Відкритий лист до ООН та світових лідерів

Пора поставити на порядок денний питання перед світом!

24.02.2022 року російська федерація без оголошення війни віроломно напала на Україну всією військовою потужністю, зокрема наземні, повітряні сили вторглись на суверенну територію України, чим скоїла світовий - і тисячі воєнних та антилюдяних злочинів. Реакцією міжнародної спільноти стало засудження агресії, і Рішенням Генасамблеї ООН, Міжнародним Судом ООН з прав людини оголошено зобовʼязання росії - вивести всі окупаційні війська з території України. Але держава-агресор цинічно залишається членом Ради Безпеки ООН і продовжує не тільки воєнні дії, а й обстрілювати всю мирну територію України різними ракетами, знищуючи домівки та вбиваючи мирних людей, жертви серед яких становлять поза 110 00 разом із Маріупоем. З боку окремих країн лунають заклики «до миру» до «обох сторін», звідси обʼєктивне питання: «А яких обох?», - що Україна напала на російську федерацію і чи не достатньо росії вивести свою армію з окупованих територій та припинити війну? Ще інші закликають «домовлятись», а це як? Всупереч Статуту ООН поступатись територіями агресору? Це що за маячня? Хто із керівників держав готовий поступитись своїми територіями будь-якому агресору, а безглузді рекомендації з цього приводу нам - це по якому праву? Ну, і риторичне питання: а для чого створювалась ООН, для чого складено йратифіковано Статут ООН, Міжнародні Угоди, Меморандуми? Для того, щоб потім підігрувати агресору та махати руками на Меморандум для підтримки агресора? Ні, шановні, нам не потрібно ніяких реформ ООН - лише зміни в головах керівництва, повернення тверезого глузду в голови порадникам, і називати речі своїми іменами: світових злочинців, агресорів, - і діяти принципово й жорстко щодо присікання агресії, бо непокаране зло повертається. А головне, гинуть і страждають десятки мільйонів людей. Нерішучість та безвідповідальність посадовців ООН, їхні «обійми» з терористами сіють недовіру до організації й демонструють безпорадність не лише перед викликами, а й перед агресором. А невиконання Рішення Генасамблеї ООН - як це розуміти? Чому не виконується 7 Глава Статуту ООН? Чому країна-агресор росія продовжує посідати місце члену Ради Безпеки ООН?

Настав час відповісти, скільки ще зі спогляданням без дієвих заходів впливу на країну-терориста будуть обстрюватись міста-мільйонники та всі - без вийнятку - мирні території, відбуватись геноцид йекоцид в Україні і хто буде відповідальний перед історією? Хочеться апелювати до світових лідерів: США, Великої Британії, Франції, Німеччини, - велика вдячність вам за допомогу, завдяки якій ми вистояли й стоїмо далі перед терористичною росією, але утворіть антипутінську коаліцію, як колись була створена антигітлерівська, ви ж бачите, як глибоко «влізли» щупальця москви навіть на ваші території, яку кількість колаборації зла виростила путінська банда, зокрема і в ООН, і на ваших територіях. Настав час зупиняти зло не тільки на полі бою, бо в страху відповідальності путін ще довго буде кошмарити світ, чхаючи на закони й світопорядок. І тут вже не відсидітись, бо це відповідальність перед безпекою світопорядку та загрозі світу, перед історією та цілими поколіннями. Прокидаймось від сну байдужості й різного роду «залежностей», світ у небезпеці, потрібно зупинити сатанинське зло.

Хай буде з Вами Бог і Мужність Господня !

Микола ГОЛОМША,

вчений-правознавець, перший заступник Генерального прокурора України (2003-2010, 2014-2019), член Ради Незалежного Медіа Форуму

На  світлині Микола Голомша із бойовими побратимами, березень 2024