Контроль над виконанням бездимного законодавства — запорука подолання тютюнової епідемії в Україні

9 лютого 2023 року в інформаційному агентстві “Укрінформ” громадська організація “Життя” спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Центром громадського здоровʼя презентувала результати репрезентативного опитування “Ставлення населення до антитютюнових заходів у 2022 році”. 

Опитування проводилося за підсумками інформаційної кампанії “No smoking friendly. Турбота про здоров’я — твій внесок у перемогу”, реалізованої Центром громадського здоров’я та ГО “Життя” протягом жовтня — листопада 2022 року за підтримки міжнародної неприбуткової організації “Vital Strategies”.

Згідно з репрезентативним опитуванням, проведеним КМІС у грудні 2022 року серед жителів України (віком 18-55 років), майже половина опитаних (48%) обізнана про норми антитютюнового Закону №1978-Х — з них 89% поінформовані про заборону куріння сигарет для нагрівання у громадських місцях, а 62% — про повністю вільні від тютюнового диму робочі місця.

Окрім того, респонденти повідомили, що, попри набуття чинності антитютюнових заходів, вони все ще помічають вживання тютюнових виробів у заборонених Законом місцях — приміром, 79% учасників опитування помічали куріння на зупинках громадського транспорту, 61% — у підʼїздах багатоквартирних будинків, а  37% — усередині закладів громадського харчування. Проте українці готові захищати своє право на бездимне середовище — близько 80% опитаних зазначили, що вжили б певних заходів у разі виявлення куріння у забороненому місці. Зокрема, більше половини діяли б проактивно: попросили б курця припинити курити або поскаржилися б адміністрації закладу чи правоохоронним органам. 

“73% громадян підтримують подальше розширення вільних від куріння місць, тож важливо вже зараз забезпечити належне реагування на скарги громадян для підтримки високого рівня виконання антитютюнового закону, зокрема, органами Національної поліції та Держпродспоживслужби України. Державний контроль є надважливим для захисту здоровʼя населення від шкоди вторинного диму та нікотинових викидів”, — наголосив Дмитро Купира, виконавчий директор ГО “Життя”.

Дослідники КМІС також поцікавилися, як респонденти оцінили матеріали антитютюнової кампанії “No smoking friendly. Турбота про здоров’я — твій внесок у перемогу”, та як вона змогла змінити їхнє ставлення до куріння. Так, наприклад, антитютюнова реклама спонукала 64% опитаних курців замислитися про вплив пасивного куріння на здоров’я інших, а 55% — про вплив куріння на власне здоров’я. Окрім того, під впливом інформаційної кампанії 46% курців зазначили, що замислилися про відмову від куріння електронних сигарет або сигарет для нагрівання.

Цікавим є той факт, що респонденти, які були знайомі з рекламними матеріалами до опитування, оцінили їхню ефективність більш позитивно. До прикладу, 61% некурців, які бачили інформаційну кампанію раніше, зазначили, що вона стимулює їх не починати курити взагалі. Серед тих некурців, що не помічали кампанію раніше, цей показник становить 44%.

“Інформаційні кампанії про ризики вживання тютюнових та нікотинових виробів — це ефективний інструмент, який допомагає підвищити обізнаність серед населення про ризики вживання тютюнових та нікотинових виробів, а також сприяє поширенню моделей здорової поведінки. Тому інформаційні кампанії щодо здоровʼя населення варто проводити регулярно з урахуванням специфіки цільових аудиторій та актуальних питань захисту населення”, — зазначила Ірина Сорока, керівниця відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоров’я.

Результати опитування продемонстрували недостатню обізнаність населення про шкоду електронних пристроїв для куріння та кальянів (які є тютюновим виробом), у той час як респонденти цілковито переконані у шкоді для здоровʼя від куріння сигарет. Абсолютна більшість опитаних (85%) повністю згодна, що куріння сигарет спричиняє серйозні захворювання. Проте з тим, що вживання е-сигарет, сигарет для нагрівання та кальянів шкодить здоров’ю, погодилися лише 58%, 58% і 45% респондентів відповідно. Подібна ситуація і з думкою населення щодо пасивного куріння. 80% учасників опитування вважають, що вторинний сигаретний дим завдає шкоди організму, однак з аналогічним твердженням щодо вторинних викидів е-сигарет, сигарет для нагрівання та кальянів згодні всього 51%, 52% і 43% відповідно.

“Впровадження контролю над електронними пристроями для куріння стало однією з основних перемог політики охорони здоров’я у 2022 році. Тепер завданням Уряду є забезпечити дотримання законодавчих змін. Уже у липні 2023 року набудуть чинності норми про заборону реклами електронних сигарет та сигарет для нагрівання тютюну, які використовуються разом з пристроями для нагрівання тютюну, наприклад «IQOS», «glo». Це крок до захисту дітей та молоді від оманливої реклами — адже безпечного куріння не існує. Разом з цим суспільство потребує додаткового інформування про всі небезпеки, що несе у собі вживання будь-яких тютюнових і нікотинових виробів”, — підкреслила Лада Булах, народний депутат України.

Матеріали інформаційної соціальної кампанії “No smoking friendly. Турбота про здоров’я — твій внесок у перемогу” доступні для вільного поширення за умови обов’язкового посилання на Центр громадського здоров’я та ГО “Життя”.

Для контактної інформації: Анастасія Бонковська, менеджерка проєктів ГО “Життя”, (050) 293-39-97, [email protected] 

Довідково: Щороку 130 тисяч українців помирають від хвороб спричинених курінням. Значної шкоди куріння завдає й економіці нашої держави: за розрахунками експертів, щорічні економічні втрати на рік складають 3,2% ВВП України, або близько 179 млрд грн (станом на 2021 рік) внаслідок ранньої втрати працездатності курцями, соціальних виплат та лікування хвороб, викликаних курінням.