Для чого Україні ратифікувати Римський статут та які нюанси можуть виникнути?

23 роки тому Україна підписала міжнародний договір про Римський статут, проте не ратифікувала його. Поки інші країни, зокрема Австрія як учасниця Римського статуту обіцяє заарештувати володимира путіна як тільки він ступить на їхню землю, Україна побоюється ратифікувати міжнародний догорів, мовляв, він принесе більше шкоди аніж користі.

Як пояснював міністр юстиції Денис Малюська, аргументується це тим, що російська федерація може спрямувати до Міжнародного кримінального суду (МКС) сфальсифіковані заяви проти військовослужбовців Збройних Сил України.

«Навколо Римського статуту тривалий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це «б’є по українським військовим, по добровольцям», що їх «почнуть заарештовувати за кордоном». Все це – інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину, – можливо, якимось чином росіяни», — сказав він.

За словами Мирослава Лісковича, прихильники цієї думки або не розбираються, що таке Римський статут, або повторюють російські наративи, оскільки країна-агресорка боїться, що Україна стане повноправним учасником міжнародного договору.

За ратифікацію Римського статуту також виступив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

"Однозначно треба ратифікувати, щоб усі ці забобони про те, що це якось зашкодить самій Україні, – це забобони і нічого більше", — наголосив Кулеба під час прямого етеру в Instagram.

Але у період війни це неможливо

Заступник голови Офісу Президента Андрій Смирнов вважає, що ратифікувати міжнародний догорів слід після перемоги України, оскільки спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають велику кількість заяв від російської федерації про начебто злочини українських військових. Це зобов‘язує Міжнародний кримінальний суд розглядати та давати оцінку подіям.

Наприклад, такий досвід пережила Хорватія та Грузія. Генерали, що захищали свою територію, роками відвідують суди та дають свідчення.

На думку експерта-криміналіста Євгена Крапивіна, Римський статут ще не ратифікували, оскільки побоюються, що це обмежить свободу розсуду командуючих на полі бою, а також демотивує військовослужбовців. Мається на увазі, що Міжнародний кримінальний суд зобов‘язаний буде розглядати факти щодо нібито воєнних злочинів українських військових, а командуючим доведеться відповідати за своїх підлеглих.

Проте Євген Крапивін вважає такі ризики невиправданими. МКС не розглядають поодинокі воєнні злочини, натомість їх цікавлять системні.

Колишній суддя Трибуналу для колишньої Югославії Володимир Василенко наголошує, що навіть якби росія застосувала всі свої засоби, агентуру та громадські організації в іноземних країнах, щоб подати скаргу на військових ЗСУ, МКС не розглядав би російські підроблені факти.

Але ж Україна вже співпрацює з Міжнародним кримінальним судом, чи цього недостатньо?

Ні. Україна взяла на себе усі зобов‘язання, проте не має прав, що притаманно країнам-учасникам Римського статуту.

«Ратифікація потрібна для того, щоб ми стали повноцінним учасником Римського статуту й мали всі права, передбачені цим договором. Зокрема, ми зможемо впливати на сам Статут, пропонувати зміни, ефективно співпрацювати з іншими державами тощо», — вважає Євген Крапивін.

До того ж після ратифікації міжнародного договору, Україна матиме змогу висувати своїх суддів чи прокурорів, що особливо важливо, коли мова йде про засудження російських вбивць у Гаазі.

Ба більше, як вважає Крапивін, це обов‘язкова умова для української євроінтеграції.

“Без ратифікації цього документа членство України в ЄС виглядає утопічно”, — стверджує юрист-міжнарожник.