Євген БУЦИК: Невдовзі світ стане зовсім іншим

Євген БУЦИК: Невдовзі світ стане зовсім іншим

Ще не змовкли звуки канонади, а солдати, хропучи, рвуть один одному глотки, виконуючи волю політиків. Але світ неминуче постукає у двері: «Я прийшов!».    

Як відомо, всі війни закінчуються миром, коли всі аргументи на столі, і крити більше нічим.

Путінізм як явище, що виникло на хвилі величезних цін на енергоресурси і дозволило росіянам підвищити свій життєвий рівень, поступово переродилося в державний імперіалізм. Відносне та недовге підвищення життєвого рівня породило у росіян ілюзію про всесильність та привабливість того способу життя, який був властивий у час найбільшого розквіту СРСР.

Це й породило в масовій свідомості обивателя, підігрітій пропагандою, про можливість і навіть неминучість відродження Рад. Союзу! Але за 30 з лишком років на уламках імперії виросло кілька держав, які не бажають і чути про входження у спільний сарай!

Мала бути велика робота, витрата колосальних коштів на пропаганду відновлення СРСР. Щоб втягнути в свою орбіту колишні країни Союзу, і був створений ОДКБ, Митний Союз і спільні господарські організації, що координують діяльність нової освіти, в якій Росія була поставлена як домінуюча сила та беззаперечний авторитет.                                                                                                     

Але було одне «але». В ОДКБ не було України – цього діаманта у короні царської імперії! Вона вперто не хотіла йти на будь-які домовленості або союзи з росією. Ну яка Імперія без України - її працьовитих, талановитих, розумних, гарних людей? Її неймовірно багатих надр, ресурсів, руди? Залишалося тільки одне – поставити її на коліна і силоміць притягнути в путінську імперію. Для цього треба було знекровити економіку України, ослабити її настільки, щоб вона сама попросилася до стайні.

Для цього були побудовані два Північні Потоки і Південний Потік. За допомогою санітарно-епідеміологічної служби, яка знаходила в наших товарах то віруси, то мікроби, то шкідливі речовини, Україна була позбавлена можливості продавати свої товари росії. Таким чином українців позбавляли найбільшого ринку збуту своїх товарів, позбавляючи її кисню – припливу фінансів в економіку.

Але все ж таки росія активно співпрацювала з українськими олігархами, беручи участь та економічно підтримуючи їх у розграбуванні багатств України. Це давало їй можливість керувати зовнішньою та внутрішньою політикою України доти, доки до влади в державі не прийшов Зеленський.                                                                                                                                                                  

За три роки він знищив олігархів як клас, ліквідував їх засоби масової інформації. Розірвав багаторічні корупційні схеми, знищив 5-ту колону проросійських політиків. І рішуче розпочав економічні реформи, що дозволило підняти життєвий рівень українців, роблячи його не нижчим від російського, а навіть і вищим.

Це переповнило чашу терпіння кремлівського диктатора, викликавши дику лють за непослух і відверту самостійність. Мало того, Київ почав відігравати все більшу геополітичну роль у Східній Європі, зміцнюючись як лідер та потужний гравець, що просто рвало мізки у кремля. На небосхилі сходило Сонце нової та незалежної України! Це доводило Кремль до сказу і спонукало вчинити акт неприкритої та цинічної агресії проти суверенної держави.

Але у своїх оцінках та можливостях путін явно прорахувався, розраховуючи покінчити з Україною у найкоротший термін. Натомість він отримав тривалу, криваву, жорстоку війну на виснаження, до якої кремль був явно не готовий. Це дало можливість Заходу отямитися, зіскочити з енергетичної голки Газпрому, відмовившись від його послуг. Це, безсумнівно, завдало колосального удару по фінансових надходженнях до бюджету росії, що дуже серйозно позначиться, вже до осені цього року, на економіці федерації. Ще б пак – втратити багаторічний, стабільний прибуток у мільярд доларів на день!

Те саме стосується й нафти росії, де була встановлена стеля цін, що теж колосально вдарило по бюджету росії. Партнери путіна – Китай та Індія не соромлячись почали масово купувати нафту марки URALS за ціною 35 доларів, фактично за собівартістю, наповнюючи всі свої сховища дешевою сировиною.

Але основна проблема фашистського режиму – Україна, де їхні збройні сили зазнають одну поразку за іншою. Цілком очевидно, що подальше продовження війни тільки посилить і без того важке становище кремлівського диктатора. Очевидно, що на коні життя його найближчого оточення та самого царя. Це викликає дикий страх, і штовхає путіна на відчайдушні спроби знищити Україну.                                                                                 

Але вже всім очевидно, що це нездійсненна мрія тирана, що старіє.

І Захід, і Україна сповнені рішучості стерти з лиця землі ту росію, якою вона є. Але вона має майбутнє, і це вже вирішується, якою їй бути. Очевидно, що росію потрібно демілітаризувати, позбавивши її ядерної зброї і давши їй гарантії недоторканності кордонів. У разі відмови, їй запропонують менш привабливі варіанти, аж до проголошення незалежності всіх суб'єктів федерації, що залишить за москвою тільки Європейську частину територій. Ці сценарії є гіпотетичними, але неминучими.

Продовжуючи тему, можна сказати, що окупація росією східних територій України нікому не вигідна. У тому числі й московії. У цій частині захоплених земель укладено величезну руйнівну силу. Росія втратила тут величезну кількість своїх солдатів, розбитої техніки, і так просто піти не може. Власне населення, розбещене пропагандою, не вибачить поразки путіну. Україна і поготів не може дозволити собі статус-кво, тому що росія неминуче повторить спробу нового вторгнення, ґрунтовно підготувавшись до нього.

Весь Західний світ зацікавлений у поразці путінського режиму. Саме його існування – це виклик усьому демократичному світу, і водночас загроза тотальної ядерної війни. Путін повинен піти, живим чи мертвим, але це неминуче.

Яким буде майбутній світ? Як влаштований? Що буде з росією? Ось ці питання хвилюють лідерів Західного світу. Очевидно, що буде прийнято рішення, яке влаштовує всі сторони. Можуть бути надані гарантії особистої безпеки путіну та його оточенню на згоду припинити війну та вивести війська з усіх територій України. Але це не звільнить агресора від величезних репарацій Україні.

Є й радикальніші пропозиції. У світі є три сили, що конкурують між собою. Це Америка, Китай та Росія. Прибравши Росію, Заходу буде набагато легше змагатися з Піднебесною. У будь-якому випадку на нас чекає захоплюючий сюжет, закінчення цієї драми. У результаті світ стане зовсім іншим.

Євген БУЦИК, письменник

На світлині автор