Чи буде новий дім у нашої літературної спадщини?

Чи буде новий дім у нашої літературної спадщини?
321770 ПЕРЕГЛЯДІВ

Національне надбання                                                           5.800

 Унікальні рукописні фонди Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України є неоціненним скарбом українського народу, а також —  основою академічних, науково-критичних та енциклопедичних видань. Про це йшлося у доповіді директора інституту академіка Миколи Жулинського на одному з нещодавніх засідань Президії академії.   

У рукописних фондах інституту  зібрано 280 персональних фондів та фондів установ і організацій літературно-мистецького профілю, понад 133 тисячі одиниць особливо цінних пам’яток. Як нагадав академік Жулинський, матеріали фондів з 2004 року мають статус наукового об’єкта, що становить національне надбання. Він наголосив, що рукописи наших класиків украй необхідні для того, щоб відтворити справжній зміст і авторську редакцію багатьох творів.

— У нашому інституті фонд № 1 — це фонд Тараса Шевченка, — розповів Микола Григорович. — Маємо також унікальний фонд Івана Франка, який було передано до інституту після ліквідації Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові. Лише наукового опису бібліотеки Івана Франка ми видали три томи. Наші співробітники переглянули кожну сторінку кожної книжки, а це — понад 5 тисяч примірників.

Інститут літератури у різні часи видав десятитомне, шеститомне, й останнє та найповніше дванадцятитомне зібрання творів Тараса Шевченка. Нагадаємо, що в Україні жодного повного академічного зібрання наших письменників, окрім Шевченка, до сьогодні видано не було.

Звісно, як констатував Микола Жулинський, за радянських часів не можна було публікувати деякі твори. «Обіймаючи посаду вченого секретаря Інституту літератури, я сам ходив «високими кабінетами» з проханням дозволити опублікувати листи Івана Франка до Михайла Грушевського, — розповідає академік. — Про Грушевського і згадати тоді не можна було, але коли почалась перебудова, стало дещо вільніше. Уже незадовго до незалежності України почали друкувати те, що не увійшло у 50-томне зібрання творів Івана Франка. Зокрема, видали цілий том купюр — показали, що вилучала цензура. А потім — довидали ще сім томів».

Як зазначив Микола Жулинський, Інститут літератури видав двотомники Григорія Сковороди й Івана Котляревського, дванадцятитомне зібрання творів Лесі Українки, семитомне — Панаса Мирного, десятитомне — Івана Нечуя-Левицького, семитомне — Михайла Коцюбинського, тритомне — Степана Руданського, двадцятитомне — Максима Рильського, дванадцятитомне — Павла Тичини. Ще два томи потрібно видати, щоб  завершити десятитомне зібрання творів Олеся Гончара. Згадав доповідач і про Шевченківську енциклопедію, яку відзначено Державною премією України у галузі науки і техніки.

— Для того, щоб видати шеститомник у дев’яти книгах Василя Стуса, співробітники нашого інституту розбирали дрібні як макові зернята літери, якими Стус писав у таборах — це колосальна складна робота, — продовжив Микола Жулинський.   

Отже, рукописні фонди інституту — це серйозна наукова база, на якій здійснюється дуже велика науково-дослідна і видавнича робота.  Але нині, як ішлося на засіданні Президії НАН, національне надбання не має постійного місця розташування, і неоціненні фонди зберігаються в орендованому приміщенні одного з центральних архівів Києва. За словами Миколи Жулинського, умови зберігання там непогані, але умов для роботи співробітників інституту — немає.

— Ми постійно намагалися добитись, щоб було побудовано спеціальне приміщення — архівосховище для збереження рукописів класиків української літератури, насамперед рукописів Тараса Шевченка, — розповів Микола Жулинський. — Світ побачили близько десяти указів і постанов. Ухвалювалося рішення про будівництво Шевченківського дому, в якому можна було б розмістити й Інститут літератури, і рукописи Шевченка. Але, на жаль, до сьогодні не вдалося зрушити справу з місця.

Академік Жулинський свідомий того, що в умовах війни проблему не розв’язати, але переконаний, що потрібно стукати в усі двері. Цю думку під час обговорення розвинув академік Ярослав Яцків, який запропонував створити фонд для будівництва Шевченківського дому.    

Під час дискусії багато говорили й про оцифрування нашої рукописної спадщини та її представлення в інтернеті. За словами Миколи Жулинського, ця робота проводиться з допомогою спонсорів.

— Маємо повні електронні версії рукописів Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Івана Котляревського, — розповів він. — Наш інститут разом з Малою академією наук і завдяки її президенту академіку НАНУ Станіславу Довгому створили «Портал Шевченка». Разом з МАН і трьома університетами — Волинським національним імені Лесі Українки, ЛНУ імені Івана Франка й Університетом Григорія Сковороди у Переяславі — працюємо над порталами «Григорій Сковорода», «Іван Франко» і «Леся Українка».

Як згадує Станіслав Довгий, оцифрування архівів рукописів Інституту літератури розпочалося ще у середині 90-х років минулого століття, коли держава виділила 200 тисяч доларів і було закуплено техніку. Почали з Тараса Шевченка, а коли гроші закінчились, оцифрування проводилась за можливості.

Під час створення «Порталу Шевченка» вдалось оцифрувати понад 100 тисяч сторінок рукописів Кобзаря, листів до нього, інших архівних матеріалів. Портал «Григорій Сковорода» було презентовано 27 листопада минулого року у штаб-квартирі ЮНЕСКО.  

На думку президента НАН України академіка Анатолія Загороднього,  будівництво Шевченківського дому доцільно відобразити у пропозиціях щодо повоєнного відновлення України, які подає академія. Також він підтримав плани щодо видання багатотомної бібліотеки української класики (за словами Миколи Жулинського, це близько 150 томів), яка сьогодні вкрай потрібна і учням, і вчителям, і студентам, і викладачам. І така робота до снаги лише НАН України.  

 

Підготував Дмитро ШУЛІКІН. Газета "СВІТ" -- партнер Незалежного Медіа Форуму

Фото пресслужби НАН

Теги: Газета "СВІТ", Слово українське безсмертне, Незалежний Медіа Форум, Independent Media Forum, IMF, www.uacenter.media
Автор: uacenter.media

uacenter.media, ua.mediacenter.eu@gmail.com,

01001 Київ, вулиця Хрещатик 10, +38 067 461 6900, +48 609 00 6656

© Міжнародний благодійний фонд

«Незалежний Український Медіа Центр у Європі», 2022

© Yurii SCHERBAK, 2022   © Valentyn KONDRATIUK, 2022-2023

Мої відео