«Кримська платформа»: про роль парламентів світу в новій світобудові
В хорватському Загребі завершився черговий саміт «Кримської платформи», який був присвячений розгляду ролі і можливостей більше ніж 50 країн-учасниць для досягнення програмної мети об’єднання – деокупації та реінтеграції Криму. В саміті взяли участь більше ніж 400 політиків з усього світу, багато громадських діячів, правозахисників, журналістів тощо. Парламентський саміт Кримської платформи зміг об'єднати майже третину країн світу в опозиції до того, що здійснює Росія. Саміт не випадково відбувся на Балканах, адже Україна зазнала окупації частини територій, постійно обстрілюється Росією, а Хорватія, як країна, на яку теж зовсім недавно була здійснена невиправдана агресія пов’язаної з Росією Сербії, добре знає, що таке боротьба за свободу. «Хорвати — один з тих народів, які неабияк нас розуміють, зважаючи на їхню історію війни з Сербією на початку 90-х років і як вони виборювали свою ідентичність та право існування», — зазначила народний депутат України Марія Мезенцева.
Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппарова розповіла журналістам сайту Крим.Реалії: «Мене вразило, що Хорватія та Крим настільки схожі. Коли постало питання, де ми проводимо саміт, коли це обговорювали на нарадах у президента, спікера Верховної Ради, ми запропонували Хорватію через дві причини. Один із них – історія. Ви знаєте, що у 90-х роках Слободан Мілошевич окупував більшу частину Хорватії, створив так звану «Сербську країну». І в 1995 році вони провели дуже ефективні операції «Блесак» та «Олуйя» (хорв. «Bljesak» – «блискавка» та «Oluja» – «буря»), коли вони повернули свої території військовим шляхом. І цей чинник об'єднує. Хорватія в 10 разів менша за Україну за територією та кількістю населення, але духом вони так само міцні та сильні, як ми. Тому ми запропонували Хорватію і хорвати сказали, що для них це честь…»
На порядку денному саміту були питання деокупації Криму, його подальша реінтеграція в Україну, притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права та загальна безпекова архітектура у світі.
У роботі саміту взяв участь президент України Володимир Зеленський. «З 2014 року Крим — це єдина частина Європи, в якій де-факто тривають чистки — за релігійними та етнічними ознаками. Якщо ти мусульманин, російські окупанти вважають тебе винним. Якщо ти киримли, російські окупанти вважають тебе винним. Якщо у тебе український паспорт, російські окупанти вважають тебе винним. Люди в таких умовах живуть уже дев’ятий рік. Ми змінимо ситуацію повністю, тому що російський потенціал агресії буде знищено на корені, коли український прапор знову буде на своєму законному місці — у містах та селах Криму», — заявив Володимир Зеленський. «Ми обов’язково звільнимо Крим. Ми повернемо цю частину нашої держави не лише до загальноукраїнського простору, а й до загальноєвропейського», – впевнений президент. Володимир Зеленський зазначив, що парламентський саміт «Кримської платформи» – «додатковий та потужний рівень для деокупації, реінтеграції Криму».
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук закликав учасників Кримської платформи визнати Росію країною-терористом, адже вже вісім років Кремль здійснює геноцид, примусову мобілізацію, арешти, мілітаризацію півострова. А тепер Путін використовує Крим як плацдарм для подальшої агресії проти України.
Як відомо, мету саміту підтримують США. Речниця палати представників США Ненсі Пелосі заявила, що сьогодні на кону сама світова демократія. «Ми будемо надавати підтримку до перемоги. Ми бачили 12 жовтня, як 143 країни ООН виступили єдиним фронтом проти анексії територій України. Це ключовий пріоритет», - сказала вона.
Перший заступник голови Європейського парламенту Отмар Карас підкреслив, що анексія Криму — це не лише порушення міжнародного права, а й загроза стабільності у Чорноморському регіоні. Вони підкреслювали, що метою Кримської платформи має бути не тільки деокупація, але, крім цього, керівна верхівка Росії повинна понести покарання за злочини агресії та геноциду, а також Росія має заплатити за відновлення всього зруйнованого в Україні.
Учасники саміту ухвалили резолюцію, якою сплановано участь парламентів країн-учасниць платформи не тільки в деокупації Криму, а також участь урядів та експертів. Учасники закріпили намір фінансової, дипломатичної, політичної та гуманітарної підтримки України. Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час закриття саміту заявив, що «Ми тут говорили про те, що буде презентовано єдиний план деокупації Кримського півострова, і сьогодні ми визначили роль парламентарів, тому що це люди, які затверджують рішення на рівні законодавства. Крім цього, ми створюватимемо відповідний орган, який забезпечуватиме швидку координацію між усіма учасниками. І останнє, найважливішим прикладним значенням буде, що наступну Кримську платформу ми проведемо в Україні, в українському Криму».
Першого дня відбулася дискусійна панель за участі правозахисників. Експерт з України, голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко заявила, що «Крим не просто довгограюча історія. Крим звільнять не наші онуки. З початком війни… вектор руху змінився. Саміт – це дуже важливий сигнал для підтримки нової політики щодо Криму. Мені здається, увага до цієї теми є досить глибокою…»
На думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова ситуація змінилася: «Торік, коли проходив установчий саміт «Кримської платформи», в ухваленій Кримській декларації за наполяганням окремих наших партнерів ми були змушені записати, що деокупація Криму відбуватиметься мирним способом – через діалог. Події, пов’язані з повномасштабним вторгненням Росії 24 лютого, протверезили всіх, і всі зрозуміли, що має бути весь комплекс дій, способів, щоб звільнити окуповану територію України. Зрозуміло, що ми робитимемо все, щоб уникнути кривавих битв на території півострова, але все покаже перебіг цієї війни», – сказав Чубаров.
Заступник директора Українського інституту Алім Алієв зауважив, що «Тут зібралися парламентарі, спікери парламентів безлічі держав. І атмосфера цього саміту характеризується впевненістю, що «наступного року зустрінемось у Бахчисараї, у Криму». Це тепер звучить як реальний план. Більше того, коли ми говоримо про плани, риторика стає набагато жорсткішою. Представники багатьох країн пропонують трибунал для російського режиму, який скоїв у тому числі воєнні злочини в Україні та на території окупованого Криму».
Марія Мезенцева, зокрема, відзначила, що учасника саміту «вдалося поговорити про практичні кроки — що ми робимо далі для того, щоб не існувало безкарності і щоб ми працювали над конкретними інструментами. І тут ми говоримо про артикулювання міжнародного трибуналу на базі, зокрема формату країн Ради Європи, де працює українська делегація ПАРЄ, і ми нещодавно закріпили це в резолюції. Крім того, до цього закликали країни Балтії. Ми як парламентарі будемо напрацьовувати такі самі рішення з підтримки трибуналу на національних рівнях, як це зробив парламент Нідерландів…»
Разом з тим, учасники відзначали, що закінчення війни не просте завдання. «Економіки країн виснажуються. Ба більше, війна Росії проти України стала війною проти безпеки продовольства у всьому світі, блокадою експорту українського зерна до різних країн світу і спричинила енергетичну кризу. Але ми давно говорили про те, що залежність від російських енергоресурсів — це не здорова і не правильна залежність. Німеччина змогла знизити свою залежність з 42% до 7% і запровадити 63 мільярди євро на субсидію. І це викликає лише повагу», сказала Марія Мезенцева.
Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева заявила, що за дорученням Президента України Володимира Зеленського була розроблена стратегія відновлення Криму після деокупації, яка є потужним сигналом українським громадянам на окупованому півострові.
Учасники саміту схвалили резолюцію, в якій засуджують серйозні та систематичні порушення прав людини в окупованому Криму з боку Росії, особливо незаконне та свавільне затримання жителів тимчасово окупованого півострова, зокрема киримли, порушення сімейної єдності, насильницький призов українців і кримських татар до російської армії, а також загрози свободі слова, самовираження та віросповідання, протиправну спробу Російської Федерації сфальсифікувати демократичні інструменти та механізми, такі як нещодавні псевдореферендуми в тимчасово непідконтрольних регіонах України, з метою фальсифікації підстав для неправомірних претензій Російської Федерації до анексії тимчасово окупованих нею територій, як і у випадку з Кримом, та інші порушення Росією основ міжнародного права та Статуту ООН.
Олексій Сердюк, журналіст
Світлина з офіційного сайту Укрінформ