Секрети за назвами місяців. Дещо з етимології

Ми зрідка замислюємось над словами, котрими говоримо. Наприклад, звідки вони походять, як формувались, чи мали інші значення. У школі хоч побіжно розкажуть про етимологію, але не про її основу чи інструментарій. А дарма! Адже мова – безмежне джерело інформації про історію – про взаємовпливи народів і їхнє формування.

Зокрема – назви місяців. Із дитинства кожному доводилось чути: "Березень – бо з берези сік тече. Квітень – бо все квітне...". Насправді за словами стоїть більше.

Якщо копнути глибше й проаналізувати відповідники в сусідів, бачимо, що в чехів та словаків існують співзвучні назви, частково – у білорусів і поляків. Виявлене цілком відображає процес розселення слов'ян та дозволяє говорити про давніше походження українських лексем. Водночас у росіян спостерігаємо іншу тенденцію – їхні назви походять від латини, від котрої багато запозичила церковнослов'янська. Остання ж була чужою для стародавніх русичів та впроваджувалась виключно для відправ разом із християнізацією – від кінця Х століття... Тобто процес формування мови в наших східних сусідів відбувався не так, як у решти слов'ян, і ставить питання про їхнє походження.

Андрій БЕРЕЖИНА

За матеріалами журналу «Пам’ятки України. Історія та культура»

https://ua-book.house/