Niezalezna.PL: «Поляки окупують Польщу»

«Поляки окупують Польщу»

У Польщі триває глибока політична криза, пов’язана з переходом влади від партії ПіС Ярослава Качинського до КО (Громадської коаліції) Дональда Туска. Зростає кількість ексцесів і політичних скандалів у сеймі Речі Посполитої. Опозиція (ПіС за яку проголосували 7 мільйонів виборців) звинувачує КО в незаконних («більшовицьких») наїздах на ЗМІ та спробу неконституційного захоплення судів і прокуратури.

В Україні існує дещо спрощене розуміння ситуації в дружній Польщі: нібито демократична прогресивна проєвропейська сила (КО) перемогла право-консервативну, націоналістичну клерикальну партію ПіС, яка завдала великої шкоди Польщі.

Зросли ілюзії щодо відновлення у повному обсязі дружніх відносин з Україною, які різко погіршилися останнім часом.

Для того, аби наші читачі мали більш об’єктивне, неодновимірне уявлення про складні й неоднозначні процеси, які відбуваються в сусідній країні, друкуємо виклад статі професора Пйотра Грохмальського – відомого політолога, експерта у військово-політичних справах, доброго друга України, який неодноразово друкував у «Gazeta Polska», «Niezalezna.PL» статті на підтримку ЗСУ, викривав імперську політику росії.

Нагадуємо, що НМФ не завжди поділяє погляди авторів, які публікуються на нашому інтернет-ресурсі, але – з погляду на брак об’єктивної інформації в Україні вважає за потрібне знайомити українських читачів з альтернативними політичними текстами.

Пйотр Грохмальський  («Niezalezna.PL» 26.01.2024) пише:

«Якби на чолі Польщі стояв генерал Валерій Герасімов, один з авторів сценарія гібридної війни росії проти Польщі, – він, ймовірно, не зміг би за такий короткий час так суттєво ослабити Польщу, як робить це нині Туск».

14 січня 2024 Дональд Туск у ході тотальної війни, націленої проти структур польської держави, заявив: «Так само, як закінчилася окупація Польщі ПіСом, так скінчиться окупація ПіСом державних установ».

Автор підкреслює, що «жоден сучасний німецький політик не наважився б публічно на таку расистську мову щодо нас (тобто ПіСу. – Ред)».

Для нормального поляка окупація нашої країни асоціюється одночасно з Німеччиною і Росією. Вісімдесят три роки після геноциду, влаштованого тими двома режимами щодо 2-ої Речі Посполитої, 1 вересня 2022 року було оприлюднено доповідь, в якій втрати заподіяні нам Німеччиною, оцінюються в понад 1,3 мільярди євро. Берлін охопила паніка. Шок відчувався в тоні статей. Далі всіх пішов «Шпігель», який підкреслив, що доповідь критикує шеф ПО (нині КО. – Ред.) Дональд Туск.

Спробуємо Туска перекласти з німецької на польську, – веде далі автор. – Як писав у своєму щоденнику Йозеф Геббельс 20 жовтня 1939 року: «Зупинив уже діяльність польських театрів і преси». А 2 листопада Геббельс так показує окупацію: «Розмова з Франком (Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої Польщі, повішений у 1946 року в Нюрнберзі. – Ред). Поки не підтримувати польського культурного життя, оскільки культурне життя становить собою станцію розповсюдження відроджуваного польського націоналізму».

Оглядаючи знищену Варшаву, сам Геббельс жахається «німецькою роботою». Він пише: «Варшава – це пекло, знищене місто. Наші бомби і гранати зробили своє. Жоден дім не залишився цілим. Мешканці аполітичні й подібні до тіней. Наче черв’яки повзають по вулицях. Це гидко й неможливо описати… Тут польський націоналізм пережив свій час страждань. Ми повинні його цілковито знищити, бо інакше, якогось дня знову підніметься».

(…) Невже «геній Туска дійшов висновку в 2024 році, що це «поляки окуповують Польщу?».

Одразу після виборів (парламентських виборів у Польщі 15 жовтня 2023 року. – Ред.) канцлер Олаф Шольц не приховував своєї радості від перемоги «німецького варіанту» в Польщі. Ламаною польською він звернувся з поздоровленням до «дорогого Туска»… Не меншу радість після виборів, цього разу також від імені путіна, виявив Александр Лукашенко, який веде брутальну політику щодо білоруських поляків.

Він заявив: «Поляки показали себе дуже добре, я не сподівався такого результату. Просто вони відмовились брати участі у грі з ПіС. Вболіваю за поляків. Добра робота!».

Але напевно навіть Берлін, Мінськ і москва не сподівалися на масштаб проекту «визволення Польщі з-під польської окупації».

Позиція берлінських еліт показує, що Туск є реалізатором певного плану, оприлюдненого в Німеччині.

На сторінках «Берлінер Цайтунг» Клаус Бахман уже 21 жовтня 2023 року, тобто через шість днів після виборів, закликав до силової розправи з ПіСом. Він підкреслив: «Зміна наступить тільки через авторитаризм».

Бахман – це німецький зв’язківець Туска. Він – не випадковий публіцист, а співпрацівник Туска упродовж тридцяти років. Колишній голова партії Туска в Кракові стверджує, що «Дональд з колегами отримував з Німеччини гроші валізками й переводили на злоті в обмінниках».

Ті взаємні близькі зв’язки є ключем до розуміння своєрідної місії Бахмана та його діяльності в Польщі.

В статі «Чи Дональд Туск стане автократом, який реформує державу?» (11 травня, «Берлінер Цайтунг») Бахман дає такий собі дозвіл коаліції Туска на силове «визволення» Польщі від поляків, аби країну над Віслою «європеїзувати» - тобто включити назавжди до проекту німецької Європи. Німець пропонує: «Туск може використати привід, аби оголосити надзвичайний стан й обмежити головні свободи для знищення й заборони партій суперників… Але який демократичний державний діяч хоче залишитися в історії, як той, хто, бажаючи врятувати демократію, повністю її ліквідує?».

Ці тексти невипадково з’являються на сторінках «Берлінер Цайтунг». Це перша газета після падіння ІІІ-го Рейху. Спочатку газета була офіційним органом совєтської армії … Після об’єднання Німеччини з неї були звільнені всі шпигуни Штазі  – служби безпеки НДР. Але в 2019 році газету купив Хольгер Фрідріх, колишній військовий комуністичної армії НДР, агент Штазі.

Газета висловлює пропутінські наративи, а сам Фрідріх у 2023 році підписує петицію «На захист миру», в якій Сара Вегенкнехт (лідерка промосковської лівацької партії. – Ред.) вимагає припинити постачання зброї Україні і змусити Київ укласти мир з росією.

На сторінках «Берлінер Цайтунг» стверджується, що «Берлін став центром польського руху опору» (проти влади ПіС. – Ред). Мабуть, це прототип ідеї Туска щодо звільнення Речі Посполитої від польської «окупації»? – запитує Пйотр Грохмальський.

В жовтні 2023 року автор на сторінках «Газети Польської» стверджував, що Берлін видав великі гроші, щоб встановити контроль над Варшавою. То була найдовша війна, яку вели в рамках ЄС проти іншої держави після об’єднання Німеччини. Польщу визнавали найбільшою перешкодою в реалізації своєї ідеї «великого німецького простору». З шокуючою рішучістю Меркель і Шольц створювали роками новий тип інформаційної агресії проти Польщі.

Критичним елементом цієї війни є план деструкції Польщі, реалізований командою Туска.

Від останнього поділу Речі Посполитої 1795 року – не було в Польщі прем’єра більш пронімецького і більшого прибічника дезінтеграції Республіки Польща на регіони, ані ж Дональд Туск. Уже в 2017 році «Ді Вельт» оголосила, що «Туск – поляк, але грає в команді Німеччини».

З благословення Німеччини Туск веде до стратегічної деградації Польщі. А ще кілька місяців тому (при владі ПіСу. – Ред.) Євроньюс заявив, що Польща будує найсильнішу армію в ЄС, а фінська газета «Гельсінген Саномат» стверджувала, що «Польща стає військовою супердержавою», скаржиться автор.

Широке повернення середовища (Туска), відповідального за «reset» («перезавантаження») з росією є ясним сигналом як для Берліна, так і москви.

Це – майже явна декларація перетворення Польщі в німецько-російський протекторат, робить висновок Пйотр Грохмальський і перераховує ряд спірних рішень уряду Туска, які відміняють проекти команди ПіСу, такі, як будівництво АЕС і центрального логістичного аеропорту-хабу, включаючи також чистки в армії, поліції, спеціальних службах, прикордонних військах.

Автор називає це цивілізаційною катастрофою.

Його стаття звучить надто песимістично, але це – не приватний погляд одного публіциста, а колективна думка потужної партії.

До цієї думки варто прислухатись й тверезо її оцінити.

 Єжи Слоневський, оглядач НМФ