Микола Голомша: "Путін заслужив номінацію терориста номер один"

Із болем в душі сприймає українське суспільство пацифізм і черствість як окремих країн світу, так і міжнародних інституцій, які мали б забезпечувати світовий порядок, зупиняти агресора, припиняти світові тяжкі воєнні злочини,  геноцид в Україні. Натомість чуємо боязнь окремих лідерів назвати зло своїм іменем  ̶  визнати росію СПОНСОРОМ ТЕРОРИЗМУ, хоча тут має йтись чітко про визнання її КРАЇНОЮ ТЕРОРИСТОМ. 

Таку номінацію вона вже давно заслужила, і не лише за злочини в Україні. Згадаймо вторгнення в Грузію, раніше  ̶  в Молдову, постановчі вибухи будинків в самій росії, агресія проти Ічкерії… Постановчі режисури з жовтими жилетами у Франції, Німеччині, втручання у вибори, масові безлади, в тому числі й в США, уже і зараз, днями раніше, у Німеччині, Чехословаччині на користь агресії росії в Україні  ̶  й все це фінансується, організовується країною терористом  ̶  росією. 

Бодай, хоч як би сумно це не звучало, путін заслужив номінацію терориста номер один у світі, й думаю, це розуміють всі тверезо мислячі люди у світі, навіть і в росії. Ця істота тримає в напрузі свою країну і цілий світ, а дехто хворобливо боїться назвати речі своїми іменами. Самі росіяни та, як не дивно, офіцери, які бачать абсурдність так званої спецоперації, геноциду в Україні, беззмістовні масивні втрати солдат росії в Україні, ганебно і малодушно набрали води у рот, замість свідомої реакції й зміщення режиму.  

Я запитую: чи це нормально? Чи нормально, коли кривда бере верх над правдою? Чи це по-християнськи? Думаю, потрібно вже прокидатись, пора, щоб не було пізно. Щоб ця «ракова пухлина» не вразила ще сильніше світовий порядок і не вбила його в поступах сатані. Адже всі рішення керманичів держав  ̶  це обличчя людей, це історія, яка фіксує все без винятку, в тому числі й позиції перед суворими викликами загрозам демократії, принципам права і безпеки світового порядку всіх передових країн світу.

Маю право писати як очевидець, учасник, який із воїнством ЗСУ в землянках витримував по тисячу снарядів за годину. І всі вони летіли однаково, як в українських військовиків, так і в мирні квартали людей, життєву інфраструктуру. Якщо це, про що я пишу, хтось читає, швидше прокидайтесь. Вас благають закатовані, вбиті, благають діти та всі люди, які в очікуванні найстрашніших наслідків війни щодня в Україні!

Звісно ж, що ми переможемо, бо за нами правда і Бог. За нами  сила і Божий Дух завзяття на відміну від багатьох!

Слава Україні! 

Микола ГОЛОМША, доктор філософії в галузі державного управління, Заслужений юрист України, громадсько-політичний оглядач