Російський удар по Києву: Парк Шевченка кличе до помсти!

10 жовтня 2022 року, Росія атакувала моє місто, мій Київ. Російські ракети намагалися знищити не стільки цілі військові, об’єкти інфраструктурні, скільки нашу історію.

Пам’ятник святому Володимиру-Хрестителю Русі-України.

Пам’ятник Тарасу Шевченку – батьку української політичної нації.

Пам’ятник Михайлу Грушевському, фундатору української сучасної державності.

Путінські бандити цілили не у водогін, тепломережі чи електричні лінії, а в наше святе минуле, у національну гордість сучасного покоління, яке виборює на фронті свободу і незалежність України.

Вони не влучили в жоден із цих символів, промахнулися, зате підірвали дитячий майданчик у парку Тараса Шевченка навпроти червоного корпусу Київського національного університету.

…Коли в 1944 році ми повернулися з евакуації до рідного Києва, парк Шевченка став для мене центром мого дитинства, де я грав з однокласниками у футбол старою, латаною-перелатаною покришкою, що здавалася нам справжнісіньким м’ячем. Тут передавав я записки брата незнайомому хлопцю, якого згодом, як і Миколу, заарештувало МГБ як членів ОУН. Тут призначав я побачення дівчатам, тут відпочивав і вигадував сюжети своїх книжок… Тут я придумав роман під назвою  «Парк Шевченка» – про життя киянина в ХХ і ХХІ віках. Роман тепер напише хтось інший.

Дивлячись на суворий монумент Тараса Шевченка навпроти червоного університетського корпусу, я завжди дивувався – чому німецькі окупанти, людожери й вороги слов’ян – залишили неторканим цей пам’ятник, як і древні собори, церкви й інші символи нашої історії. Не знав, що цю чорну роботу, недороблену гітлерівцями, намагатимуться виконати «старші брати», рашисти, керовані новим божевільним фюрером новофашистської Росії.

Поряд із пам’ятником Тарасу Шевченку розташований дитячий майданчик – моє повоєнне дитинство, згодом тут зростали мої діти й зовсім недавно товклися мої внуки.

Цілячись у наше минуле, російські бандити намагаються знищити наше майбутнє – дитячий майданчик, аби не звучали на ньому дзвінкі голоси юних киян.

***

Ми, українці, опинилися в самому центрі кривавого шторму ХХ століття і сплачуємо непомірно високу ціну за честь стати предметом уваги цілого людства, вислуховувати компліменти членів Ради Безпеки ООН, безсилих подолати вето тупого російського болвана, вето країни-терориста.

Трупи вбитих у парку Шевченка мирних беззахисних людей кличуть до помсти. До помсти закликає Тарас Шевченко.

Вражою злою російською кров’ю нехай буде окроплена українська воля.

Смерть російської мерзоті!

Путін має сконати на колу! 

Юрій Щербак, письменник і дипломат, голова Ради Незалежного Медіа Форуму

Світлина: Ранок на вулиці Володимирській 10 жовтня 2022 у Києві, glavcom.ua