СИСТЕМА БПД: УСПІШНІ СПРАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

За три місяці війни, з 24 лютого по 31 травня цього року, до системи БПД надійшло понад 126,3 тис. звернень клієнтів для надання правової допомоги. Завдяки роботі юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, українці оперативно отримують відповіді на свої юридичні запитання та вирішують правові проблеми.

Правові проблеми вимушених переселенців

З 24 лютого по 31 травня 2022 року за правовою допомогою звернулось понад 12 тис. осіб, які виїхали з зони бойових дій. Багато з них втратили житло, роботу, документи та потребують роз’яснень, як діяти, щоб налагодити своє життя. Дуже часто внутрішньо переміщені особи потребують одночасного вирішення 5-6 правових питань. Юристи системи БПД дають громадянам чіткі інструкції щодо відновлення документів, оформлення довідок, механізму відшкодування втраченого майна, отримання фінансової допомоги тощо.

«Внутрішньо переміщені особи — це особлива категорія клієнтів. Жодна людина не зможе залишитися байдужою до життєвих проблем наших громадян, що постраждали від дій агресора. Тому консультації з питань встановлення факту смерті близьких осіб, відшкодування за втрачене майно, призначення пенсії по втраті годувальника, порядку дій, коли військовослужбовець потрапив у полон, зник безвісти чи загинув, потребують не лише юридичних знань, а й умінь справлятися зі стресом і правильно спілкуватися з цими  людьми», – розповідає фахівчиня Черкаського місцевого центру з надання БВПД Таміла Данько.

Смерть та народження

Росіяни вже вбили багато українців на цій війні. Родичі загиблих, яким вдається евакуюватись до безпечніших місць, окрім болю втрати, мають невирішені правові питання, зокрема, щодо державної реєстрації смерті близьких людей.

Єдиним документом, що підтверджує смерть особи юридично, є свідоцтво про смерть. Без свідоцтва неможливо оформити спадщину, отримати компенсації від держави, допомогу на поховання, вирішити питання опіки над дітьми чи оформити пенсію по втраті годувальника тощо. Через неможливість отримання документа встановленої форми, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою на тимчасово окупованих територіях, родичам загиблих доводиться встановлювати факт смерті рідних через суд.

Так, до Черкаського бюро правової допомоги звернулась пані Людмила щодо встановлення факту смерті її чоловіка. Вона евакуювалася з міста Попасна Луганської області, де чоловік жінки загинув у квітні 2022 року від мінометних обстрілів. Адвокат Дмитро Гаврилов, який співпрацює з системою БПД, підготував та направив до суду заяву про встановлення факту смерті особи. Як результат – пані Людмила отримала рішення суду, на підставі якого зможе одержати свідоцтво про смерть її чоловіка, оформити спадщину та звернутися за отриманням компенсації за втрачене житло.

Пані Надія виїхала з Попасної до Миргорода на Полтавщині. Будинок, у якому вона жила з чоловіком, був зруйнований обстрілами. Надії вдалося вижити, а от чоловіка під завалами так і не знайшли. Через постійні та масивні обстріли екстрені служби не мали можливості виїхати на виклик та зафіксувати смерть. Вже після евакуації жінка звернулася до Миргородського бюро правової допомоги, бо не змогла оформити свідоцтво про смерть близької людини. У якості доказів вона надала колективний акт про настання смерті та письмові пояснення свідка. Адвокатка Любов Ковердяєва, яка співпрацює з системою БПД, підготувала заяву про встановлення факту смерті чоловіка пані Надії під час воєнних дій. Тож жінка змогла одержати свідоцтво про смерть її чоловіка.

А от для жінок, що нещодавно народили, поширеною проблемою є отримання свідоцтва про народження дитини на тимчасово окупованій території. Так, на Тернопільщину пані Ольгу разом із сім’єю евакуювали із розбомбленого Маріуполя. Жінка не змогла отримати свідоцтво про народження дочки, оскільки у неї не було медичної довідки з пологового будинку, де через обстріли та руйнування було знищено всю документацію щодо породіль та дітей. Пані Ольга  звернулася за допомогою до Тернопільського бюро правової допомоги. Адвокат подав до суду заяву в порядку окремого провадження про встановлення факту народження дитини. Суд виніс рішення на користь клієнтки і пані Ольга змогла оформити свідоцтво про народження дитини.

Не лише правова допомога, а й психологічна підтримка

Під час роботи з людьми, які постраждали від війни, юристи враховують їхній психологічний стан, тому намагаються не тільки грамотно проінтерв’ювати, дати вичерпну відповідь на правове запитання, але й водночас вислухати життєву історію та заспокоїти людину. 

«Першою проблемою, з якою ми стикнулися, був надзвичайно гнітючий психологічний стан людей. Ми й раніше працювали з людськими проблемами, але, в той же час, клієнти могли усміхнутись, пожартувати, розповісти якісь цікаві історії з життя, то на початку війни серед внутрішньо переміщених осіб панували зовсім інші настрої. Ми чули жахливі історії, очевидцями яких були ці люди. Страх, біль, пригніченість та безпорадність просто відчувалися у повітрі в тих місцях, де тимчасово оселилися люди, які стали свідками звірств окупантів», —  розповідає начальник відділу надання безоплатної правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру Олексій Кірносов.

Зараз настрої внутрішньо переміщених осіб все ж таки дещо змінилися. Люди потихеньку оговтуються від пережитого, налагоджують своє життя, почали активніше вирішувати свої правові проблеми.

«В умовах повномасштабної війни і юристи, і клієнти стикнулися з дуже сильним психологічним та емоційним напруженням. Ми побачили, що кількість запитів від працівників системи надання БПД на навчання з розвитку навичок стресостійкості та відновлення внутрішнього ресурсу значно зросла. Правові клуби PRAVOKATOR активно залучають до таких заходів психологів, психотерапевтів, арттерапевтів. Це дозволяє учасникам отримувати практичні поради, як налагодити спілкування з людиною, яка переживає складні життєві обставини, таким чином, щоб врахувати її потреби та емоційний стан, і при цьому надати кваліфіковану правову допомогу», — розповідає начальниця відділу «Центральна міжрегіональна платформа професійного розвитку та інновацій» управління професійного розвитку, експертного діалогу та інновацій у сфері права та доступу до правосуддя Координаційного центру з надання правової допомоги Катерина Середенко.

Сімейні справи у воєнний час

Чи може дружина загиблого військового отримати грошову допомогу, якщо шлюб не був зареєстрованим? Працівники системи БПД пояснюють, що цивільна дружина може бути визнана членом сім’ї загиблого військовослужбовця, якщо буде встановлено факт спільного проживання, побуту, спільних прав та обов’язків в судовому порядку.

Таку справу мали юристи системи БПД на Івано-Франківщині. Чоловік пані Євдокії, з яким вона проживала у цивільному шлюбі, пішов захищати Батьківщину. Чоловік загинув внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу. Жінка знала, що члени сім’ї загиблого військовослужбовця можуть отримати грошову допомогу. З цим питанням вона звернулась до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак їй було відмовлено в прийнятті документів, мотивуючи це тим, що пані Євдокія не є членом сім’ї загиблого. Тоді жінка звернулася до Богородчанського бюро правової допомоги. Юристка Вікторія Бігун допомогла жінці довести це у суді. Суд задовольнив заяву та встановив факт спільного проживання пані Євдокії та її чоловіка без реєстрації шлюбу. Тепер жінка може отримати грошову допомогу, передбачену членам родини загиблих військовослужбовців.

У фахівців системи БПД і раніше було багато справ, пов’язаних з виплатою аліментів на утримання дітей. Але після повномасштабного вторгнення росії ця проблема набула ще більшої гостроти. Мешканка міста Ізюм, що на Харківщині, пані Ніна до січня цього року регулярно отримувала аліменти на дитину від колишнього чоловіка. Тікаючи від війни, вона переїхала до Вилкового, що на Одещині. Зв’язок із батьком дитини, який залишився на Харківщині, зник. Крім того, жінка не могла зв’язатися ані з державним виконавцем, ані з установою, де працює батько дитини. Тож з’ясувати щось докладніше на території, де йдуть бойові дії, стало неможливим. З такою проблемою вимушена переселенка звернулася до Ізмаїльського бюро правової допомоги. Допомогти жінці взявся головний юрист Максим Дізанов. Фахівець склав заяви до відповідних організацій з проханням, щоб державна установа одразу перераховувала стягнуті аліменти на картковий рахунок пані Ніни, а не на рахунки відділу Державної виконавчої служби. Результат був позитивним. Тож завдяки зусиллям фахівця системи БПД жінка отримала та продовжує отримувати аліменти на дитину.

За принципами правової держави

Абсолютно новими для адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, є справи, де вони виступають захисниками іноземців, які вчинили правопорушення в умовах війни. Також зросла кількість злочинів, що вчиняються проти основ національної безпеки. До прикладу, адвокати Київщини захищають у судах українців, яких підозрюють у державній зраді, несанкціонованому поширенні інформації про переміщення озброєння та бойових припасів, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

«Нещодавно виїжджав на затримання громадянина, який за інформацією органів досудового розслідування, отримав форму та зброю від окупантів, залякував місцеве населення, а згодом розстріляв на блокпосту мирних людей. Прикро, що деякі мешканці нашої держави, замість захисту власної території та суверенітету, вчиняють злочинні діяння, тим самим виявляючи підтримку та активне сприяння агресору. Проте забезпечення таких осіб правовою допомогою передусім ілюструє принцип правової держави», – розповідає адвокат Руслан Яремчук, який співпрацює з системою БПД.

У випадках, передбачених ст. 52 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» держава зобов’язана забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні.