Юрій Щербак (Gazeta Polska): РОЗДУМИ ПЕРЕД КІНЦЕМ СВІТУ

Юрій Щербак: РОЗДУМИ ПЕРЕД КІНЦЕМ СВІТУ

1

 Надвечірній час 15 листопада 2022 р. я провів в очікуванні кінця світу. Тимчасово перебуваючи в лісах Люблінського воєводства, дізнався про вибух ракети, що впала на територію воєводства, поблизу українсько-польського кордону, вбивши двох поляків.

Того дня відбулася одна з найпідліших і наймерзенніших терористичних атак Росії на об'єкти української цивільної енергетичної інфраструктури, в результаті якої майже 10 мільйонів українців залишилися без світла, води й тепла.

Того ж дня на індонезійському острові Балі поважні джентльмени й пані з групи G-20 розв'язували глобальні питання енергетичної, продовольчої, фінансової та інших видів безпеки, що була зруйнована внаслідок агресивної війни Росії проти України.

Того дня лідери країн G-20 заслухали детальний план миру, представлений Україною.

Того ж самого дня міністр закордонно-пропагандитських справ Росії Лавров-Ріббентроп, попереджений про ракетну атаку Москви проти мирних міст України, боязливо втікав з Індонезії, спізнавши ганьбу і презирство з боку світових лідерів.

Того ж дня впала остання ілюзія деяких західних діячів щодо згоди путіна піти на компроміс заради миру. Загнаний у глухий кут великодержавний російський пацюк оголосив війну всьому світові.

2

Коли я почув про падіння ракет в селі Пшеводові, першою моєю думкою (і не тільки моєю, а, певен, мільйонів українців і поляків) було: ПОЧАЛОСЯ. Це російська атака на Польщу  ̶  спочатку ніби випадкова, незначна за наслідками, перевірча  ̶  аби промацати реакцію Польщі й НАТО. Путін, захлинаючись піною в своїй ненависті до обох країн  ̶  України та Польщі  ̶  спроможний зробити цей перший підступний, вкрадливий, як у гієни, крок до світової війни, шантажуючи НАТО, тестуючи його волю до боротьби.

Я уявляв (у своїх романах-антиутопіях неодноразово писав про це)  ̶  як спрацьовують системи реагування на напад, як оголошується бойова тривога, приймаються необхідні, важкі як смерть, рішення про удар у відповідь. В моїй уяві як людини, що мала справу з ядерною проблематикою, виникав сліпучий, всеcпалюючий спалах, що нищить оселі з людьми, змітає з автострад палаючі автівки, руйнує мости, греблі, торговельні центри, школи та лікарні. Уявив, як палає моя нещасна Батьківщина  ̶  Україна, як радіоактивне цунамі нищить братню квітучу Польщу, як зникає Європа…

Уявив, як ядерні вибухи в атмосфері паралізують всі комп'ютери світу, вимикають інтернет, GPS і радіозв'язок, як падають в океан пасажирські літаки і як безпомічно виглядають лідери найпотужніших країн світу, ізольовані на індонезійському острові. Навіть голлівудські сценаристи фільмів-катастроф нездатні додуматись до такого.

Вдруге за цей рік, після 24 лютого 2022 року в Києві, я опинився в інфернальному світі Пекла, що хизується своєю вбивчою іронією: невже мені, 88-літній людині, дитяче життя якої минало під гуркіт вибухів Другої світової війни, долею судилося побачити кінець світу на польській землі, серед людей, які стали нашими справжніми братами й сестрами, прихистили нас?

Це було нестерпне відчуття, бо йшлося не про моє майже завершене життя, а про існування мого народу і народу братнього. Про життя України і Польщі, про їх буття в майбутньому.

Ми помремо, а народи наші повинні бути безсмертні.

3

Переживаючи годину екзистенційного осяяня і тривоги, розуміючи, що світ стоїть у міліметрі від Третьої світової ядерної війни, я не відходив від телевізора і комп'ютера, жадібно ловлячи новини й аналізуючи ті крихти інформації, що потрапляли поступово в ефір.

Звучали різні  ̶  часто діаметрально протилежні версії того, що трапилося в Люблінському воєводстві. На каналах польського ТV вже можна було почути голоси нетерпіння і невдоволення мовчанням польського уряду  ̶  мовляв, яке право має демократичний уряд не інформувати негайно своїх громадян про трагічну подію світового значення?

В моїй країні  ̶  Україні деякі політики й відомі коментатори вже поспішили заявити безапеляційно, що це  ̶  цілеспрямована російська ракетна атака на Польщу. Визнання цього факту країнами НАТО робило початок Третьої світової війни неминучим. Але справа і досі, на момент написання цієї статті, залишається неясною. Серед версій – випадкове падіння української ракети системи ППО – те, що зветься collateral damage – побічна шкода, нещасний випадок.

Друга версія, в яку вірить частина українського суспільства – запуск росіянами ракети системи С-300 по балістичній території для підступного нанесення удару не тільки по території Польщі (тобто НАТО), але й по основах українсько-польської дружби.

Російська пропаганда розганяє фейк про зумисний удар України, аби втягнути Польщу у світову війну.

4

Безперечно: кошмарні, болісні почуття й вагання мучили того дня не тільки мене та мільйони простих громадян, але насамперед керівників України, Польщі, США, інших країн НАТО, які набагато краще розуміли, з війною якого типу матимуть справу їхні держави. Саме на них лежав страшний вибір та історична відповідальність – прийняти рішення, яке може привести до світової війни.

Адже це  ̶  небачена ще в історії ядерна війна нового типу, яка мала б всі шанси закінчитися знищенням цілого людства. Навіть Друга світова війна з колосальними її жертвами та знищеннями не могла призвести до повної заглади життя на планеті. Ця  ̶  може. В цьому її принципова відмінність від воєн попередніх.

Війна Росії проти України вже стала явищем глобальним, торкнувшись майже всіх країн світу, поділивши їх на два табори. З одного боку  ̶  країни-агресори: Росія, Білорусь, Іран, КНДР, та ті, хто їм сприяє  ̶  Китай, Вірменія, деякі країни ШОС і ОДКБ, Африки, Латинської Америки, які регулярно голосують в ООН проти України.

З другого боку  ̶  наші союзники: Польща, Литва, США, Великобританія, інші країни НАТО та учасники нарад у Рамштайні.

Отже, вже маємо справу з війною глобального значення, яка ось-ось перетвориться на війну світову.

Це  ̶  перша в історії людства всесвітня війна інформаційна  ̶  як за кількістю задокументованих iPad'ами та  iPhon'ами сюжетів, так і за інтенсивністю потоків інформації та фейків, новин правдивих і токсичних вигадок, спеціальних інформаційно-психологічних операцій, телевізійних фальсифікацій та інших винаходів Геббельса, Сталіна, Мао, удосконалених новітніми технологіями.

Вперше з часів гітлерівських антиєврейських та антипольських пропагандистських кампаній путіну та його злочинцям-поплічникам  патрушеву, мєдвєдєву, шойгу, суркову, кирієнку, дугіну, проханову, соловйову, симонян, скабеєвій, патріарху гундяєву (кірілу) та іншим вдалося з України та українців, названих колись «братами москалів», зліпити цілком вигаданий, абсурдний образ «ворогів-нацистів» й переконати 70-80% російського суспільства в цьому.

Це  ̶  перша в історії людства фантомна війна, війна російських зомбі з вигаданою ними тінню, війна, зрощена на дріжджах ідейної ненависті до волелюбного народу й демократичного Заходу.

Це  ̶  новітня війна із безпрецедентним застосуванням масових ракетних  і дронових атак на цивільну інфраструктуру, війна потужної ядерної держави-агресора проти дітей, жінок, старих людей. Можна лише уявити, скільки осіб з цих вразливих категорій помре від холоду й голоду, організованого «братами зі Сходу».

Так, після останніх російських ракетних атак на Україну у листопаді 2022 року, майже половина національної енергосистеми виведена з ладу, згідно з заявою прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Зруйновані енергоблоки, трансформаторні підстанції, лінії електропередач. Мільйони українців залишилися без світла в Києві, Харкові, Житомирі, Львові та інших містах. Після шостої (!) прицільної російської атаки по енергооб'єктах України в країні запроваджено різкі обмеження споживання електрики, відбуваються регулярні багатогодинні відключення світла, що в умовах різкого зниження температури повітря призводить до переохолодження громадян, перерв Інтернет-зв'язку та інших драматичних наслідків. Мети путіна – увігнати Україну у кам’яний вік, знищити волю народу до опору, спонукати державу до капітуляції.

І, нарешті, це війна ідеологічна, релігійна, основною метою якої є геноцид. Знищення української держави та нації, викорінення української мови, культури, релігії, історії. Злочинність цієї війни очевидна  ̶  і про це свідчать 143 голоси країн-членів ООН, що засудили 12 жовтня 2022 р. агресію Росії проти України. Ще далі пішла Парламентська асамблея Ради Європи, яка 13.10.2022 затаврувала російський режим як терористичний, вимагаючи створення міжнародного трибуналу для покарання рашистських злочинців. Декларація учасників G-20 рішуче засуджує війну росії в Україні, яка підриває енергетичну та продовольчу безпеку та збільшує інфляцію у світі.

Завдяки рішенню суду в Нідерландах, росія в прямому сенсі опинилася на лаві підсудних за збиття пасажирського літака рейсу МН-17.

Віримо, що цю війну путін та його мафія програють. Але перемога коштуватиме Україні величезних жертв і страждань. Знаємо, що демократична коаліція держав-союзників України переможе в цій війні. Якщо тільки путін та російські фанатики імперської величі не вчинять акт глобального суїциду  ̶  не розпочнуть війну ядерну.

5

В критичні години після падіння ракети радянського виробництва на територію Польщі складний механізм взаємодії членів Альянсу спрацював чітко й прийняв адекватні рішення. Було цікаво спостерігати, як працює система забезпечення спільної безпеки країн НАТО в критичній ситуації. Керівництво Польщі  ̶  Президент А.Дуда і прем'єр-міністр М.Моравецький – продемонстрували, на мій погляд, зразок державної мудрості й зваженості, не виступивши з поспішними необґрунтовано-емоційними заявами й давши абсолютно правильну інтерпретацію події: винна Росія, яка веде агресивну війну проти України.

Хоч би якими були остаточні висновки експертів, я звернув увагу на слова прем'єр-міністра М.Моравецького, який зазначив, що «не можна виключати жодних сценаріїв  ̶  оскільки досконало знаємо, як росіяни вміло можуть не тільки використовувати пропаганду, але й здатні запланувати певні випадки («Gazeta Polska codziennie» 17.11.2022).

(«nie można wykluczyć żadnych scenariuszy.  ̶  Ponieważ wiemy doskonale jak Rosjanie znakomicie potrafią nie tylko posługiwać się sama propaganda, ale tez potrafią zaplanować pewnego rodzaju zdarzenia»).

 У зв'язку з цим, пригадується темна і трагічна історія, що трапилася 4 жовтня 2001 року, коли під час проведення спільних російсько-українських  (!) навчань у Криму, над Чорним морем був збитий пасажирський літак ТУ-154, що слідував за маршрутом Тель-Авів  ̶  Новосибірськ. Хоч основною версією інциденту стало «ненавмисне влучання української зенітної ракети комплексу С-200» (версію підтвердив Президент Л.Кучма), український суд у своєму рішенні спираючись на факти, зазначив, що ракета української ППО «не могла влучити в літак». Серед багатьох версій трагедії було також доволі правдоподібне припущення, що літак був збитий російською ракетою протиповітряної оборони РФ. Вже в ті роки, коли путін почав своє правління, російське військово-політичне керівництво почало застосовувати проти України засоби таємної війни й дискредитації української держави.

Аналізуючи події, пов’язані з падінням ракети на польську територію,  і стриману реакцію НАТО на це, сприйняту в росії із задоволенням, нам доведеться відповісти на страшне питання: а чи в інтересах України світова війна, яка неодмінно переросте у війну ядерну? Невігласи думають, що така війна одразу забезпечить перемогу України і сил НАТО над росією. Реалісти попереджають, що росія негайно завдасть ядерні удари по Польщі, чим переріже шляхи постачання зброї та амуніції в Україну, погіршить різко стратегічну ситуацію моєї країни. Ось яка диявольська проблема вибору стояла (і стоїть) перед США, Польщею, іншими країнами НАТО. 

6

У листопаді 2022 року не відбувся на щастя, імовірний кінець світу. Лідери й народи держав, яких торкнулася трагедія в Пшеводах, зітхнули з полегшенням. Польські фермери, що загинули в тому селі, стали першими польськими жертвами російської агресії, й дай Боже, щоб останніми. Мало хто знає (принаймні в Україні), що в 500 метрах від місця вибуху ракети знаходились місцева школа.

Але Пекло не припинило свого існування, путін тримається за владу й небезпека Світової війни залишається. Найважливішим на сьогодні питанням є  ̶  якою має бути спільна перемога над путіним і Росією?

Якщо Захід змусить Україну піти на так звані «мирні переговори» й замороження конфлікту з рахунком 1:1  ̶  тобто погодитись на тимчасове перемир'я, яке дасть змогу путіну перегрупувати війська й відновити втрати в живій силі й бойовій техніці, то наслідком такого «Мінську-3» буде нова, цього разу насправді світова ядерна війна, першою після України жертвою якої стане Польща.

Лише падіння путінсько-рашистського режиму, лише повна поразка імперії зла й крах «русского міра» дадуть світові певну передишку (бо ракова пухлина російського реваншизму і шовінізму, що вразила так званий «глибинний народ», буде знову розростатися), і міжнародна спільнота зможе на якийсь час зосередитись на фундаментальних проблемах порятунку цивілізації від глобальних загроз.

Але людству треба пам'ятати пророцтво Ісаака Ньютона, зроблене ним у 1704 році в ході вивчення книги пророка Даниїла:

̶  Кінець світу наступить у 2060 році, після руйнівних воєн і глобальних пошестей.

Думаймо про кінець світу, робімо все, що в наших силах, аби запобігти цьому лиху.

Смерть і прокляття путіну та його вершникам Апокаліпсиса, які несуть загладу життю на планеті!    

Ґазета Польска, грудень 2022 

На світлині ілюстрація з обкладинки журналу