Денис ВІТКОВСЬКИЙ: Бо українська мова – таки зброя…

 Чому українська мова – зброя? І чому її не можна нав’язувати?

Серед нас, навіть під час війни, дуже багато суперечок щодо мови. Але є така приказка. Там, де лунає російська мова там, обов’язково з’явиться нога російського імперіалізму.

Зараз москалі чітко розуміють, україномовні міста їм точно не підкорити. Навіть більше, якби зараз в Криму та в ОРДЛО всі почали використовувати виключно Українську, наступ агресора був би сповільнений.

Як це працює?

По-перше, мова це є маркер, який визначає приналежність носія до тієї чи іншої нації. Як мінімум москалі думають саме так. Якщо говориш російською, значить, ти – росіянин.

По-друге, лозунг москалів, про те, що вони захищають росіян або російськомовне населення в Україні автоматично перестає працювати.

І з рештою, по-трете. Росіяни погано розуміють Українську,  а деякі її не розуміють взагалі.

Ці чудики і так не орієнтуються на нашій землі, тому уявіть, як вони здивуються якщо Крим, Донецьк, Луганськ, Херсон та інші тимчасово окуповані території говоритимуть українською.

Так. Це небезпечно, і є ризик отримати ще не одну Бучу або Бородянку. Але нагадую, що триває війна. Ризик зараз по всій Україні.

Рашисти часто апелюють до того, що в Канаді є дві державні мови: французька та англійська. Але це не вдалий приклад. Канада – колоніальна держава. Україна ніяка не колонія, вона має свої традиції, мову, культуру й історію.

Є ще один важливий момент. Менталітет кожного Українця будується на волелюбності. Уявіть класичну ситуацію, коли російськомовному Українцю починають нав’язувати українську. Що ж в цьому поганого, спитаєте Ви? Загалом нічого, окрім того, що Українці не звикли до вказівок. Скоріше за все, він не стане використовувати Українську в розмові, бо вважатиме, що пішов на поступку. Тобто, в його голові у цей момент побутує така думка: «Це що виходить, я маю заговорити українською, бо комусь так схотілось? Виходить, що я підкорюсь і виконаю чиюсь забаганку?».

Що в такому випадку робити? Наразі завдання кожного українця полягає в розвитку інформаційного поля України і виключення російськомовного контенту. Багато хто вже встиг звернути увагу, що запити в інтернеті зазвичай писались російською, адже україномовний контент просто не міг забезпечити попит. Втім зараз у нас є шанс створити гідну альтернативу. І для цього особливо впертим російськомовним Українцям пропонується новий погляд на ситуацію: ви говорите російською та користуєтесь російським медіа простором просто тому, що так хочуть рашисти, ви виконуєте їхню імперіалістичну забаганку.

Адже там, де лунає російська мова, там обов’язково з’явиться нога російського імперіалізму.

Вибір більш, аніж очевидний. Українська стала символом інтелекту та цивілізованості, символом свободи та демократичних цінностей. І це не перебільшення. Щодня на війні це доводять тисячі наших військових, ризикуючи життям аби ви могли замовити філіжанку кави, подивитись дубльований Українською фільм, почути такі прості слова: «Вільна каса, замовляйте будь ласка!».

Хіба можна уявити, щоб у Києві метро вживало рашиську? Ми ж так звикли до цього голосу та слів: «Обережно, двері зачиняються, наступна станція: Контрактова площа. Будь ласка, поступайтеся місцем пасажирам з дітьми, інвалідам та громадянам похилого віку!». Це ж просто «пісня»!..

Російська мова – клемо ворога. І якщо ви зустрічаєте російськомовних Українців, не сваріть їх і не нав’язуйте Українську. Вони – жертви імперіалізму, жертви мордору. До таких людей потрібен підхід та розуміння. Дерусифікація – процес нелегкий і аби він пройшов успішно, ми маємо працювати усі разом. Точно так само, як ми разом вершили Революцію Гідності, а сьогодні боремось проти рашиських загарбників.

Денис ВІТКОВСЬКИЙ, журналіст

На світлині автор