Як створити книгу? Реалії видавничої справи

Часто в наших читачів виникає питання, як насправді виглядає процес створення книги, – і сьогодні ми трішки поділимося закуліссями.

Насправді більшість ідеалізує сучасну видавничу справу, особливо – старше покоління, яке застало докомпʼютерну епоху й досі не хоче сприймати реалії 1) цифровізації, 2) військового стану. Творча молодь ще більш-менш розуміє нинішні умови та адекватно сприймає труднощі з публікацією їхнього рукопису.

Насамперед треба розуміти, що сьогодні всі етапи підготовки книги виконуються електронно – від літературного редагування до фінального макетування. І жодних ельфів, які роблять вручну верстку чи первісними методами складають буковки для друку. Тому оригінальний текст у цифровому вигляді та базове володіння компʼютером для автора – бажане, інакше видавництво може й відмовитися від випуску його книжки, адже це – додаткові витрати, які можуть не окупитись у часи інформаційного перенасичення та масового цифрового піратства.

Ми ж часто експериментуємо з цим і беремося за роботу з писаними від руки матеріалами. Набір, зазвичай, займає від одного до декількох місяців, без врахування того, що через особливості почерку доводиться відправляти автору вже готовий, роздрукований текст разом з оригіналом і чекати на уточнення нечітких фрагментів. Коли ж працівник отримує назад матеріали, він часто вимушений, окрім необхідних правок, вводити доповнення, адже іноді письменник перечитує свою роботу й робить ще одну редактуру. Це додаткова витрата часу й коштів, що може вимагати повторної відправки текстів для звірки. Тепер розумієте, чому певні видавництва так вимагають наявність електронного рукопису?

Вертаємось до процесу підготовки книги. Нарешті є оцифрований матеріал (або автор від початку його відправив таким). Надходить клопіткий процес літературного редагування. Нині найти фахівця в цій сфері – складно, і не раз за нашої практики траплялось таке, що людина виконує роботу неякісно й повинні шукати іншу, витрачаючи повторно кошти. У результаті – знову гаємо час і ресурси. Це ж не говоримо про конфліктну взаємодію та узгодження правок з автором, упродовж якої той не хоче зважати на літературну норму й бориться за грубі суржики, абсурдні, нелогічні конструкції та русизми.

Далі приходить час для роботи над макетом і коректурою. Зазвичай, хорошим тоном вважається узгодження дизайну з автором, але не часто це можливо. Причина – те ж невміння володіння компʼютером та неможливість проглянути попередній варіант книги. Тому часто вигадка разом із розробкою випадає на дизайнера. Водночас над коректурою (іноді – при потребі – і звіркою) працює окремий фахівець, який виправляє опечатки й грубі помилки. І тільки після кінцевої звірки макет книги відправляється в друкарню, із котрою існує конкретна домовленість про якість матеріалу та тираж.

Цей пост несе лише інформаційний характер і не має на меті образити авторів чи конкретних осіб. Часом видавництва несправедливо зображається капіталістичними монстрами, які харчуються творчою працею інших. Проте «ображені» забувають, скільки праці та ресурсів витрачається на підготовку однієї книжки і що більшість «геніальних» проектів виявляються в підсумку збитковими.

Валентик КОНДРАТЮК