23 січня 2023 року президент Польщі Анджей Дуда підписав ухвалені Сеймом зміни до закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на її території. В чому суть основних змін і чого тепер очікувати українцям у Польщі? Спеціально для Заборони журналістка Світлана Мялик поговорила про це з координаторкою інфолінії для українців Украї нського дому в Варшаві Олександрою Пустовою.

Почнемо з найголовніших змін — як тепер українці мають легалізовуватися в Польщі та отримувати номер PESEL (польський ідентифікаційний код)?

Громадяни України, які приїжджають на територію Польщі і хочуть отримати тимчасовий захист, повинні подати документи впродовж 30 днів від дати в’їзду на територію Польщі. Раніше на отримання номера PESEL зі статусом UKR давалося 90 днів.

Зараз громадян України, які тільки приїжджають до Польщі та отримують PESEL, вже не так багато, як у березні, квітні чи травні минулого року. Тому масових пунктів у Варшаві — наприклад, на столичному стадіоні, — вже немає. Сьогодні PESEL можна отримати в управлінні гміни [адміністративна одиниця в Польщі].

Якщо людина з якихось причин не хоче отримувати PESEL, чи може вона перебувати у Польщі легально?

Так, звичайно. В такій ситуації особа має вʼїхати до Польщі на легальній підставі, зокрема на підставі безвізового режиму з ЄС — тобто мати біометричний паспорт, який дозволяє їй перебувати в країні 90 днів. Спецзакон, своєю чергою, дозволяє українцям легально перебувати в Польщі до 24 серпня 2023 року. Що буде далі, польська влада ще має вирішити. Також законне перебування у Польщі без статусу PESEL UKR можливе і за дозволом на тимчасове перебування, отриманим на підставі роботи, навчання тощо, за національною візою або документами, виданими іншими країнами ЄС — наприклад, шенгенською візою.

На що можуть розраховувати українці, отримуючи номер PESEL?

Крім PESEL, потрібно також мати документ, що підтверджує особу. Якщо людина не планує виїжджати за межі Польщі, допоки тривають військові дії і допоки немає потреби їхати в Україну чи інші країни, можна перебувати на тих документах, згідно з якими людина приїхала. Втім, якщо людина приїхала з внутрішнім українським паспортом, вже є можливість отримати біометричний. У Польщі це можна зробити такими способами: у консульствах, як це було раніше, або в Державній міграційній службі, в центрах ДП «Документ».

З біометричним паспортом і PESEL можна завантажити додаток mObywatel DIIA PL, який дає право подорожувати за кордон. Якщо хтось планує виїзд за територію Польщі — в Україну, країни ЄС чи за територію ЄС, потрібно встановити цей електронний додаток, аби мати право виїзду. Без цього документа може бути проблема з поверненням у Польщу.

Щодо DIIA PL: перед тим як польський президент підписав відповідні зміни до спецзакону, в українців подекуди виникали проблеми на кордоні — їх могли не пропустити назад у Польщу і позбавити статусу PESEL UKR. Чому так відбувалося?

Стосовно цього питання дуже багато звернень. Згідно з законодавством, яке було раніше (і воно не змінилося), щоби втратити статус UKR, треба виїхати з території Польщі більше ніж на 30 днів. При цьому кількість виїздів не сумується — головне, щоб один виїзд не тривав довше за 30 днів.

Однак у нас склалося таке враження, що в системі були збої. Люди могли втратити статус UKR просто при виїзді за межі Польщі, коли прикордонна служба фіксувала це у своїй системі. Відповідно, вони втрачали всі виплати. Зараз такої ситуації не має бути — закон цього не передбачає.

Натомість тепер, згідно з законом, при виїзді за територію Польщі прикордонна служба передаватиме інформацію до ZUS [Фонду соціального страхування] і всіх закладів, що виплачують кошти, наприклад, на дітей, — ці виплати припинятимуться на період виїзду за кордон. Якщо людина повертається швидше, ніж за 30 днів, їй потрібно перевірити свій статус PESEL UKR. Якщо статус втрачений, його можна відновити, звернувшись до управління гміни.

Але тут виникає питання: чи пропустять громадянина України на кордоні, якщо він вже втратив статус UKR?

Має працювати DIIA PL — ми не фіксували ситуацій, коли застосунок переставав працювати. Є підтвердження виїзду з Польщі — або штамп в паспорті, або інформація в системі прикордонної служби Польщі. Статус можна було втратити, але прикордонна служба це фіксувала як помилку в системі, і людину пропускали.

Натомість може бути питання з тими, хто виїхав на довше, ніж 30 днів. Якщо людина на кордоні декларує, що тікає від війни, і просить в’їхати на територію Польщі для тимчасового захисту, PESEL UKR в цій ситуації можна поновити. Якщо ж людина на кордоні задекларувала, що їде до Польщі на роботу, навчання чи в інших справах, а не тікає від війни, тоді вʼїзд відбувається на підставі безвізового режиму України з ЄС. У такому випадку отримати Карту перебування людина зможе на підставі роботи, навчання чи перебування з родиною.

Раніше у законі була норма, згідно з якою українські вимушені переселенці після девʼяти місяців у Польщі мали право подати документи на Карту тимчасового побиту. Що змінилося тепер?

Тепер подавати документи на отримання Карти тимчасового побиту можна буде лише з 1 квітня 2023 року. І зробити це можна буде лише тим, хто хоче податися на підставі роботи з високими кваліфікаціями, або ж ведення господарської діяльності (підприємництва).

При цьому в законі зʼявився запис про те, що без розгляду залишаться справи українців, які встигли подати документи на отримання Карти протягом листопада та грудня 2022 року і січня 2023 року. Тому всі, хто подався, якщо це була робота чи бізнес, мають подати документи наново з 1 квітня 2023 року. Тоді як для студентів або осіб, які перебувають в країні з сімʼєю, такої можливості вже немає.

Чи передбачають правки до закону якісь зміни щодо грошової допомоги, зокрема, сімʼям з дітьми та людям літнього віку?

В плані соціальних виплат нічого не змінюється. Якщо це родина з дітьми, то на всіх неповнолітніх дітей можна щомісячно отримувати допомогу розміром 500 злотих на кожну дитину. Цей період виплат триває рік. На наступний період (від 1 червня 2023 року) особи мають подати документи на продовження виплат з 1 лютого до 30 квітня 2023 року. Це можна зробити, наприклад, у нашому консультаційному пункті, або ж самостійно онлайн на сайті Фонду соціального страхування Польщі (ZUS).

Так само залишаються інші виплати для осіб, які тільки вперше в’їхали на територію Польщі — це 300 злотих одноразово. Якщо це старші особи, вони можуть отримувати свою пенсію в Польщі. Але це доволі довга процедура, і людина отримуватиме ту ж суму, що і в Україні. Тому всім, хто отримує кошти на картки українських банків, ми не радимо щось змінювати, адже цими картками можна користуватися і в Польщі.

Тим, хто в Україні отримував пенсію «на руки» — наприклад, на Укрпошті — треба подати відповідні документи до ZUS. Триває ця процедура кілька місяців, але пізніше всі кошти будуть виплачені на місці. Також можна звернутися по фінансову допомогу до Осередку соціальної допомоги, але тут вже все індивідуально. Вони розглядають, якого віку людина, скільки отримує пенсії в Україні, чи отримує якісь виплати у Польщі, чи має інвалідність тощо. В останньому випадку треба вже у Польщі підтверджувати свою групу інвалідності — для цього, зокрема, буде потрібен присяжний переклад документів.

У змінах до спецзакону є також новації для українців, які перебувають у центрах для біженців. Тепер українцям потрібно буде платити за проживання?

Наразі ні. Ситуація виглядає так, що всі особи, які в’їхали до Польщі, мають право на право на безплатне проживання та харчування у перші 120 днів. Додаткові 120 днів можливі для певних категорій — наприклад, осіб пенсійного віку, осіб з підтвердженою інвалідністю, осіб з дітьми до 12 місяців, вагітних жінок, багатодітних осіб тощо. 

Від 1 березня 2023 року почнуть діяти нові правила, і тоді особи, які проживають у Польщі більш як 120 днів і хочуть надалі проживати в центрах для біженців, зможуть оплачувати лише 50% від вартості проживання. Але це не більше ніж 40 злотих на день на особу. З 1 травня 2023 року це буде 75% від вартості проживання. І, знову-таки, певні категорії осіб звільняються від оподаткування цих коштів.

У законодавстві також є норма про перевірку українських дітей — чи навчаються вони у школі. Йдеться про польську школу чи це може бути українська школа онлайн?

Тут йдеться про те, чи записана дитина у школу взагалі, чи навчається вона. Тут немає значення, чи це польська школа на місці, чи українська школа онлайн. Є діти, які навчаються і онлайн, і стаціонарно, або в українській школі у Польщі — варіантів багато. Найважливіше, щоби дитина здобувала освіту. Проте наразі невідомо, як ці перевірки проходитимуть по факту.

Бесідувала Світлана МЯЛИК 

https://zaborona.com/