ІЗ КВІТНЯ УКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ В ПОЛЬЩІ ЗМОЖУТЬ ОТРИМАТИ КАРТУ ПОБИТУ. ЯКІ УМОВИ?

З першого квітня цього року українські вимушені переселенці у Польщі зможуть подавати документи на посвідку на тимчасове проживання до трьох років (Карту тимчасового побиту). Йдеться про українців, які працевлаштовані або відкрили бізнес у цій країні. Це передбачено змінами до спецзакону про допомогу українцям, які рятуються від війни у Польщі. Як можливість отримати Карту тимчасового побиту вплине на плани українців залишитись у Польщі чи повернутись додому? Журналістка Світлана Мялик спілкувалась про це з координаторкою консультаційного пункту в Українському домі у Варшаві Оксаною Пестриковою.

— Чи є вже зараз дані, як багато українців прагнуть отримати Карту тимчасового побиту у Польщі? Чи є дані соціологічних центрів, зокрема, польських і українських щодо кількості українців, які планують повернутись в Україну або лишитись і, власне, отримувати посвідку на тимчасове проживання?

— Ми не можемо чітко порахувати, скільки саме українців перебувають на території Польщі. Порахувати цю кількість було важко і до війни, а зараз стало ще важче. Ми  досить часто чуємо, що кордон з Польщею перетнуло близько п'яти-шести мільйонів осіб. Проте скільки людей залишилось на території Польщі, ми не знаємо. Ми можемо орієнтуватися на дані з бази даних PESEL (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności — унікальний цифровий ідентифікаційний номер — ред.). Йдеться про тих осіб, які мають статус UKR (статус тимчасового захисту у Польщі — ред.). Але якщо на початку мова йшла про дуже великі цифри, наприклад, у Варшаві та околицях було триста тисяч, то зараз ми маємо приблизно сто п'ятдесят тисяч. Тобто ми не знаємо, наскільки ці люди залишаються на території Польщі. Вони могли отримали PESEL, а потім виїхати, потім знову повернутись. Ми фактично не маємо можливості відслідкувати їхнє пересування, ні навіть сказати, чи вони зараз перебувають на території Польщі. Можливо, якщо проводити більш такі конкретні дослідження, наприклад, зводити дані з даних ZUS (державний орган в Польщі, який відповідає за пенсійне та медичне страхування — ред.), даних перетину кордону, даних PESEL — тобто не з одного джерела, то можна було б підрахувати. 

Маємо дані Управління високого комісара в справах біженців про те, що кордон з Європою після початку війни перетнуло більш ніж вісім мільйонів осіб. Проте отримали тимчасовий захист приблизно п'ять мільйонів. Це остання — загальна —  інформація по Європі. Скільки з України виїхало, скільки отримало захист на території Польщі, цю інформацію ще треба перевіряти. І ще є питання — чи взагалі існує така інформація. Тобто, відповідаючи на питання, скільки людей захоче залишитися тут, на території Польщі, ми цього навіть не можемо сказати. Бо достеменно не знаємо, скільки зараз є людей.

— Давайте поговоримо більш конкретно про Карту тимчасового побиту, на яку українці мають право подавати документи з першого квітня. Що це загалом за документ і чому він такий важливий?

— Карта тимчасового побиту (польською Karta czasowego pobytu — ред.) — це взагалі така трішки народна назва цієї карти. Йдеться про Задоволення на побит часовий (польською Zezwolenie na pobyt czasowy — ред.), тобто це дозвіл на тимчасове перебування — те, що ми називаємо в Україні, посвідкою на тимчасове проживання. Це документ, який легалізує перебування людини на якийсь проміжок часу. Карта тимчасового побиту видається на строк від трьох місяців до трьох років. Все залежить від того, які людина має документи та підтвердження. Громадяни України, які мають статус UKR, з першого квітня можуть претендувати на такий вид перебування. Однак подаватися можуть тільки ті, хто офіційно працюють, також ті, хто мають професію, яка вимагає високої кваліфікації або ж люди, які ведуть власний бізнес. Всі інші поки що не можуть подаватися на Карту побиту, навіть якщо вони мають статус UKR. 

— Чи може подаватись на Карту тимчасового побиту людина, яка є освітянином або медиком з України, але у Польщі працює в магазині, наприклад, касиром або десь на складі?

— Якщо в неї є підписаний договір, який підтверджує, що ця особа працює, то так — вона може подаватися. Тобто неважливо, працює вона за спеціальністю чи ні. Головне що людина працює на території Польщі.

Український дім у Варшаві. Фото: MediaPort Warsaw

— Взагалі, що дає ця карта, окрім того, що вона спрощує перетин кордону? 

— Зараз ми маємо електронний документ «Дія.пл» (польською Diia.pl — ред.). Він був запроваджений польською владою торік влітку для  громадян України, які прибули до Польщі після повномасштабного вторгнення РФ. Цей документ — це фактично електронна Карта побиту. Він виконує роль дозволу на проживання, який разом з дійсним проїзним документом використовується для перетину зовнішнього кордону ЄС. 

— А які переваги мають українці з Картою побиту для перетину польського кордону? 

— Фактично переваг як таких ми не маємо. Хіба що у порівнянні з «Дія.пл», Карта тимчасового побиту вважається більш надійним документом. Наприклад, були збої у системі, і під час перетину кордону були проблеми із електронним документом, бо він міститься у додатку mObywatel. Карта тимчасового побиту — це фізичний документ у вигляді пластикової картки. Та якщо ми говоримо про перетин кордону з Картою побиту і з візою, то для останньої потрібні документи, які підтверджують мету візиту. З Картою тимчасового побиту цього робити не треба, оскільки вона видається на підставі підписаного договору із роботодавцем. 

— Якщо порівнювати два документи — Карту тимчасового побиту і візу — які між ними відмінності, які переваги одного або іншого документа? 

— Віза видається максимально на рік. Карта тимчасового побиту може видатися на три роки. Тобто якщо людина працює і у неї більш-менш стабільна ситуація, навіть якщо вона змінює роботодавця, то все одно Карта від цього не зникає. Просто потрібно зробити деякі уточнення. Тобто ключова різниця між цими документами у терміні, на який вони видаються. 

— Давайте поговоримо більш детальніше про те, як українці можуть отримати Карту тимчасового побиту? Який пакет документів потрібно готувати українцям?

— Передусім почнемо з підстави, на основі якої людина може подаватись на цей тип документа. Якщо українець працює, то повинен бути оформлений договір. Якщо його нема, тоді виникає питання, чи легально людина працює? Без цієї угоди з роботодавцем фактично немає сенсу подаватися, оскільки так чи інакше буде відмова. Документи на Карту тимчасового побиту поділяються на дві основні групи. Перша група — це формальні вимоги. Друга група — це матеріальні вимоги. Чому існують ці поділи? Якщо людині бракує якихось формальних вимог, то справа далі не розглядається, вона може бути закрита. До формальних вимог належать ті основні документи, які підтверджують, власне, особистість людини. Загалом важливо мати п'ять документів — додаток, анкету, паспорт, фото і оплату. Якщо чогось з них нема, то висока ймовірність, що справа далі не піде. Щодо вартості Карти побиту, то йдеться  про чотириста сорок злотих (приблизно 4000-4500 гривень). 

 до ринку праці, це неактуально. Але раніше це дуже було актуально, тому на це теж слід звертати увагу, які саме дати напише роботодавець у цьому документі. Найкраще — це три роки, звичайно. 

— Повертаючись до пакету документів: чи достатньо того, що ви вже називали, чи мають бути ще якісь додаткові? 

— Ні, це не все. Так як ми вже назвали документи з податкової і назвали документи з ZUS, то варто теж згадати про ті документи, які вимагаються саме від роботодавця. Він має надати підтвердження, що має кошти на утримання працівника. Зазвичай, якщо це роботодавець, наприклад, фізична особа, то це буде його PIT (податок, який має платити кожен, хто отримує доходи в Польщі — ред.). Якщо ж роботодавець відмовляється надати цей документ, тоді він повинен написати відповідне пояснення. Також роботодавець має надати довідки, в яких зазначено, скільки він має працівників і скільки заплатив внесків до ZUS за них. З нашого досвіду ми знаємо, що насправді отримання цих документів відбувається дуже швидко. Роботодавець просто заходить в свій кабінет в ZUS і там видруковується цей документ. Але часто ми стикаємося з тим, що не завжди роботодавець хоче надавати ці документи, на жаль. Від того, хто подається на Карту тимчасового побиту, можуть також вимагати підтвердження попереднього перебування на території Польщі. Але це зазвичай стосується тих, хто мав Карту побиту раніше. Більшості українців це не стосуватиметься. І, можливо, когось може налякати такий документ, як дозвіл на роботу. Він є у списку. Громадянам України цей документ не потрібен — за умови, якщо українець перебуває на території Польщі легально.

— Взагалі для українських вимушених переселенців пакет документів на Карту побиту спрощений? В чому спрощення?

— Фактично ми не знаємо, що означає «спрощений», оскільки немає жодної інформації про те, як виглядає цей спрощений список документів. Але я підозрюю, що спрощена процедура означає те, що людина, якщо навіть не має якогось документу, отримає Карту тимчасового побиту на рік — не буде відмови.

— Чи можуть діти отримати Карту побиту? 

— Поки що діти не можуть отримувати Карти побиту, оскільки, вони не працюють. А основні умови для отримання цього документу — це робота або ведення бізнесу. Тому до 24 серпня 2023 року діти перебувають легально у Польщі, а далі чекаємо, чи будуть зміни до законодавства. Вони повинні бути. Бо не може бути такої ситуації, щоб з двадцять четвертого серпня така велика група людей буде умовно нелегальна.

Координаторка консультаційного пункту в Українському домі у Варшаві Оксана Пестрикова. Фото: MediaPort Warsaw

— Чи правда, що поки розглядатиметься справи про надання Карти тимчасового побиту, українцям не можна виїжджати за межі Польщі? 

— Вони мають право на перетин кордону, оскільки в них далі буде активна «Дія.пл». Вона не буде скасована доти, доки людина не отримає Карту тимчасового побиту. Тобто на момент розгляду справи людина буде мати активний документ «Дія» і вона матиме право подорожувати. 

— Який термін виготовлення Карти тимчасового побиту? 

— Якщо ми говоримо про виготовлення, то це десь місяць. Але це сам пластик. Але якщо ми говоримо про сам процес, то в законі зазначено, що це повинно бути шістдесят днів. Навіть трішки більше, 74 дні, бо там може бути донесення документів. Але зараз в зв'язку з останніми змінами до закону про допомогу громадянам України, цей термін продовжений. 

— Чи маєте дані, скільки українців отримало Карти тимчасового побиту, наприклад, до війни? Бо раніше було  дуже багато заробітчан з України. 

— Згідно з офіційними даними, у 2019 році видали двадцять сім тисяч, з яких українцям — дев'ятнадцять тисяч. Це були докарантинні часи. У 2020 році дозвіл на перебування у Польщі мали майже півмільйона іноземців. Це 450 тисяч, які мали різні дозволи на перебування у Польщі, зокрема, Карти тимчасового або сталого побиту. Із них більше половини, 244 тисячі, — це громадяни України. 

— Пані Оксано,  ви працюєте з українцями, які приходять в Консультаційний центр Українського дому зі своїми проблемами. Як ви бачите, скільки українців, які приїхали з початком повномасштабної війни, залишатимуться у Польщі і будуватимуть тут своє майбутнє? 

— Це залежить від людей, які до нас приходять, і від конкретної ситуації. Бо для деяких важливо мати Карту побиту, навіть не з огляду на те, щоб залишитися, а щоб бути більш впевненими в тому, що, наприклад, статус UKR не буде скасовано. Із застосунком «Дія.пл» буває так, що раптом в один день виявляється, що документ недійсний. З Картою побиту так не буває. Тому люди хочуть мати якусь впевненість. А ті українці, які хочуть отримати Карту побиту на три роки, вони вже думають про перспективу лишитися тут. Люди, яким немає куди повертатися, які виїхали з окупованих територій, звичайно, вони намагаються осісти тут. Багато хто теж каже, що хоче повертатися, тільки треба перечекати якийсь час. Треба пам'ятати, чим більше людина перебуватиме на території Польщі, тим більше в неї буде змінюватися позиція, щоб лишитися тут. Це буде пов'язано з тим, що діти ходять до школи тут. Якщо ми порівнюємо статистику, наприклад, з попереднього року і зараз, то більшість людей казали, що приїхали сюди на місяць, на два. Але виявляється, що вони вже тут перебувають більше року. І чим більше вони будуть тут залишатися, тим більше ми будемо мати  спадаючий настрій повернутися додому.

Бесідувала Світлана МЯЛИК

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine

https://novosti.dn.ua/