Леся Воронюк: Перемогла вишиванка – наша духовна броня й оберіг

Леся Воронюк іще студенткою у Чернівецькому університеті започаткувала День вишиванки, який згодом став справді міжнародним – і третього четверга травня уже більше десятка років усі свідомі українці намагаються національними вдяганками показати приналежність до єдиної нації.

Нещодавно ця ініціатива отримала визнання: стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку – Премію Європейської спадщини «Європа Ностра 2022 року», Премію суспільного вибору (European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award).

У  межах Саміту європейської культурної спадщини-2022 за перемогу українського Дня вишиванки  проголосували понад 11 тисяч жителів континенту.   

- Лесю, Саміт європейської культурної спадщини  проходив уже 59-ий раз? Нині ж, наприкінці вересня,  Україна зазвучала на цьому форумі вперше.  

- Це вперше Україна перемогла. Наскільки я знаю, минулого року точно подавалися від нашої країни проекти. Загалом, цей майданчик і цю можливість для української культурної спадщини ми тільки починаємо відкривати та досліджувати.

- Наскільки просто чи складно потрапити у число конкурсантів цього поважного – і за віком, і за статусом – європейського форуму?

- Подання – це такий великий і виснажливий шлях.  Ще в жовтні-листопаді торік ми готували аплікаційне досьє-анкету на понад 100 сторінок англійською мовою. Туди вписали  всі проекти, які ми реалізовували за 16 років діяльності, із 2006 року. Додавали величезну кількість супутнього матеріалу – фотографії та відеоматеріали із заходів, наші документальні фільми, опис проєктів  (концепції, мета, ідея), опис аудиторій, з якими ми працюємо. Долучали список іноземних партнерів та рекомендаційні листи від інших країн, з якими працювали.

- Хто рекомендував День вишиванки розглядати як унікальну суспільну ініціативу?

- Ми мали рекомендаційні листи від Pan-European – міжнародної європейської організації, з якою ми спільно відкривали у Києві до 15-річчя Дня вишиванки пам’ятник Василю Вишиваному, Вільгельму фон Габсбургу. Партнером із української сторони тоді був «Музичний батальйон». 

Інший рекомендаційний лист у нас був від Міністерства культури Молдови, з якими ми робили Дні України в цій країні. Третій  – від МЗС України, яке також зі свого боку, вже як державна інституція, підтверджувало масштаб діяльності нашої ініціативи.

- Номінація, в якій здобув  перемогу День вишиванки, називається трохи сухувато, по-канцелярськи: «Залучення громадян та підвищення обізнаності». Давайте змалюємо 16 років існування ініціативи  цифрами: люди у скількох країнах долучалися до цього щорічного міжнародного свята? 

- Справді номінація називається «Залучення громадян та підвищення обізнаності». Якщо коротко, це про наймасштабніші та найпублічніші проєкти в галузі культури. 

Чому ця номінація, чому ми тут переможці?  Тому що День вишиванки – це ініціатива, яка в один день об’єднує понад сто країн по всьому світу і понад 20 мільйонів українців та солідарних з Україною іноземців. Ми пройшли шлях від студентської ініціативи на кілька людей до такого світового масштабу.

Навіть у короткому резюме конкурсу було вказано те, що наш День вишиванки є  феноменом культури. Бо зовсім мало часу пройшло, відколи акція зародилася і стала настільки популярною. Це порівняно недавня ініціатива, тобто не є якоюсь дуже сталою традицією, яка формувалася кілька століть як, наприклад, День незалежності в певних країнах чи День подяки. 

Нам вдалося створити зацікавленість до вишитої сорочки як до одного з елементів культурної спадщини. Ми  вивели вишиванки з музейних експозицій в широкий світ. Вивели зі сфери  зацікавлення етнографів чи дослідників до абсолютної популярності серед дітей в садочках, у президента, дипломатів,  голлівудських зірок. Тобто створили український бренд.

Агентство "Укрінформ" 

Світлина: ЕТНОХАТА, 2022