Як Україні вдалось не допустити фінансового руйнування у 2022 році

За оцінкою Мінекономіки, Україна втратила 30,4% ВВП.

Повномасштабне вторгнення неабияк похитнуло життя у всіх сферах для України. Можливості збирати надходження скоротилися, а видатки зросли у двічі. Це спричинило за собою дефіцит у державному бюджеті. Щоб покрити "діру", потрібні додаткові фінансові ресурси. Україна отримує їх у вигляді грантів та кредитів від країн-партнерок.

У державі змінився рівень добробуту громадян, а також виріс відсоток безробіття, інфляція, девальвація української гривні (зниження курсу національної валюти по відношенню до інших валют (насамперед — до т.зв. "твердих валют"), або до золота), багатьом людям довелось покинути свої домівки та переміститись у більш безпечні райони в Україні або за кордоном.За оцінкою Мінекономіки, Україна втратила 30,4% ВВП. За таких умов позикові кошти та безповоротна фінансова допомога відіграли роль “рятівного кола” для державних фінансів, забезпечивши їхню стійкість. Допомога від міжнародних партнерів, а також залученням від військових облігацій (напряму викуплених Національним банком України та розміщених на аукціонах), система публічних фінансів України змогла встояти в надзвичайно критичних умовах.

Проте залучення фінансових ресурсів на зовнішньому та внутрішньому ринку боргових інструментів спричинило зростання боргового навантаження, яке впливає на фіскальну стійкість (регулювання доходів і витрат держави), а тому потребуватиме кроків з ефективного управління державним боргом.

Після 24 лютого державні видатки дуже швидко виросли через потребу фінансувати військових та все необхідне для них, а також підтримувати людей, які втратили домівку та роботу. Так спроможність збирати податки та наповнювати бюджет знизилась до катастрофічного рівня. Тому Україна потребує фінансування як ніколи до цього.

В період з січня по листопад 2022 року державний борг України виріс до 3,6 трлн гривень.Згідно з прогнозами Мінекономіки за жовтень, реальний ВВП України на кінець 2022 року скоротиться на 32%, а номінальний – до 4,7 трлн грн. За такого прогнозу відношення боргу до ВВП на кінець року мало би становити близько 76,6%. Хоча по факту він, можливо, був вищим, оскільки за оцінкою Мінекономіки реальний ВВП скоротився на 30,4%. Однак борг зростатиме і надалі тому, що потреба у борговому фінансуванні залишиться і у 2023 році.

Чого очікувати в майбутньому?

Легким 2023 рік для України не буде. Відсутність достатнього обсягу власних надходжень і величезні потреби у забезпеченні оборони та безпеки країни, зростання соціальних видатків, у 2023 році Уряду вкрай необхідно буде залучити приблизно 38 млрд дол. США (1389,3 млрд грн). Але це при умові, якщо не буде чергових хвиль агресії зі сторони росії, обстрілів інфраструктури, оскільки так потреби лише зростатимуть.

Навіть якщо розмір потреб виглядає співмірним із коштами, отриманими у 2022 році, і при всій підтримці від країн-партнерок, цих коштів вистачить лише для балансування на межі і не залишиться для розвитку і швидкого відновлення України після чергових терористичних актів ворога. Окрім цього, за прогнозами Мінекономіки, розмір державного боргу у 2023 році перевищить номінальний розмір ВВП, що становитиме 102% ВВП (за умови, якщо Україна отримає обіцяні кошти переважно як кредити, а не у вигляді грантів).

В умовах війни показник, можливо, виглядає некритичним, але, якщо розглядати його у довгостроковій перспективі, то все досить песимістично. Борги країнам доведеться повертати, а відновлення ВВП, навіть у разі закінчення війни в найкоротший період, триватиме довго.