CNN, Валерій ЗАЛУЖНИЙ: Про сучасне проектування військових дій в російсько-українській війні. У боротьбі за ініціативу

Валерій ЗАЛУЖНИЙ:

Про сучасне проектування військових дій в російсько-українській війні. У боротьбі за ініціативу 

Ексклюзивна публікація CNN

Майже вісімдесят років відділяє нас від останніх битв Другої світової війни, які стали основою стратегічного бачення війн кінця ХХ – початку ХХІ століть.

Незважаючи на стрімкий розвиток зброї та техніки, а саме: авіації, ракетно-космічних засобів, розвиток засобів зв’язку та радіоелектронної боротьби, стратегією перемоги було знищення противника та захоплення або звільнення території. При цьому форми і методи, якими це досягалося, безпосередньо залежали від рівня розвитку та кількості застосовуваної зброї. Звичайно, знання основ стратегії, оперативного мистецтва, тактики має супроводжувати кар’єрний ріст військових спеціалістів і слугувати вирішенню двох основних завдань.

Перше, мабуть, другорядне. Він полягає в підготовці командира безпосередньо до майбутньої війни із завданням прогнозування воєнної обстановки, яка буде на початку бойових дій. Саме таке надскладне в разі вирішення завдання дозволяє скористатися перевагою і дати гідну відсіч противнику, знекровити його ударні сили і тим самим виграти час для перехоплення ініціативи. Весь цей процес пов'язаний з величезними ризиками і сумнівами, які зумовлені наявністю лише одного шансу дати гідний опір меншими силами з обмеженими ресурсами.

Друге завдання, на мій погляд, є основним – вчасно з’ясувати вимоги, які висуває війна, пов’язані з розвитком технічного прогресу, і, як наслідок, стрімким розвитком озброєнь і техніки, політичною ситуацією як у світі, так і в самій державі, економічній ситуації тощо. А, отже, для кожної війни необхідно знайти лише свою унікальну стратегію та логіку, яка дозволить у нових умовах знайти шлях до Перемоги.

Говорячи про нашу конкретну стратегію, ми ні в якому разі не можемо відкидати цілком існуючі доктрини, які описують процес підготовки та проведення операцій. Треба тільки усвідомлювати, що вони постійно змінюватимуться і наповнюватимуться новим змістом.

Принципи оперативного мистецтва залишаться незмінними.

Тому, враховуючи вимоги сьогодення, нашим найважливішим завданням буде по-новому поглянути на форми і методи використання Сил оборони для здобуття Перемоги.

Основною причиною зміни стратегії, форм і методів застосування сил, безумовно, є розвиток озброєння і техніки, особливо безпілотних комплексів, використання яких набуло масового характеру і дозволяє виконувати широкий спектр завдань, який постійно зростає. Тому безпілотні комплекси, поряд з іншими прогресивними видами озброєння, є чи не єдиним інструментом для виходу з бойових дій позиційної форми, які Україні не вигідні в часі з ряду причин.

Разом з тим, у ситуації, що склалася, залишається ряд факторів, які, безперечно, впливають на рішення щодо пошуку нових форм застосування сил оборони. Ось деякі з них: нестабільна політична ситуація навколо України, що призводить до скорочення військової підтримки; висока ймовірність провокування росією низки конфліктів за прикладом Ізраїлю та Ємену та відволікання ключових партнерів від підтримки України; вичерпання запасів ракет і боєприпасів для артилерії та протиповітряної оборони наших партнерів через високу інтенсивність бойових дій в Україні та неможливість їх швидкого виробництва на фоні глобального дефіциту порохових зарядів; недостатня ефективність санкційної політики, що призводить до розгортання потужностей військово-промислового комплексу росії та її держав-партнерів, що дозволяє як мінімум успішно вести позиційну війну на виснаження; суттєва перевага в мобілізації людських ресурсів противника та неспроможність державних інституцій України покращити стан укомплектованості Сил оборони без застосування непопулярних заходів; недосконалість нормативно-правової бази, що регулює ВПК нашої країни, та часткова монополізація цієї галузі призводять до ускладнень у виробництві вітчизняних боєприпасів, як наслідок – поглиблення залежності України від поставок союзників; невизначеність подальшого характеру збройної боротьби такого масштабу внаслідок складності для наших союзників визначення пріоритетів підтримки.

Досвід бойових дій Збройних Сил України, особливо у 2022-2023 роках, є унікальним, і досі залишається лише нашим надбанням, а тому, постійно шукаючи шлях до Перемоги, зобов’язує нас постійно проводити аудит наявних можливостей, від яких залежить результат бойових дій, і шукати шляхи отримання переваги над противником. Більше того, використовуючи поняття результату бойових дій, ми розуміємо умови, за яких противник відмовиться від подальшої агресії, і саме створення таких умов сприймається як ефективне використання можливостей, які є в арсеналі ЗСУ.

З огляду на вищезазначене, а також відповідно до умов ведення війни сьогодні, чи не основним варіантом отримання переваги є оволодіння всім арсеналом відносно дешевих, сучасних і надзвичайно ефективних засобів, які стрімко розвиваються. Саме спроба скористатися прогресом у розвитку нових технологій дозволить виграти науково-технічну, технологічну та тактичну боротьбу та призведе не лише до безумовної Перемоги, а й до економії та збереження ресурсів України та наших партнерів.

Необхідність суттєвого збільшення можливостей безпілотних комплексів та інших прогресивних технологічних комплексів, позитивно впливати на хід бойових дій, як наслідок, спонукає до пошуку нових форм і способів використання, що, у свою чергу, безумовно вплине на структуру як Збройних Сил, так і інших складових Сил оборони України.

Підвищити вплив БАС та інших новітніх систем на ефективність бойових дій можливо за рахунок наступного:

постійне вдосконалення ситуаційної обізнаності командирів і можливості її підтримки в режимі реального часу в районі проведення операції як вдень, так і вночі, за будь-яких погодних умов;

цілодобове обслуговування пожеж і страйків в режимі реального часу;

забезпечення розвідданими для нанесення ударів у режимі реального часу;

нанесення точних і високоточних ударів по противнику і його цілям як на передньому краю району бою, так і в глибині.

Отже, необхідно створити новий дизайн операцій на основі існуючих технологічних можливостей, який базуватиметься не тільки на просторових і часових показниках військових (бойових) дій, а й головним чином на створенні вирішальних умов і досягненні відповідних ефектів, які сприятимуть реалізації мети операції.

Виходячи з досвіду бойових дій і прогнозу розвитку збройної боротьби, такими вирішальними умовами є:

досягнення абсолютної переваги в повітрі, особливо на висотах, які забезпечують ефективне вогневе ураження, РСР і матеріально-технічне забезпечення;

позбавлення противника можливості вести наступ або оборону;

підвищення мобільності власних військ і повне обмеження мобільності військ противника;

безпечний доступ до певних рубежів, контроль над важливими ділянками місцевості;

позбавляючи противника можливості відновити втрачені позиції та підкріпити зусилля.

На перший погляд, це абсолютно консервативні та класичні умови, досягненню яких служать усталені форми та методи. Але це лише на перший погляд, оскільки засоби їх досягнення вже змінилися, а старі засоби, на жаль, все більше стають мрією Збройних Сил України, змінюються насамперед шляхи їхнього досягнення.

Відповідно до представленої ідеї створення визначальних умов, процес їх досягнення, безумовно, забезпечуватиметься розв’язанням ряду оперативних завдань, при чому під час вирішення кожної операційної задачі створюватимуться необхідні ефекти, завдяки залученим активам. І саме вони, за рахунок технологічної переваги, повинні діяти не шаблонно і згідно хоча б з чинною доктриною.

Створення необхідних ефектів, безсумнівно, вже сьогодні веде до радикальних змін у системі зайнятості. Таким чином, для реалізації умов для створення необхідних ефектів сьогодні необхідно окремо розглядати:

операцію створення цифрового поля;

контроль радіоелектронної обстановки;

комбінована атака безпілотних літальних апаратів та кіберзасобів;

логістична операція.

Усі перелічені операції вже освоюються та розвиваються. Вони проводяться за єдиною концепцією і планом, узгоджені і взаємопов'язані, але різняться за змістом.

Щодо проведення безпосередніх дій для досягнення ефектів, то, ймовірно, за своїм змістом вони будуть по суті оборонними та наступальними, але за способом виконання вони можуть бути такими:

  операція зі скорочення економічних можливостей противника;

операція повної ізоляції та стирання;

роботизована пошуково-ударна робота;

роботизована операція з контролю кризової зони;

психологічна операція атакуючими засобами;

захисна технологічна безконтактна робота.

Цей перелік операцій неухильно поповнюватиметься з розвитком самих засобів і, звісно, сприятиме зміні доктринальних документів та формуванню принципово нової філософії підготовки та ведення бойових дій. Поява нових незалежних операцій або їх поєднання призводить до необхідності створення нової таблиці організації. Усе це стане можливим за умови гнучкого та швидкого реагування державних інституцій на зміни.

Таким чином, відбуваються зміни в сутності та змісті класичних оборонних, наступальних і стабілізаційних операцій, підхід до планування та проведення яких, як правило, був лінійним та шаблонним. При цьому ці операції об'єднувалися по суті, в тому числі за уявленнями партнерів. Разом з цим, давно відома концепція мережецентричної війни в нових умовах, завдяки високотехнологічним засобам збройної боротьби, знаходить своє трактування не через дії військ, а через створення ефектів і досягнення вирішальних умов, за допомогою відповідних можливостей.

Крім того, хочу зазначити, що окрім підвищення ефективності бойових дій, безпілотні та інші прогресивні технологічні комплекси здатні вирішувати низку ключових завдань в організації та веденні бойових дій Збройних Сил України:

підвищити ступінь безконтактності ведення бойових дій і, як наслідок, знизити рівень втрат за рахунок можливості дистанційного контролю цих засобів;

знизити ступінь залучення традиційної зброї до виконання бойових завдань;

забезпечити ведення бойових дій з обмеженим застосуванням важкої військової техніки;

незважаючи на відсутність кораблів ВМФ, з високою ефективністю та мінімальним ризиком для особового складу ураження як надводних, так і підводних сил противника та його берегової інфраструктури майже на всю глибину ТВД;

наносити раптові масовані удари по об'єктах критичної інфраструктури, важливих комунікацій без використання дорогих в експлуатації та виробництві ракет і пілотованих літальних апаратів.

Цей перелік переваг неповний і, безсумнівно, буде змінюватися, розширюючи діапазон ефективної зайнятості. Звичайно, на полі бою ворог буде шукати способи захисту і намагатися перехопити ініціативу. Тому з розвитком можливостей систем нападу, в тому числі безпілотних, вкрай необхідним є вдосконалення систем захисту та протидії. Таким чином, для освоєння нових форм і методів Збройним Силам необхідно створити абсолютно нову державну систему технологічного переозброєння, яка включатиме такі підсистеми:

розробка та науковий супровід;

виробництво та обслуговування;

навчання особового складу та узагальнення бойового досвіду;

застосування військ (сил) гнучке фінансування;

логістика.

Швидше за все, кожна з підсистем у майбутньому потребуватиме окремих досліджень і розробок, але зараз можна з упевненістю сказати, що система має бути цілісною і водночас гнучкою як для суб’єктів, які можуть бути залучені, так і для фінансування та зміни виробництва.

Безперечно, все це потребує часу, але саме час є вирішальним.

Враховуючи вже існуючу систему працевлаштування, знайдені технічні рішення та вже налагоджену систему управління та набутий досвід, а також згідно з поглядами партнерів у сучасних умовах створення такої системи необхідного обсягу виробництва може тривати до п'яти місяців. Цей термін зумовлений необхідністю створення відповідних організаційних схем та їх комплектування та оснащення, підготовки кадрів, ресурсного забезпечення, створення необхідної інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення та розробки доктринальної бази.

Зважаючи на це, у 2024 році ми повинні зосередити наші основні зусилля на:

створення системи забезпечення Сил оборони високотехнологічними засобами;

запровадження нової філософії підготовки та ведення бойових дій,

врахування обмежень;

в результаті в найкоротші терміни освоїти нові можливості для ведення бойових дій.

Отже, мова йде про те, що в сучасних умовах Збройні Сили України разом з іншими складовими Сил оборони держави мають спроможності, які дозволяють не тільки знищувати ворога, а й забезпечують існування самої державності. Тому вкрай необхідно використати можливості, які надають нові умови війни, для максимального накопичення новітніх бойових можливостей, які дозволять з меншими ресурсами завдати максимальної шкоди ворогу, зупинити його агресію та захистити від неї Україну. в майбутньому.

Джерело:https://edition.cnn.com/2024/02/01/europe/zaluzhnyi-ukraine-russia-war-analysis-intl/index.html

Світлина: Валерій Залужний https://www.zsu.gov.ua/image/12_1631779287.jpg©2023 Збройні Сили України