Над Україною ТІНЬ МЮНХЕНА-2

1.

     12 лютого 2025 року увійде в історію України, Європи й світу як день потрясіння, тривоги, розчарування та лихих передчуттів. Сенсаційна заява Дональда Трампа про його телефонну розмову й домовленості з кривавим кремлівським диктатором, військовим злочинцем  Путіним, витримана в підлабузницько-проросійському полюбовному стилі, шокувала навіть тих, хто нічого доброго не очікував від 47-го президента США, вважаючи його агентом Москви.

       Чорний лебідь злетів з Трампових рук над Україною, викликаючи шок, відчуття зради і праведний гнів. Як влучно сказав Джон Болтон, колишній радник Трампа з національної безпеки, «в Москві горілку п’ють з горла» від радості. Навіть українські гуру-новотрампісти, які перевзулися на очах у приголомшеного народу й почали знаходити у кожному пуку нового президента США прихований проукраїнський сенс, замовкли на хвилину – з тим, щоб наступного дня продовжити свою фальшиву оптимістичну пісню.

2.

     З усіх плутаних, зі склеротичними повторами,  хвальковитою брехнею та  химерними планами глобальної перебудови промов Трампа (а я їх наслухався достатньо завдяки «Голосу Америки») випливає кілька головних меседжів:

-                   Трамп обожнює Росію та друга Путіна й не бачить різниці між агресором – ядерною державою з величезними ресурсами – та його жертвою, роззброєною за участю Сполучених Штатів країною, яка бажає бути вільною і незалежною. Ба більше:  у розпалюванні війни Трамп  звинувачує Україну  та Дж.Байдена, які не «прислухалися до миролюбних закликів Росії щодо нерозширенння НАТО»;

-                    Трамп не помічає, що це геноцидна, релігійна  війна Імперії зла, спрямована на повне знищення українського народу, його мови, історії, релігії, його духовних і матеріальних надбань двотисячолітнього існування на власних, незагарбаних землях;

-                    Трамп грубо порушив декларований самими Сполученими Штатами принцип «нічого про Україну без України», зневажаючи нашу державу, й ведучи переговори за її спиною;

-                     Безсоромно і цинічно американський барига-президент поводиться як мародер, збираючись здерти з нещасної знекровленої та зруйнованої України 500 мільярдів доларів (а не з російського агресора!), вимагаючи віддати США  наші національні надра, які за Конституцією належать народу;

-                     Трамп (дивись його інтерв’ю 13 лютого 2025 року) збирається зі своїми «друзями» - Путіним і Сі Цзіньпіном поділити світ (про що мріє Путін) й проголосити вічний мир та ядерне роззброєння (!). Заюшений українською кров’ю диктатор Путін має відвідати Білий Дім та стати восьмим почесним членом Великої Сімки;

-                     Трамп, який зневажає Зеленського й всіляко принижує його, вимагає провести в Україні вибори; не виключаю, що в притаманній йому манері Верховного Правителя Землі, американський президент вкаже (накаже) українцям – кого вони мають обрати новим президентом.

3.

     Після 12-13 лютого 2025 року чорна тінь нового Мюнхена лягла на Україну та Європу. Своїм неконтрольованим  слововиверженням з постійними рефренами на теми власної величі Трамп поставив світового гіганта – Америку – на коліна перед плішивим карликом, палієм світової війни.

    Згадаємо події далекої осені 1938 року. Гітлер на з’їзді НСДАП у Нюрнберзі проголошує, що Чехословаччина (одна з наймиролюбніших, процвітаючих демократичних країн тодішньої  Європи) – це «штучно створена держава, яка не має ні історії, ні традицій, ні умов для існування». Нічого не нагадує?..

    Старий англійський дурень, він же прем’єр-міністр Великобританії Невіл Чемберлен, який уявив себе «миротворцем», веде таємні переговори з Гітлером про долю Чехословаччини, НЕ ПОВІДОМЛЯЮЧИ про це президента цієї країни Едварда Бенеша. Чемберлен зневажлво каже про центральноєвропейську державу, як про «далеку країну з людьми, про яких ми нічого не знаємо» (!). Нічого не нагадує?..

   Посол Чехословаччини у Великобританії Ян Масарик занотовує: «Боюсь, що стареча амбіція Чемберлена стати миротворцем Європи буде його спонукати до успіху за будь-яку ціну... ЗА НАШ РАХУНОК». Хіба ці гіркі слова застаріли?..

   Гітлер, Муссоліні, Чемберлен і Даладьє  вирішили долю Чехословаччини за три години й своє розбійне рішення передали двом представникам Чехословаччини, які принизливо чекали в готелі під контролем агентів гестапо. Президент Бенеш, якого німецька пропаганда називала «військовим провокатором, пекельним націоналістом» (знайомі мотиви, чи не так?), писав: «Ми нікого не зрадили, але нас зрадили всі. Нас не переміг Гітлер. Нас перемогли НАШІ ДРУЗІ».

    Ці  слова відчаю й сьогодні відбиваються болем і розумінням в українських серцях.

4.

    Що було далі?

   Президент Бенеш прийняв єдино вірне рішення – подати у відставку після мюнхенської зради й виїхав до Лондона, де очолив уряд у вигнанні. Новим президентом напівзруйнованої Чехословаччини став Еміль Гаха (1872-1945), юрист, знавець міжнародного права (яке було зруйноване на той час Гітлером), поет, правовірний католик, суддя. Людина порядна, але слабкодуха: є дві фотографії, які увійшли в історію.

На одній – у березні 1939 року Гаха сидить у вовчому лігві в Берліні навпроти Гітлера і Геринга, які погрожують бомбардуванням Праги, вимагаючи від нещасного президента згоди на окупацію Чехословаччини. Вночі в нього  стався сердечний напад і Гаха погодився підписати ганебний документ капітуляції.

І друге фото: Берлін, 1942 рік. Гаха, фіктивний президент окупованого протекторату Богемія і Моравія, схилився у глибокому поклоні перед Гітлером; видно лише лисину невільника, який через три роки помер у тюрмі після визволення Праги.

   Не має сумніву, що путінські пси вже шукають майбутнього  українського Гаху серед генералів, професорів, народних депутатів, телеведучих – зрадника, який підпише будь-які документи у стилі ганебних Стамбульських угод Арахамії-Ол.Чалого 2022 року.

Не треба сумніватися – зрадник знайдеться, наша земля багата на такі таланти.

5.

      Слова, вчинки і наміри Трампа викликали не тільки шок в Європі, але й різко негативну реакцію серед притомних європейських політиків, які з часів Мюнхена-1 надто добре затямили згубні уроки умиротворення агресора. Недаремно Кая Каллас, Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки заявила, що будь-які «швидкі» домовленості з агресором без участі України та Європи приречені на провал.

    Колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт іронічно зауважив: «Інноваційним підходом до переговорів (з Росією) є дуже значні поступки ще ПЕРЕД їхнім початком. Навіть прем’єр-міністр Великобританії Невіл Чемберлен не пішов  у 1938 році  так далеко в своїх поступках щодо Гітлера, як Дональд Трамп по відношенню до Путіна».

   Міністр оборони Німеччини Пісторіус також заявив, що було б краще, якби США не пішли на поступки щодо України до початку переговорів. Він підкреслив необхідність участі Європи в переговорному процесі. «Якщо президент Росії Володимир Путін серйозно налаштований на  мирні переговори, В ЧОМУ Є СУМНІВИ, він повинен показати це, призупинивши атаки на Україну», – заявив у штаб-квартирі НАТО п.Пісторіус 13 лютого 2025 року.

6.

    Дуже дивно відреагувало на різку і несприятливу зміну геополітичної ситуації керівництво України. Замість зміцнювати політико-моральну єдність українського народу перед лицем смертельної загрози й можливої улеглості США перед домаганнями Путіна, Зеленський прийняв безпрецедентне й згубне рішення запровадити персональні санкції щодо п’ятого президента України, лідера опозиції Петра Порошенка.

      У своїй безмежній зоологічній ненависті до Порошенка Зеленський нагадує Трампа з його вогнедихаючою ворожнечею  до попередника – президента США Джозефа Байдена. Перепади настрою Зеленського, про низький рейтинг якого згадав злоязикий Трамп, – від хамства щодо європейських  партнерів – до фальшивих лестощів на адресу Трампа, – свідчать про панічний стан керівника України.

      Виглядає так, що він більше турбується  збереженням своєї авторитарної та напівлегітимної влади, аніж посиленням незламного опору України, зміцненням бойового духу Збройних Сил і міжнародних позицій держави. Конфлікт Зеленського з бойовими генералами ЗСУ може призвести до неочікуваних драматичних наслідків у воюючій країні. Шкода, що актор комедійного жанру, який напочатку війни намагався зіграти роль національного героя, так безславно закінчує свою політичну  кар’єру, змарнуючи шанс, наданий йому Долею.

7.

      Слушну оцінку подіям, що розгортаються в Україні та навколо неї, дав один мій американський  друг – мудра людина, яка безмежно любить нашу Вітчизну:

    «Запланована оборудка між двома групами маніяків була передбаченою ще з часів корумпованого Обами, підсилена першим приходом до влади Трампа і кінцево зараз, на даний час, коли довготривалу демократію в світі змінює домінанта купки злодіїв олігархів-капіталістів із безмежним фінансовим капіталом, насиллям та абсолютною зверхдиктатурою в світовому масштабі».

     Україна не повинна залишатися пасивним спостерігачем за діями цих двох груп «маніяків», бути покірливим об’єктом маніпуляцій Маска-Трампа-Путіна. В нас є надійні союзники в Європі та Америці, Японії та Австралії. Є велика мета – стати демократичною європейською країною. Є прекрасні, мужні, мудрі, але не затребувані владою люди, готові посилити потенціал України.

      Пам’ятаймо заклик В.Черчилля під час війни – ніколи, ніколи, ніколи не здаватись!
       У дні великої тривоги й зростання небезпеки нам потрібне сильне керівництво, не обтяжене омансько-стамбульськими оборудками й декоративними форумами миру, потрібна національна єдність, а не розбрат і чвари, потрібні  могутні Збройні Сили й непохитна віра в кінцеву перемогу.

    З нами Бог і Тарас Шевченко!

                     Юрій Щербак, письменник, дипломат, Голова Ради Незалежного Медіа Форуму

 14 лютого 2025