У кризовий час тиша краща за багатослів’я

У кризовий час тиша краща за багатослів’я 

Під таким заголовком 22 листопада 2022 на порталі Niezalezna.PL опубліковано роздуми публіциста Гжегожа Вшолека стосовно інциденту з падінням ракет на території Польщі.

«15 листопада в Пшеводові сталася трагедія, що могла мати далекосяжні наслідки для Польщі, включно із втягненням її у війну. На жаль,  значна частина політиків і журналістів повелася вкрай безвідповідально – в мережі розповсюджувалися конспірологічні теорії, висувалися «аргументи», коли ще нічого не можна було стверджувати однозначно, або робилися спроби аналізу, висновки якого містили фразу «НАТО підвело», – зазначає автор. – Уряд (Польщі. – Ред.) і досі звинувачується у відсутності комюніке, не вжито жодного непотрібного слова в інформаціях щодо падіння ракет на польську територію, а Росія не використала в своїй пропаганді цей інцидент з тою силою, з якою б хотіла.

Коли перша інформація про надзвичайні консультації Ради міністрів поступила біля 18-ї години, було відомо, що не йдеться про звичайний випадок у політичному житті країни. Це відбулося через дві години після перших донесень місцевих ЗМІ щодо пожежі в Грубешівському повіті. Речник Уряду просив ЗМІ не подавати неправдиву або неправдоподібну інформацію про вибух у Пшеводові й почекати офіційну заяву.

Чотири години пізніше шеф Бюро національної безпеки Яцек Сєвєра виступив на брифінгу і підтвердив неофіційну інформацію про вибух і про смерть двох громадян. Він не сказав тоді – звідки прилетіла вбивча ракета. Чотири години ЗМІ чекали на інформацію державного значення, яка могла вплинути на безпеку країни».

Публіцист наводить факти і хронологію, яка свідчить, що першими про причини драми у Люблінському воєводстві інформував президент Польщі А.Дуда, а не президент США Байден. Саме Дуда вказав, на підставі вступних оцінок експертів, що в Пшеводові вибухнула ракета української ППО. Лише через кілька годин Байден у розмові із журналістами сказав, що мало правдоподібно, аби Росія випустила снаряд.

У США визнали, що ситуація надто серйозна, враховуючи потенційну загрозу безпеці Заходу і НАТО, щоб перетворювати її на політичний скандал. Це відбувалось інакше, ніж у нас (у Польщі. – Ред.), де на Твіттері тривав фестиваль здогадок і аналітики. Що не мали нічого спільного з дійсністю.

Г.Вшолек посилається на конкретні приклади неправдивої інтерпретації події з тотальною метою, наводить прізвища авторів, які висували брехливі версії. Наприклад, один автор прокоментував вибух ракети як силу Росії, яку не можна недооцінювати. Згаданий публіцист також домагався вибачень і вимагав відшкодування від Києва для жертв і польської держави.

Автор робить висновок: якщо, не дай Боже, війна пошириться на інші країни – і в тому числі на Польщі – соцмережі стануть небезпечним джерелом дезінформації і породження паніки, якщо медійне середовище не опритомніє.

Єжи СЛОНЄВСЬКИЙ, оглядач Незалежного Медіа Форуму

Світлина: