Упродовж нинішнього року потрібно завершити процес, який стосується цьогорічних лауреатів Шевченківської премії, — Нищук

Шевченківська премія і лауреати мають отримати ширшу промоцію і для себе, і для України в цілому. Це зазначив в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Культура голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, колишній міністр культури, актор Євген Нищук. Він очолив Комітет відповідно до указу президента України від 22 травня цього року. "Я розумів, що це призначення має певні делікатні нюанси, враховуючи те, як подав у відставку минулий склад Комітету і його голова Юрій Макаров", — сказав Євген Нищук. І додав: "серед того складу є багато моїх друзів, тому я в жодному випадку не дозволю собі обговорення цих достойних людей". Новий голова Комітету Шевченківської премії пообіцяв "завершити процес, який стосується цьогорічних лауреатів, і зробити це потрібно впродовж нинішнього року".

Усе було досить несподівано, адже я був зайнятий більше військовими справами. Але, з огляду на мій досвід "гарячих" подій, горнила Майданів, громадську діяльність і посаду міністра культури, можу сказати, що ми і тоді, після Євромайдану, і зараз воюємо за те, щоб утверджувати свою культуру. І звичайно, Національна премія України імені Тараса Шевченка є тим маркером боротьби проти "руського міра", тим опором рашизму, з яким ми можемо не просто незламно стояти, а й перемагати. Для мене це дуже природній момент, він несподіваний, але він зовсім не викликає внутрішнього супротиву. Адже це те тло, в якому я завжди існував. Я розумів, що це призначення має певні делікатні нюанси, враховуючи те, як подав у відставку минулий склад Комітету і його голова Юрій Макаров. Серед того складу є багато моїх друзів, тому я в жодному випадку не дозволю собі обговорення цих достойних людей. Я їм дякую за їхню роботу. Так уже склалося, що вони пішли, а цю справу повинен хтось підхопити. Потрібно завершити процес, який стосується цьогорічних лауреатів, і зробити це потрібно впродовж нинішнього року. Попереднім складом були анонсовані нові номінації, і в цьому всьому теж треба розібратися. Моє перше завдання – створити повний склад комітету. Тільки тоді це нас легалізує і дасть можливість перших обговорень, засідань і рішень щодо оголошення лауреатів або додаткових номінацій, або ж тих номінацій, де немає лауреатів. І вже тоді під зведеним списком відбудеться нагородження.

—  Ви згадали своє перебування на посаді міністра культури, і тоді відбулося багато реформ та змін у цьому міністерстві. Чи плануєте ви привносити зміни і реформи в Національну премію України імені Тараса Шевченка?

Я сповнений ідей, можу деякими поділитися з вами. Ви згадали реформи на посаді міністра культури, а це, насамперед, створення Інституту книги, Українського культурного фонду, імпульс Держкіно і фінансування кримського кінематографу. Дуже часто (я зараз не про цей рік, а загалом про різні роки) лауреати, які отримують премію, на жаль, не промотують далі свій твір: театральну постановку, музичний твір, книгу. Книгу, наприклад, вони видали, але її можна було б іще перекласти, презентувати на різних книжкових ярмарках, і не лише в Україні, а й далеко за її межами. І таким чином промотувати сам бренд Шевченківської премії, статус лауреата, зокрема, отримати грант на якусь нову роботу.

—  Тобто створити навколо лауреата велику інфраструктуру, і ця історія мала би продовження?

Саме так. Іноді це почасти було, і лауреати мали велике творче життя як в Україні, так і за кордоном, як, наприклад, "ДахаБраха". А деколи, навпаки, все життя твору після нагородження припинялося. Таким чином, втрачається сенс і тяглість, бо, скажімо Оскарівський лауреат після нагородження відразу виростає у вартості, цінності. І не лише, як творча персона, а також і завдяки статусу цієї премії. Зараз, коли увага світу прикута до України, цей момент потрібно використовувати. Уявіть собі, Ален Делон читає Шевченка, як от Катрін Деньов у Каннах читала Лесю Українку. Мені б хотілося, щоб Шевченківська премія і лауреати отримали ширший спектр промоції і для себе, і для України в цілому.

—    У попередні роки було чимало розмов щодо перегляду деяких номінацій. Наприклад, музичне мистецтво пропонували розділити на академічне та естрадне. Чи плануєте ви реформувати номінації?

Важливо бути в живому спілкуванні з експертним середовищем. Я хочу продовжити тенденцію, що крім членів комітету, повинні бути фахівці, які роблять копітку роботу стосовно відбору тощо. Я хочу, щоб вони вносили свої пропозиції щодо тієї фахової спільноти, в якій вони працюють. Тобто питання розділення номінації має бути колегіальним. Я не можу одноосібно нав'язувати свої думки та ідеї. Повинне бути обговорення і довіра один до одного.

—    І наостанок скажіть, коли ж очікувати нагородження цьогорічних лауреатів?

Усе залежить від того, чи буде проводитися додаткова опція, я маю на увазі додаткові номінації. Якщо вона буде, це потребуватиме якогось часу, але намагатимуся зробити це впродовж цього року. Ймовірно, це буде День Незалежності, або День захисників Вітчизни, або День працівників культури. Ну і ще треба врахувати щільний графік президента, адже нагороджує лауреатів саме він.

Бесідувала Наталія Попудрібко, Радіо Культура