Корупція і контрабанда тютюновими виробами в Україні

Контрабанда тютюновими виробами в Україні

Одним із доволі яскравих спогадів мого дитинства є закордонні сигарети. Мій батько зловживає курінням і, як будь-який українець, не проти зекономити, не нехтуючи якістю продукції. На перший погляд, доволі складна задача, але ефективне рішення знаходиться швидко – контрабанда. Насправді, коли живеш лише за декілька кілометрів від кордону й ледве не щодня натикаєшся на нелегальну іноземну продукцію, це звучить не дуже й кримінально. Однак постає питання: наскільки воно вигідно?

Що таке акциз і як він діє?

Акциз – це додатковий вид податку, який поширюється на товари масового побуту. Зазвичай перелік включає так звані предмети «розкоші», алкоголь, цінні метали, тютюнові вироби тощо.

У різних країнах правила на його розмір і поширення не співпадають, і деколи виходить цікава ситуація, коли вартість продукції в одній державі значно вища, ніж у сусідній. Так, наприклад, пачка сигарет у Білорусі коштує близько 54 гривень, а в Україні – 75. Через це й процвітає контрабанда, оскільки людська жадність завжди спонукає шукати спосіб зменшити витрати або навіть заробити.

Деколи акциз стає серйозним знаряддям в економічній війні. Понижуючи податок, держава збільшує дохід власних компаній, заохочуючи розвиток контрабанди в сусідній країні й цим понижуючи конкурентоздатність іноземних фірм. 

Способи контрабанди

Виникає питання, які є взагалі шляхи контрабанди. Зрозуміло, при традиційному перевезенню товару через прикордонний пункт накладається мито, якщо кількість перевищує дозволену законом, тому вартість таких «законних» сигарет буде перевищувати ціну національного виробника (на що, звісно, і зорієнтоване мито).  Залишаються тільки різні нелегальні способи: від найбільш невинних і до таких, за які можна потрапити у в’язницю на тривалий термін.

Їхня суть полягає у певних хибах системи перетину кордону, а саме – людському факторі. Це може бути як і звичайна неуважність контролера, так і його бажання розбагатіти й стати співучасником. Однак варто розуміти, що кожна зі схем має свої ризики й потребує індивідуального підходу, тому постараємось розглянути найбільш вживані й поширені. 

Хиби контрольно-пропускних пунктів

Одного разу тітка мені розповіла цікаву історії, як її сусіди нелегально перевозили бензин з Білорусі. У цьому не було нічого незвичайного: задні місця переважно «криті», тобто простір під сидіннями є схованим, хоча залишається вільним; якщо зняти крісла й поставити туди каністри, ніхто ніколи не помітить, що там щось є. Коли машина проходить через прикордонний пункт, службовець навіть і не додумається попросити зняти задні сидіння, таким чином пропускаючи нелегальну продукцію в країну. З сигаретами навіть простіше: їх можна вшити в сидіння, заховати під подвійним дном бардачка чи багажника, перемішати з одягом у валізі тощо. Усе залежить від вашої фантазії й від того, наскільки хочете ризикувати.

До такої торгівлі тютюновими виробами вдаються не тільки українці, а й іноземці, зокрема, білоруси. І доволі цікаво те, що сигарети для них лише додатковий спосіб заробітку. Справжнім же джерелом доходу для них є українська продукція. Дійсно, харчова промисловість Білорусі (як і деяких інших країн) доволі бідна, тому національні товари або поганої якості, або занадто дорогі, або в малих кількостях. Водночас український ринок вражає різноманітністю, тому білоруси хапаються за будь-яку можливість, щоб перетнути кордон і накупити продукцію для подальшого перепродажу. Зазвичай робиться таким чином: скопом вони заїжджають на територію країни нібито для торгівлі (хенд-мейд, секонд або той самий тютюн), розгрібають полиці магазинів для власних цілей і повертаються назад до Батьківщини, сховавши надлишок, щоб не платити мито. 

Корупція

Як би ми цього не хотіли, але Україна все ще має високі показники корумпованості державних структур. Зазвичай це виражається тим, що різного роду хабарі можуть вирішити безліч проблем, якщо вміти їх правильно давати. Зокрема, й у випадку прикордонної установи.

Декілька «невинних» знайомств серед службовців відкривають небачені можливості для контрабандистів, адже подарований військовому блок сигарет значно понижує всі ризики й втрати. Трапляється й таке, що подібний союз з часом перетворюються на цілісінький тіньовий «клан» по збуту нелегальних товарів. І на жаль, це доволі поширене явище, навіть в умовах воєнного часу. Попри те, що кордони з деякими недружніми державами де-факто перекриті й контролюються українською армією, контрабандним угрупуванням вдається розвивати й виводити корупційні схеми на новий рівень, хоч їхні вчинки деколи можна прирівняти до рівня державної зради.

Незаконний перетин кордону

Наступний спосіб полягає в незаконному перетині кордону й подальшому перевезенні товару. Думаю, що всі коли-небудь чули, як наприклад, ловили контрабандистів під час переправи нелегальної партії сигарет через Дунай чи будь-яку іншу річку. Необов’язково, щоб це була водойма, аналогічно можна зробити й в інших місцевостях, але рівень складності буде різнитись у залежності від природних умов.  

Часто вдаються до підкупу патрульної служби, але якщо це не вдається, то варіант один – лобовий прорив. Зазвичай готуються заздалегідь: вивчають різні ділянки кордону, готують товар до транспортування, пророблюють детальний план. У такі справи вмішують лише тутешніх жителів, які добре орієнтуються в місцевості, на відміну від прикордонників. У запланований день проводяться фінальні перевірки, і запускають план у дію.

Використовують переважно безшумний транспорт: вози, тачки, мотоцикли, транспортні засоби на електричних двигунах тощо. Натомість ніч, погана погода й відсутність ліхтарів – хороші товариші контрабандистів, адже темрява ховає їх від пильних очей. Якщо нелегалів помічають, то ті переважно здаються, інакше існує ризик початку перестрілки, що приверне зайву увагу й погіршить ситуацію. Втекти чи відступити – залежить від реальних можливостей, тому вдаються до безумства рідко.

Це й видає реальних контрабандистів. Вони розуміють усі ризики й намагаються їх мінімізувати, щоразу покращуючи методи. Зокрема, використовують підставних осіб, щоб при найгіршому розвитку подій перекинути всі провини на них. Звісно, про це домовляються наперед, і «цап-відбувайло» разом зі своєю родиною отримуватиме матеріальну підтримку від товаришів-контрабандистів у випадку ув’язнення.

Тому ставки при незаконному перетині кордону доволі серйозні, і до нього вдаються лише в тих випадках, коли кількість одиниць товару налічують не десятками, а сотнями й тисячами.

Чим контрабанда шкодить державі і вам?

Кожний вид податку спрямований на те, щоб поповнити місцевий чи державний бюджет. Зі свого боку ці гроші йдуть в інфраструктуру, освіту, медицину, культуру, армію тощо. Уникаючи законно ввезений продукт чи національного виробника та купуючи контрабанду, ви обходите сплату певних видів непрямих податків, зокрема мита, акцизу й ПДВ, і цим послаблюєте власну ж країну. На перший погляд, у нелегально купленій пачці сигарет нема нічого невинного, але насправді до 10-15 відсотків зовнішньої економіки знаходиться в тіні, через що виникає дірка між законним експортом та імпортом й понижується конкурентоспроможність держави. Як наслідок – існування проблем в інших сферах.

Таким чином, надаючи перевагу «незаконному» іноземному товару, ви руйнуєте насамперед національний бізнес, а тоді вже й шкодите власній Батьківщині. Тому перед тим, як жалітись на бездарність влади, низькі зарплати й дірки в локальних бюджетах, насамперед гляньте на себе й те, що споживаєте. 

Владислав Дяденчук,

Рівненська область