічний бій, який тривав по усій позиції 12 годин. Ніжинська тероборона втримала лісопосадку, втримала усі позиції, крім однієї. Під час бою зв'язок з групою бійців та Олександром Мацієвським було втрачено. Спроби його взводу дістатись цих позицій зустріли вогонь ворога, було зрозуміло, що позицію захоплено.
Що саме трапилось під час бою невідомо. Олександр виходив у бій у повному бойовому спорядженні. Він був за посадою снайпером роти вогневої підтримки, але через певні обставини у цей бій він пішов зі звичайним автоматом. Очевидно, відео зняте вже після того, як за невідомих обставин Олександр Мацієвський був захоплений у полон, оскільки ніякого спорядження на ньому на відео не було.
У лютому тіло Олександра Мацієвського та двох його побратимів було повернуто додому, але на той момент ніякої інформації про обставини його загибелі не було. Тіла ще двох зниклих бійців не повернуто, побратими чекають інформаціїх про їхню долю.
14 лютого Олександра Мацієвського було поховано на кладовищі у Ніжині. Побратимам відомо, що у героя є син 19-ти років. Мама героя – Параска Михайлівна Демчук, проживає у місті Ніжин. Сьогодні її провідали товариші Олександра, повідомили про наявну інформацію про долю її сина.
Раніше Генштаб повідомив, що загиблим, попередньо, є військовослужбовцем 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького Оперативного командування «Північ» Тимофій Миколайович Шадура.
Нагадаємо, російські загарбники розстріляли українського полоненого захисника за слова «Слава Україні». Володимир Зеленський жорстко відреагував, а Офіс президента пообіцяв росіянам помститись за смерть героя.
Омбудсмен України Дмитро Лубінець розіслав відео страти українського воїна російськими загарбниками за слова «Слава Україні», своїм міжнародним партнерам.
Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом розстрілу беззбройного українського полоненого.
https://glavcom.ua/
