Томаш САКЄВІЧ: Геополітика і спаржа. Німецька преса б’є на сполох

Геополітика і спаржа

Німецька преса б’є на сполох: на їхніх полях тонни спаржі, яку ніхто не хоче збирати. Ніхто, тобто поляки і румуни. Інші народи, мабуть, не надаються до цієї діяльності.

На українців не можуть розраховувати, бо чоловіки на війні, а жінки, хоч би й приїхали до Німеччини, на поле не підуть. Що сталося? Десять років тому кінець квітня означав масовий виїзд поляків на сезонні роботи до західного сусіда. Зараз поляки виїжджають, але значно рідше. Мінімальна погодинна ставка в Польщі сьогодні становить майже 50 відсотків німецької. А ще треба туди доїхати і десь жити. Навіть якщо деякі роботодавці організовують транспорт, а в деяких випадках і житло, це не змінює факту, що після сезону поляк має лише кілька тисяч злотих більше, ніж заробляв би в Польщі. Це завжди щось для безробітного, але ми маємо найнижчий рівень безробіття в історії, і не можна заперечувати, що в багатьох випадках, якщо хтось не хоче бути безробітним, він не буде.

Звичайно, через спаржу німецька економіка не впаде, але проблема ширша. Стрімко зростаючий рівень життя поляків означає, що охочих працювати на західного сусіда стає все менше. Це вже не лише сезонна робота, а й зайнятість у будівництві, гастрономії чи охороні здоров’я. Поляки, які виїжджають з країни, змушені враховувати додаткові витрати, тобто вони просто повинні заробляти набагато більше, ніж у Польщі, щоб окупитися. Тим часом у багатьох професіях зарплати вже дуже наблизилися до німецьких.

Номінально вони все одно значно вищі, але порівняно з купівельною спроможністю ця різниця невелика. Німеччина усвідомлює це і може бачити з макроданих, що бурхливий розвиток їхньої економіки, заснований на великому експорті та дешевій робочій силі, добігає кінця.

Експорту не буде, якщо зросте собівартість продукції. Операція з прийняття євро виявилася дуже вигідною для Берліна і невигідною для більшості інших країн. Однак позитивний ефект від цього маневру вже закінчується. Відкриття кордонів для біженців з арабських країн мало заповнити зростаючу прогалину на ринку праці. Біженці, як відомо, прибули, але ринок праці не змінився. З іншого боку, у багатьох районах німецьких міст люди іноді бояться виходити з дому ввечері. Ця ситуація не скоро покращиться.

Німеччині залишається лише зробити все можливе, щоб уповільнити розвиток рівня життя в країнах Центральної Європи. Що там заважає економічному розвитку? Призупинення фондів ЄС, високі процентні ставки, блокування інфраструктурних інвестицій, важкі тягарі, пов’язані з «екологією». Деякі з цих інструментів знаходяться в руках Німеччини завдяки інституціям ЄС. Але частину має запустити польська влада. Опальні суди зупиняють благоустрій фарватеру на Одері, екологи блокують інвестиції то там, то там. Але всього цього недостатньо. 

4 червня вже організовують марш, який має все змінити, – марш спаржі. Адже спаржа не повинні гнити на німецьких полях.

 Томаш САКЄВІЧ, Gazeta Polska