PL
UA
EN
Пилип Орлик, великий українець, повертається на рідну землю
Книжка «Пилип Орлик і мазепинці» стала вже черговим унікальним виданням, яке нещодавно вийшло у світ у видавництві історичної літератури «Кліо» (Київ). Її презентація цими днями відбулася у Музеї гетьманства української столиці. Директорка видавництва пані Віра Соловйова розповіла, що книга базується на історичних архівних документах, які довгі роки зберігаються у Санкт-Петербурзі і до яких ще не мав доступу жоден український науковець (та чи й матиме?). Упорядкувала це видання д-р Тетяна Таїрова-Яковлева ̶ російський історик, директорка Центру вивчення історії України Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету. Того снігового вечора не зупинила шанувальників історії навіть відсутність світла у багатьох районах Києва внаслідок знищених нещадними російськими обстрілами енергетичних об’єктів – тож більшу частину презентації в музеї освітлювали ліхтариками. Одначе через Skype таки вдалося сполучитися з авторкою ̶ її щиро привітали історики, археографи, бібліотекарі, видавці, журналісти, які були приємно здивовані ще й тим, що жінка вільно спілкувалася зі своєю аудиторією українською мовою.
Виступ д-ра Тетяни Таїрової-Яковлевої під час презентації
Цієї осені виповнюється 350 років з дня народження гетьмана Пилипа Орлика ̶ великого українця, сподвижника гетьмана Івана Мазепи та невтомного продовжувача його справи у боротьбі за незалежність України та гідного визнання її у Європі. Тож перед істориками і звичайними читачами з оригінальних листів і рукописів, вперше представлених у цій книзі, постане реальніший образ П.Орлика – видатного українського політика, дипломата, автора першої Конституції України – а точніше, Договорів і Постановлень Прав і вольностей Війська Запорозького 1710 року.
Текст Договорів і Постановлень Пилипа Орлика у 2021 році експонувався у Софії Київській
Планувалася презентація, як і годилося б, у гетьманській столиці – Батурині, але цьому зашкодила російська агресія, зруйновані дороги й комунікації та часті завивання сирен повітряних тривог по всій Україні, які свідчили про реальну загрозу бомбардувань.
У книжці вперше подано латиною, французькою та польською мовами листування Івана Мазепи та Пилипа Орлика з державними й політичними діячами Європи для формування антимосковської коаліції. Читач також зможе дізнатися про політичну ситуацію у Гетьманщині та життя у ній за часів гетьмана І.Мазепи, як про долю мазепинця Григорія Герцика та інших його прихильників. Та щоб вишукані тексти 300-річної давності стали зрозуміліші читачеві, упорядниця додає й поважний коментар українською мовою.
Кінцева сторінка листа Пилипа Орлика до Стефана Яворського. 1/12 липня 1721 року
Це не перша унікальна праця, яку отримала українська історіографія в результаті плідної і без перебільшення подвижницької співпраці українських істориків, російського науковця та київського видавництва – у 2021 році вийшов поважний том – повне (!) академічне видання «Самійло Величко. Літопис» (1620-1700 роки). Це той С.Величко, який був канцеляристом Війська Запорозького та який 18 років служив в уряді І.Мазепи в Батурині.
Власне, ми й досі не знаємо, скільки історичних скарбів з історії України, вивезених у різні часи, зберігається у російських архівах (адже вони не оцифровані). Як не знаємо, чи не будуть вони невдовзі знищені, аби знищити й будь-які свідчення постійної кількасотлітньої боротьби українських лідерів за свободу і незалежність від російського гніту, яка віками стоїть їм поперек горла і спростовує усю надувну велич Росії. Але, припускаю, поле для наукових досліджень та й відкриттів там безмежне – про це свідчить хоча б те, що упорядниця обох видань була там найпершою дослідницею кожного з цих архівів.
До речі, подвижницькою ця робота д-ра Т.Таїрової-Яковлевої була не тільки у науковому сенсі – вона стала й її громадянським подвигом, оскільки жінка виявилася чи не єдиною людиною з викладацького складу університету, хто з перших днів засудив війну Росії проти України, а отже, вона була змушена терміново емігрувати зі своєї країни, яка їй цього не пробачила та позбавила праці й, власне, майбутнього у своїй країні – наукового і людського.
А побачила світ ця дуже важлива праця завдяки понад 30 меценатам з Києва і Київщини, Полтави і Полтавщини, Житомира, як було підтримане і упорядкування видання німецькою фундацією ім. Ґерди Хенкель та Українським дослідним інститутом Гарвардського університету.
Директор видавництва «Кліо» Віра Соловйова (праворуч) з патріотичними меценатами видання – Аллою Сологуб та Андрієм Мельником
Тож у неймовірно важких муках поволі народжується справжня українська історія – не фальсифікована, а базована на реальних історичних джерелах; не перекручена на всі боки, а з оригінальних листів і документів нарешті повертається вона додому.
Аріадна Войтко, журналістка
На світлині: книжка «Пилип Орлик і мазепинці»
*Розповідь Т.Таїрової-Яковлевої на Українському радіо про книжку
