Як західні видання працюють на російську пропаганду дискредитуючи Україну

За останній місяць у найпопулярніших виданнях світу публікувалось доволі багато матеріалів, які шкодять Україні. Серед цих видань: The Guardian, Reuters, Politico, Bild, The New York Times та The Washington Post.

The Guardian зробило інтерв‘ю з російським солдатом, який брав участь у бойових діях проти України. Журналісти словами «путінська війна», або униканням злочинів, які вчиняв цей військовий в Україні, розмивають рамки війни, відбілюючи російську репутацію. З військового, який навмисне приїхав до України, щоб вчиняти вбивства, журналісти роблять жертву, мовляв, у нього була складна ситуація в житті.

Наступне видання по списку Reuters, журналісти якого опитали російських полонених, «які воювали за свободу». За яку свободу? Відповіді на це питання ми не дізнаємось.

І в таких інтерв‘ю велика проблема, оскільки світові медіа продовжують бігати за росіянами в пошуках інформації, але це неетично щодо українців.

Видання Pilitico опублікувало матеріал, у якому йдеться про погіршення стосунків між Сполучними Штатами та Україною. Зі слів журналістів, вони опитали 10 офіційних осіб, щоб виділити питання, у яких виникають розбіжності: 1) «Український слід» у підривах газогонів на дні Балтійського моря. 2) Витрата великих ресурсів на оборону Бахмуту, хоча він стратегічно неважливий. 3) Повернення Криму військовим шляхом.

Президент України заперечив українську участь у підривах на «Піврічних потоках», а оборона Бахмуту стратегічно важлива. Ба більше, у цьому напрямку росіяни несуть величезні напрямки, що виснажує армію загарбників. А рішення повернення півострова залишається за Україною і Сполучені Штати підтримують деокупацію Криму у будь-який спосіб.

The Washington Post поширює інформацію, що в Україні не вистачає досвідчених бійців та зброї, тому українці зазнають великих втрат. Журналісти також наголошують, що тепер під сумнівом весняний наступ української армії.

На цей матеріал відреагував секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов: "Те, що вони розповідають – дійсності не відповідає. Так, є складна ситуація. Ми вже рік ведемо війну проти великої за розміром країни, але не за розумом. Знали, що нам буде складно. Але зараз розхитувати ситуацію шляхом надання інформації, яка не відповідає дійсності – не зовсім приємна річ. Зверніть увагу, що прізвищ нема – у них якісь джерела. І вони починають зараз таку гру".

Німецьке видання Bild опублікувало статтю із заголовком «Зеленський сперечається з найголовнішим генералом». У ній йдеться, що між президентом України та Головнокомандувачем ЗСУ є розбіжності щодо оборони Бахмуту. Мовляв, перший виходячи з політичних міркувань продовжує захищати місто, а Залужний наполягає на відступу.

За словами військово-політичного оглядача групи «інформаційний спротив» Олександра Коваленка, ця стаття його, м‘яко кажучи, здивувала. Він ставить питання, звідки журналісти взяли цю інформацію, оскільки Валерій Залужний у соцмережі Facebook писав, що оборона на цьому напрямку має надважливе стратегічне значення для стримування ворога.

Експерт наголосив, що коли йдеться про «джерела, яким треба довіряти», але при цьому їх не називають, — це звичайна практика, яку використовують задля неправдивого інформаційного вкиду.

Про вибухи на газогонах «Північного потоку» годі й говорити. Вперше про це написало видання The New York Times, пізніше німецька газета Die Zeit, а далі цю естафету перейняли низка інших медіа, зокрема The Times, які навіть наголосили, що відомі ім‘я українців, які вчинили вибухи.

Але доказів ніяких немає, хоча розслідування продовжується. 

У свою чергу, Україна заперечує свою участь у підривах "Північних потоках". Володимир Зеленський, під час спілкування зі ЗМІ на спільному брифінгу з прем’єркою Фінляндії у Києві заявив, що Україна не причетна до вибухів. 

Міністр Оборони Олексій Резніков також прокоментував різкі звинувачення України у цій ситуації: «Для мене це доволі дивна історія, яка не має нічого спільного з нами. Я думаю, що офіційне розслідування, що проводиться відповідними владними структурами, виявить усі деталі. Це було б певним компліментом для наших спеціальних сил, але це не наші дії». 

Та навіть радник керівника Офісу Президента сказав: "Хоча я люблю колекціонувати цікаві конспірологічні теорії про український уряд, мушу зазначити: Україна не має стосунку до казусу в Балтійському морі та не має інформації щодо «про-?? груп із підриву». Що сталося з «Північними потоками»? «Вони затонули», як кажуть у самій Рф…"