Національний Папський Марш пройшов у Варшаві

У 18-ту річницю смерті Івана Павла ІІ у багатьох містах Польщі організовують марші подяки за понтифікат Папи-поляка. Іван Павло ІІ помер 18 років тому напередодні неділі Божого Милосердя, 2 квітня 2005 р. 21:37 у Ватикані. Йому було 84 роки.

Організацією Національного Папського Маршу займався Центр Життя та Сім’ї. Його підтримали Католицька Акція, Розарій без кордонів, клуби скаутів, Солідарності та «Gazeta Polska».

У Вербну неділю, під час св. читається опис Страстей Господніх. Священики носять червоні шати, щоб показати, що Христос входить до Єрусалиму як Цар і Господь, отримуючи спонтанну шану від його жителів. Під час літургії відбувається чин освячення пальм.

Сьогодні Польща потребує живої Церкви, міцно вкоріненої у вірі, сказав під час проповіді під час Святої Меси після Національного папського маршу у Варшаві архієпископ Юзеф Міхалік.

18-та річниця смерті Папи св. Івана Павла ІІ цього року припала на Вербну неділю, яка відкриває Страсний тиждень у Католицькій Церкві. З цієї нагоди у столиці Польщі відбувся Національний папський марш, кількість учасників якого оцінюється до 200 тисяч. Наприкінці ходи його учасники взяли участь у Святій Месі у варшавському соборі імені Мученицької смерті св. Івана Хрестителя. Літургію очолив архієпископ-сеньйор Юзеф Міхалік, голова Конференції єпископів Польщі на пенсії. Для того, щоб усі могли взяти участь у Євхаристії, на Замковій площі встановили великі екрани, на яких транслювалась Свята Меса.

У своїй проповіді архієпископ Міхалік сказав, що «кожне зло, кожен тяжкий гріх є смертельним стражданням, завданим розіп’ятому Христу і тому, хто живе в Його містичному тілі, тобто Церкві».

- Будь-яка брехня, наклеп, лицемірство є тягарем для совісті; кожна зневага до людини пов’язана з Христом, Який ототожнюється з голодним, хворим, ув’язненим, – наголосив єрарх.

Він зазначив, що недільна хода «це маніфестація на захист правди про людину, яка все своє життя присвятила служінню Богу і людям, про людину, яка пройшла життя, творячи добро».

Він сказав, що «мільйони людей, які десятиліттями дивилися на нього (Івана Павла ІІ), не помилялися, вони не були наївними, аж до сьогодні, коли ми є свідками того, як так звані дослідники, просвітлені діями агентів комуністичної поліції, виявили, що цей архієпископ - за словами донощика часом випадково, примусово чи навіть оплачувано нібито не виконував своїх обов'язків.

Він зазначив, що «Іван Павло ІІ не потребує захисту, він потрібен нам, щоб збудити і захистити віру в те, що варто бути добрим, що потрібно захищати правду про людину, бо, можливо, колись хтось матиме можливість захистити нас»

– Треба думати, що людей завжди приваблював отець Кароль Войтила, потім кардинал і Папа Іван Павло ІІ. чому Тому що вони відкрили в ньому мудрість і отримали допомогу на своїх життєвих дорогах. Йому також були потрібні люди. Тому свій робочий рік і навіть відпустку він проводив серед молоді, а потім і серед старших родин і груп,

– зазначив старший архієпископ.

Іван Павло ІІ проповідував катехизацію

з нової теології 

Він зазначив, що Кароль Войтила допомагав іншим не лише як професор університету, але особливо як священик і єпископ.

– Він був піонером у церковному масштабі, коли пропагував ініціативи залучення мирян до більшої відповідальності, включно з євангелізацією, для Церкви живої віри. І, бачачи наближення кризи подружньої та сімейної вірності, він першим у Польщі заснував у Кракові Інститут сімейного життя, залучивши до співпраці всесвітньо відомих експертів, зазначив ієрарх.

За його словами, протягом усіх років свого понтифікату Іван Павло ІІ проповідував катехизацію «про нову, оригінальну, науково поглиблену теологію людського тіла та людської гідності».

– Іван Павло ІІ був невтомним захисником людського життя, зачатого під серцем матері та того, якому загрожував егоїзм подружжя чи аморальність тоталітарної влади, – наголосив архиєпископ Міхалік.

Він зазначив, що «Папа не мовчав перед лицем зла, про що свідчать документи, які не завжди відразу сприймаються в публічному просторі».

– Ми дожили до тих часів, коли давні правила презумпції невинуватості чи заслуховування обвинуваченого в суді часто вже не діють. Сьогодні вам належить довести свою невинність,

– зазначив ієрарх. Він додав, що «також перекреслено гуманітарний принцип, що якщо мертві не можуть захистити себе, то про них говорять або добре, або взагалі ні».

Він оцінив, що «сьогодні йдеться про можливість розгортання теми, шукання каміння, щоб вдарити по Церкві», яка, як зазначив ієрарх, «є і буде силою, вона залишиться Святою Церквою, бо Христос живий» в цьому.

Архиєпископ Міхалік підкреслив, що «Церква завжди повинна освячуватися, тому що прагнення до святості, яке є чимось більшим, ніж Реформація, є обов’язком і красою максимальної вірності принципам Євангелія, воно піднімається зі слабкості до сімдесяти - сьомий раз, тобто нескінченно».

Він сказав, що зараз ми живемо в епоху святих пап, єпископів і мучеників. Він вказав на Павла VI, Івана Павла І, Івана Павла ІІ, св. єпископ Szczęsny Feliński, бл. Стефана Вишинського та бл. О.Єжи Попелушко.

– Дякую також за свідчення вбитого – о. Жича, прп. Недзеляк, о. Блахніцького та багатьох інших, тому що вони також є здоровим плодом, який породила християнська віра, вкорінена в Польщі, - сказав ієрарх.

Польща потребує живої Церкви

Він пояснив, що «Іван Павло ІІ – свята людина – став знаком протистояння, бо не вписався в грішні, темні пастки неправильно зрозумілої сучасності, бо його поведінка, його життя ніколи не були згодою на зло.

Він зазначив, що Папа «перед тим, як приймати рішення про радикальні ухвали, він намагався розрізнити, щоб не додати нової несправедливості до шкоди та існуючого зла, гріха та існуючих страждань, як сьогодні надто часто люблять звинувачувати багато суддів». Як приклад він навів наклеп і ув'язнення кардинала Джордж Пелл з Австралії – «людина, відома своєю вірністю Євангелію, яка була дуже незручною для ворогів Церкви».

За словами архієп. Міхаліка, «теперішній напад на Івана Павла ІІ – це напад на те, що в Польщі є прекрасним і міцним, що виросло і було захищено в найважчі часи Церквою, це напад на духовну ідентичність нашого народу».

Він підкреслив, що "зовнішні напади не є найнебезпечнішими, хоча залишати їх без відповіді не правильно, щоб вони не зашкодили необізнаним і недосвідченим у розпізнаванні ідеологічних інтересів людей".

Як зазначив він, «справжньою небезпекою є розколи та відсутність єдності в самій Церкві – єдність єпископів з Папою, єдність польських єпископів між собою, єдність священиків і монашеських орденів з єпископами, а також Єдність елітних груп мирян-католиків з єпископами була, є і буде вирішальною не тільки для виживання, але й для святості Церкви на нашій батьківщині .

Він сказав, що «Польщі потрібна єдність усіх поляків у країні, в еміграції, парламентаріїв, а не громадян Тарговіці, які піклуються про власні, особисті інтереси чи інтереси власної групи, партії» .

– Вона потребує авторитету людей з баченням майбутнього, а такими були, є і мають залишатися Церква та її святі вчителі. Таким авторитетом є і залишиться св. Іван Павло ІІ, бл. Примас Вишинський. (...) Нашою владою завжди будуть Прокляті Солдати, а не УБівці – їхні вбивці; Героями залишаться Ульми та всі, хто рятував євреїв під час окупації, а не інформатори, які їх зрадили,

– сказав архієпископ Міхалік.

- Сьогодні Польща потребує живої Церкви, міцно вкоріненої у вірі , - додав він.

Як зазначив він, «і сьогодні є священики та миряни, які намагаються виявляти чутливість до присутності Бога та гідності людини, створеної на Божий образ».

Niezalezna.PL - партнер Незалежного Медіа Форуму