Хто вперше придумав святкувати 1500 років Києву?

Людмила Мороз, заступник директора з науково-просвітницької роботи Музею історії Києва, розповідає, що ініціатива призначення Дня Києва йшла від чиновників.

«У 1947 році в Радянському Союзі відсвяткували 800-річчя Москви. Потім комусь прийшла ідея й у Києві зробити свято до ювілею. Не історики прийняли це рішення, а політики того часу. Вже потім запросили науковців підготувати доказову базу десь у 1979 році», — зазначає Людмила.

По одній з версій, ідея святкування належала академіку Петру Троньку — тогочасному віце-прем'єру УРСР. По другій, пропозиція надійшла від голови міськвиконкому Києва Валентина Згурського. Йому запропонувати ідею могла його заступниця Галина Менжерес ― вона за посадою побувала на пишному святкуванні ювілею Єревана й захотіла зробити щось подібне у Києві.

«Спочатку мова йшла про 2000 років Києву. І щоб ювілей міста був більш вагомим, пакет документів саме з таким віком Києва відправили на розгляд до ЮНЕСКО. Радянський Союз був одним з членів організації, — розповідає Людмила, — У ЮНЕСКО пояснили, що не відзначають дату створення древніх міст. Але врешті решт, після обговорення з європейськими спеціалістами зійшлись на цифрі у 1500 років».

Фото: profidom.com.ua

Як вчені визначають вік міста? Найпростіший шлях — дивитись дати в письмових згадках. Скажімо, Вашингтон заснований в 1791 році, Миколаїв — в 1789-м. Але частіше такого документа немає або дата не вказана. Тоді вік рахують від першої згадки міста в письмових джерелах. Так, для Мінська це 1067 рік, для Вільнюса — 1323-й.

Але з Києвом так не вийде: перша згадка про нього міститься в «Повісті временних літ» кінця IX століття. Та можна лише робити довільні припущення, коли саме виник Київ.

У цьому питанні могли б допомогти археологи. Але щоб висновки про вік міста були науково коректними, мало виявити, що в певний час на київських територіях жили люди. Треба довести зв'язок знайденого поселення з майбутнім містом. Так, заснуванням Києва не можна вважати палеолітичну Кирилівську стоянку на його сучасній території.

Людмила пояснює, що також не можна вживати слова «заснування», коли говоримо про вік Києва. Та зовсім неправильно казати, що, наприклад, «Києву 1538 років».

«Це легенда про трьох братів говорить про заснування міста. Київ не Братськ, не Комсомольск та навіть не Петербург, що будувались у конкретних роках. Київ не виник одномоментно та на порожньому місці. Процес перетворення городища на місто тривав довго, — зазначає Людмила. — Інше питання, що таке «місто». Середньовічне місто — це адміністративний, торговельно-ремісничий центр, що має систему оборонних споруд та певну структуру, яка забезпечує функціонування міста. Спираючись на археологічні та писемні джерела, сьогодні можемо стверджувати, що таким містом Київ був уже в кінці ІХ століття. А те, що початок існування Києва губиться у глибині віків ― лише додає йому значущості та величі».

1982 рік: перше святкування, Києву нібито 1500 років

На підготовку та організацію усіх заходів для святкування знадобилось декілька років. В останні вихідні травня 1982 року в столиці урочисто відзначили 1500-річчя Києва.

До ювілею відновили звання «Почесного громадянина міста». Першим його отримав Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв, якого чекали на святкуваннях. Проте політик вже тяжко хворів і не приїхав.

Людмила Мороз була очевидцем тих подій. Згадує, що до святкування ювілею, 26 травня, відкрили Музей історії Києва у Кловському палаці. Крім того, до свята у місті також встановили пам’ятник засновникам Києва на березі Дніпра, фонтан «Самсон» на Контрактовій площі, музейний павільйон «Золотих воріт», кінотеатр «Київська Русь», Арку дружби народів. Також привели до ладу Андріївський узвіз. До реставрації на вулиці було погане освітлення, стара бруківка, занедбані фасади історичних будинків.

На Республіканському стадіоні, що зараз НСК «Олімпійський», проходив великий концерт. Але потрапити туди могли не всі ― людей пускали лише за запрошеннями. Більшість киян гуляли містом, дивились виступи творчих колективів на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності ― ред.) та на площах у кожному районі Києва.

«Запам’яталась загальна атмосфера свята. Тоді ми не були розбалувані масовими заходами. Проводили переважно жовтневі та першотравневі демонстрації, що відрізнялися лише написами на транспорантах та погодою. Усі свята, крім хіба що нового року, мали політичне забарвлення. Святкування ювілею міста, безперечно, вирізнялося, — ділиться Людмила. — Усім хотілось, аби свято тривало далі. Але концерти закінчились, та близько 21 вечора Хрещатиком пустили поливальні машини...».

Джерело: https://nashkiev.ua/

Публікація в рамках проекту «Оцифрування документальних пам’яток Музею Фундації Петра Тронька та доповнення його експозиції» за підтримки Українського культурного фонду в межах програми "Культурна спадщина", ЛОТу «Диджиталізація».

#запідтримкиУКФ

Теги: Академік Петро ТРОНЬКО, Незалежний Медіа Форум,#запідтримкиУКФ,1500 Києву

Автор: uacenter.media