Дмитро Степовик. Сакральна поетика українського мистецтва XI-XXI століть

Дмитро Степовик. Сакральна поетика українського мистецтва XI-XXI століть. – Київ, Фундація академіка Петра Тронька, 2023. – 432 с. 

Видання цієї книги дістане бюджетне фінансування, якщо Ви особисто проголосуєте за нього за цим посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1XFBFtnthavnfzmqdeyVsIXcsAya5gbQxe9hIpR-58PY/viewform?edit_requested=true

Іконопис – це частина мистецтва, що супроводжує український народ аж від самого хрещення України-Русі дотепер. Плин невблаганної історії, еволюція суспільних поглядів і коловорот художніх стилів, технічний прогрес і зростання добробуту, постання і розвиток української нації не залишились поза увагою наших церковних і світських митців. Шлях від копій канонічних візантійських ікон із площинною анатомією святих ликів до високохудожнього трактування біблійних сюжетів, величних монументальних стінописів, фресок, мозаїк, вітражів, іконостасів зі складною ярусною композицією, розвинутою пластикою й багатим орнаментом.

Православна Церква відіграла важливу роль у формуванні українського етносу. На тлі зазіхань католицизму й кровожерливої московської тиранії питання віри перетворювалось на життєве, адже сприяло єдності автохтонного населення  й збереженню християнських обрядодійств, звичаїв і традицій, трасформованих із предківського спадку язичників. Не дивно, чому зазіхання на рідну віру завжди зустрічали потужний опір українців.

Як реакція суспільства, у містах створювались православні братства, які переймались, зокрема, і питаннями культури й освіти, а на тлі феодальних визисків і поневолення багато селян рятувались за порогами Дніпра, формуючи Запорозьке козацтво, що мало за ціль опікуватись батьківською вірою.

Тому релігія й пов’язане з нею сакральне мистецтво – це дзеркало української душі, своєрідна і тонка поетика  якого  зберегла й увічнила події минулих епох і переживання, духовні пошуки вірян. Цю тему детально досліджує й аналізує у своїй новій книзі Дмитро СТЕПОВИК – відомий фахівець з іконотворчості, монументального настінного малярства, станкової та книжкової графіки. Його освіта журналіста та досвід із філософії, мистецтвознавства й богословських наук (адже він має ступінь доктора наук із цих дисциплін) допомагають знаному авторові аналізувати й у дохідливій манері вести захоплюючу оповідь.

Це яскраве видання отримає путівку у світ, якщо Ви проголосуєте за нього за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/1XFBFtnthavnfzmqdeyVsIXcsAya5gbQxe9hIpR-58PY/viewform?edit_requested=true

На світлині фрагмент ікони Олени ОСАДЧОЇ (Київ)