«Вони — москалі-кацапи. Їхнє болото — Моксель. Ми — українці-русини-руські! Наша Батьківщина — Русь-Україна», – Герой України, генерал Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО

 «Вони — москалі-кацапи. Їхнє болото — Моксель.

Ми — українці-русини-руські! Наша Батьківщина — Русь-Україна»,

 

– Герой України, генерал Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО

 

 

Ми — УкРАїнці–русини–руські. Наша Батьківщина — Русь–Україна

В день повномасштабної воєнної агресії московії проти України бійці нашої організації «Український «СМЕРШ» («СМЕРТЬ РАШИСТАМ» — «Караючий Меч Арея» — «КАРМА») одержали наказ без пощади, як скажених собак, вбивати окупантів-загарбників. В полон не брати!!!

 На цю тему читайте:

1). «Російські окупанти підлягають знищенню як скажені собаки»

https://ukrreporter.com.ua/war/rosijski-okupanty-pidlyagayut-znyshhennyu-yak-skazheni-soboaky.html

2). «Бійці невидимого «Українського «Смерш у» одержали наказ без пощади вбивати окупантів. В полон не брати!»

https://ukrreporter.com.ua/war/bijtsi-nevydymogo-ukrayinskogo-smershu-oderzhaly-nakaz-bez-poshhady-vbyvaty-okupantiv.html

На другий день після вторгнення я публічно звернувся до офіцерів московії зі зверненням «Спаси мир — убей Путина!» (див. тут:  https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/spasy-myr-ubej-putyna-obrashhenye-grygoryya-omelchenko-k-ofytseram-rossyyanam.html).

Приступимо до розкриття теми, винесеної в заголовок статті. 

В середині квітня минулого року (14.04.2022 — зверніть увагу на числа — про значення символів і знаків для українців у війні з московією прочитаєте далі за посиланням) я «лагідно» звернувся до москалів українською солов’їною мовою.  

«Москалику, прошу тебе при зустрічі зі мною і бійцями нашої організації «Караючий Меч Арея» не говори, що ти «рускій»/ «росіянін». Запам’ятай раз і назавжди: ти — споконвічний москаль, московит, кацап! У тебе на лобі повинно бути тавро: «МОСКАЛЬ — КАЦАП!»

Ти — злодій, який украв назву моєї прабатьківщини РУСЬ і з ним моє національне (етнічне) коріння, щоб видавати себе дикуна-варвара за «слов’янина», злодійським шляхом привласнив мою православну Церкву, змінив календар моїх пращурів. У тебе все крадене, свого немає нічого!

Москалику, запам’ятай все, що я зараз пишу. Якщо після цього попередження, при зустрічі зі мною або бійцями нашої організації, ти назвешся «рускім» або «росіяніном», отримаєш кулю в лоб. Тобі вирвуть твій гидкий зміїний язик! Пам’ятай про це, щоб потім не говорив, що не знав.

Наше попередження — Закон для москалів-кацапів, якщо вони хочуть дожити своє нікчемне життя десь на вонючих болотах, звідки появилися… 

«Братній народ»

У жовтні 2016 року під час інвестиційного форуму «росія кличе» кремлівський «божевільний з ядерною кнопкою» путін заявив:

«Я багато разів про це говорив і хочу ще раз наголосити: попри всю трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході, український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична. Спираючись саме на ці фундаментальні засади нашої взаємодії, ми будемо розвивати наші відносини».

До чого «розвив наші відносини» москальський фюрер — знає весь світ. 

У тому ж році (2016) Президент Польщі Броніслав Коморовський в інтерв’ю радіо ТОК FM зазначив: «росія здійснила велику помилку з огляду на власні інтереси. Вона вирила траншею, наповнену кров’ю, ненавистю та кривдою. Українці не дозволять росіянам називати себе братнім народом».

Додам: українці і москалі ніколи не були «братніми народами». Це був міф, нав’язаний так званим московським «старшим братом».  

Нагадаю тим українцям (13 54 528 недоумкам), які під час війни «по приколу» обрали представника «руского міра», єврея Зеленського президентом, верховним головнокомандуючим ЗС України —

1) повного профана в оборонній, безпековій, управлінській,   державній, політичній і міжнародній сферах;

 

2) який неодноразово ухилявся від призову в армію під час мобілізації і публічно жартував над отриманими повістками;

3) висміював Україну і українців у своїх серіалах «Свати», «Слуга народу» і на 95-му Кварталі; 

4) глузував над Голодомором-геноцидом, Томасом ПЦУ,  ЗСУ, учасниками Революції Гідності і гаслом «Слава Україні!» — «Героям Слава!»;

5) засмічував мізки українцям «русским миром»: «какая разница, как называется улица и на каком языке говорить», «мы — все  украинцы»;  «главное перестать стрелять», «посмотрю в глаза путину и договоримся по средине»;

6) підтримував на виборах тричі судимого, агента КДБ, проросійського, не українця за національністю Януковича і п’яту колону в Україні: партію регіонів, ОПЗЖ і сатанинську церкву московського патріархату…

Прочитайте звернення українських офіцерів до виборців  напередодні виборів Президента України у квітні 2019 році, які закликали не допустити російського реваншу (текст див. тут:

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/132587).

Рекомендуємо ознайомитися з аналітичною довідкою, чому не можна було обирати Зеленського президентом України. Читайте за посиланням: http://www.officers.org.ua/?p=5468

Прочитайте також статтю «Недоумок при владі небезпечніший, ніж агент іноземної розвідки» (18.12.2020, див. тут: https://argumentua.com/stati/grigor-i-omelchenko-nedoumok-pri-vlad-nebezpechn-shii-n-zh-agent-nozemno-rozv-dki).

 

Що показувала соціологія в ті часи (2016)

 

Це ж якими потрібно було бути путіну і Зеленському циніками і моральними виродками, щоб знову ліпити з українців і москалів «братні народи» після анексії московським фюрером Криму, окупації ­значної території Донбасу, вбивств понад 10 тисяч і поранення 23 тисяч українців, перетворення 2 мільйонів людей на біженців?!

А чи вважали на той час українці і москалі, що вони «братні народи» і мають «етнічну спільність»?

Соціологічні дослідження Центру Разумкова, проведені у 2016 році, засвідчили, що 87,1% жителів Донбасу вважають москалів братнім народом, на півдні — 60,5%, у центрі — 41,2%, на заході України — 28%.

Загалом по Україні 51,1% опитаних вважають українців і москалів братніми народами, кожен третій не вважає їх такими, 25,6% вважають їх «одним народом» (у московії так вважає 49% опитаних)  і 63,4% — «різними народами» (у московії — 43%).

Згідно з результатами опитування московського «Левада-Центру» за травень 2016 року, 63% москалів негативно (навіть вороже) ставляться до українців.

Московський журналіст Олександр Твєрской зазначає: «Украинцы и русские (москалі) — это два разных народа. Только нравственно слепой человек может этого не замечать. Те, кто утверждают обратное, — либо слабоумные, либо больны державной лихорадкой. Иногда это совпадает, и медицина в таких случаях уже бессильна. Про то, что эти народы называются по-разному, имеют разные языки и разный культурный пласт — я даже говорить не хочу».

На його думку, головним мотивом для української культури є ніжна любов до свого краю, орієнтування на європейську думку, тоді як для москальської культури є характерними тема протиставлення усьому світові, ідея російського домінування і агресії до всього чужого. Українське духовне життя — це виправдання своєї волі, тоді як москальське — виправдовує власне рабство, - наголосив Твєрской. 

«У этих двух народов разный менталитет. Разная судьба. Разные приоритеты. Их надо сравнивать, но их нельзя приравнивать — никогда! А вы попробуйте вырваться из лап кровожадной империи, которая пытается не первую сотню лет лишить вас идентичности и превратить в свою колонию. Попробуйте сбросить с себя большевистскую заразу, которая накрепко поселилась в умах людей. Это практически невозможно. И Украина делает, и сделала практически невозможное», - додає журналіст Твєрской.

Слово генетикам: Україна — колиска білої раси

А що ж говорить наука про «братні слов’янські народи»?

Сучасні можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати, звідки вона родом та де її коріння.

У 2012 році група визнаних міжнародних учених і експертів у галузі  генетики під керівництвом вченого зі світовим ім’ям Пітера Форстера з Великобританії, який займається науковою діяльністю в Кембриджському університеті й завідує лабораторію генетики у ФРН, з використанням новітніх технологій провели масштабне генетичне дослідження ДНК жителів, вибраних в усіх регіонах   України (я брав у ньому участь).

Дослідження проводились у лабораторії Німеччини, яка є супервайзером роботи решти центрів iз генетичних досліджень у всій Європі. Вчені цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень. За результатами дослідження ДНК-проб українців було виділено основний пріоритетний напрямок історичного розвитку українського етносу (нації).

Концентрація гаплогрупи хромосом, яку вчені ідентифікують як успадковану від а(о)ріїв, виявлена у 53% досліджених українців (цей ген є і в інших народів Європи, але його показник низький).

У той час, коли народність а(о)ріїв проживала на території нинішньої України, середньорічна температура різко впала на багато градусів, що призвело до суворого похолодання і серйозно відбилося на людській популяції.

У результаті вижили тільки люди, які володіли геном «молочної толерантності» — тобто здатні пити і перетравлювати молоко.

Більшість дорослих людей не може вживати молоко в їжі, наприклад такими є африканці й азіати.

Але саме молоко не дало людям померти від голоду під час похолодання і давало можливість цивілізації а(о)ріїв продовжити своє існування — зберегти свій РІД.

За висновками генетиків, у Європі було два місця, де люди могли сховатися від холоду: Україна та Іберійський півострів.

Територія нинішньої московії на той час була вкрита мерзлотою і людського життя на ній не було.

Результати досліджень дали вченим підстави зробити висновок: «Українці є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України — колискою білої раси ниніш­ньої цивілізації».

Трипільські, кельтські і варязькі хромосоми

У 20% українців ДНК має гаплогрупу хромосома, яку вчені характеризують як трипільську.

Загальновідомо, що трипільці були найбільш роз винутою народністю (етносом) свого часу: саме вони володіли секретом виготовлення виробів з бронзи, на відміну від більшості їх сучасників, представники трипільського етносу носили не шкури, а тканий одяг.

Трипільці були землеробами й першими на українській землі вирощували пшеницю і гречку.

Звідти за українцями закріпилося «хлібороби» і «гречкосії», а пізніше — «козаки». Саме етнос, який проживав на території України, винайшов колесо.

Історія України та її етносу налічує на сьогодні, за твердженням науковців, десятки тисяч років до нашої ери.

У релевантній вибірці ДНК кожний шостий українець носить у собі хромосому скандинавського походження народів.

У цьому випадку йдеться насамперед про тих, кого за часів Київської Руси називали «варягами».

Вікінги прибували на українські землі як військова еліта — як дружинники для особистої охорони гвардії князів.

Їх було не багато, проте закони історії свідчать, що навіть невелика жменька чужинців, що потрапила у вищі прошарки держави, назавжди залишила слід не тільки у звичаях і культурі, також у генетичному фонді цілого народу.

У кожному п’ятнадцятому українці вчені виявили хромосому, яка ріднить сучасне населення України з ірландцями, англійцями і шотландцями.

Це означає, що кожен шостий тестований українець був нащадком кельтського походження.

Кельти були дуже могутньою цивілізацією, яка змогла заселити половину європейського континенту.

Достеменно встановлено, що саме цей народ відкрив бронзу раніше, ніж їхні європейські сусіди.

Спадщина кельтської культури прямо вплинула на українців, наприклад знаменита зачіска «під макітру» була одним iз різновидів кельтських національних зачісок.

Також довгі вуса, які зараз вважаються козацькими, — це спадок українців від кельтів.

Лінгвісти вважають, що слово «сало» українці успадкували від цього етносу: в кельтській мові цей продукт називався saill.

Вважається, що саме з кельтської мови до нас прийшли слова «кінь», «корова», «смерека».

Генетики встановили ще один древній етнос, представників якого на території сучасної України більше, ніж нащадків а(о)ріїв.

Вищенаведені результати досліджень відносяться лише до чоловіків, а головною фігурою в історії цивілізації насправді є жінка — українка.

Представниці прекрасної половини української нації (етносу), як мінімум, в три рази старші, ніж чоловіки.

Предки сучасних українок прийшли на землі теперішньої України за 20 тисяч років до появи трипільців.

З точки зору генетики українки успадкували гени окремого, ще давнішого етносу, ніж а(о)рії.

ДНК українських жінок пояснюється тим, що жінки, як правило (за винятком окремих загонів українських амазонок), не брали участі у міжплемінних війнах — вони просто обирали переможця.

Серце жінки завжди обирало сильнішого і «перспективнішого» чоловіка — від них і народжувалися діти, передавши гени у спадковість.

Проте донині невідомо, гени якого саме древнього етносу носять в собі українки.

Москалі — НЕ слов’яни

У 2013 році московські генетики та антропологи провели великомасштабне комплексне дослідження москальського генофонду — і були не просто здивовані, а вражені отриманими результатами.

Виявилися брехливими міфи, які століттями нав’язувались ідеологами про «російську» національність і етнічне походження «росіян».

Московські вчені встановили, що генетично москалі «не східні слов’яни», а «фіни-угри-татари». Розвіявся в пух і прах міф, що «москалі, білоруси і українці складають окрему групу східних слов’ян» і є генетично «братніми народами».

Виявилося, що слов’янами з цих трьох народів є українці і білоруси.  При цьому було встановлено, що білоруси — це зовсім не «східні слов’яни», а «західні», тому що вони генетично практично не відрізняються від поляків.

 

Московські вчені повністю зруйнували ще один міф про «рідну кров» білорусів, москалів і українців.

Білоруси виявилися фактично ідентичні полякам і генетично дуже далекі від москалів, але близькі до чехів і словаків.

А ось фіни Фінляндії виявилися для москалів генетично ближчими, ніж білоруси, а тим більше — українці.

Генетична відстань між москалями і так званими фіно-угрськими народностями (марійцями, вепсами, мордвою тощо), які проживали на території московії, дорівнює 2-3 умовним одиницям («близькі родичі»), а це означає, що москалі і фіно-угри є ІДЕНТИЧНИМИ.

Результати аналізу мітохондріальної ДНК показали також, що ще одна близька рідня москалів, окрім фіно-угрів i фінів Фінляндії — це татари: москалі перебувають на тій же генетичній відстані умовних одиниць від татар, як і від фінів.

Після отримання результатів досліджень для московії виникла велика ідеологічна, політична, психологічна і моральна проблема самоідентифікації себе як буцімто «слов’ян», адже генетично москальський народ до слов’ян ніякого відношення НЕ має.

Настійливо рекомендуємо москалям-кацапам вивчити напам’ять дві  фото-таблиці (внизу). Коли будете здаватися в полон, запитаємо. Неправильна відповідь — куля в лоб або десантним ножом по горлу.

Так діє «Український «СМЕРШ» під час проведення операції «Лють Меча Арея». В полон не беремо!

Рекомендуємо москалям-кацапам подивитися відео-репортаж  «Добровольці білоруси показали, як б’ють орків». Особливу увагу звертаємо на ">кінцівку відео!

"> 

 

       

 

Наголошую, що саме московські вчені поставили велику жирну крапку на міфі про «слов’янське коріння москалів» — нічого від слов’ян у москалів немає!

Є лише навколо слов’янська москальська мова, але і в ній 60-70% неслов’янської лексики з брудними нецензурними висловлюваннями.

Тому москаль не здатний розуміти мову слов’ян (як і українську), хоча справжній слов’янин розуміє через схожість слов’янську мову — будь-яку, окрім москальської.

У москалів показник гаплогруп хромосом, успадкованих від а(о)ріїв і трипільців, у порівнянні з українцями дуже низький.

Це свідчить про те, що українці і москалі є різними етносами і не є генетично «рідними» — «братніми народами».

Прамова а(о)ріїв

Світ визнав, що а(о)рії (праукраїнці) утворили сім’ю індоєвропейських мов, в основі якої лежить стародавня українська мова.

 У «Британській енциклопедії» у статті «Англійська мова» все­світньо відомий учений філолог Річард Білсон пише: «Англійська мова та більшість індоєвропейських мов походять із ­прамови, що нею розмовляли десь 5 тис. років тому на сучасній території України».

 Вчені Індії встановили, що їхній санскрит і знамениті Веди були привнесені на територію Індії з території нинішньої України.

Питання про прибуття а(о)ріїв на терени Індії не менше 5 тисяч років тому вченими вже не дискутується, а є встановленим фактом.

У священних індійських писаннях а(о)рії згадуються як «благородні творці, працьовиті умільці, гідні, вельмишановні, вибрані, дружні, вірні, з блакитними і сірими очима люди, з русявим або каштановим волоссям, а їхня мова дала початок санскритові — мові священних книг, на всій сучасній Індії, Пакистані, Бангладеш, Афганістану, Киргизії та інших країн».

 Арії опанували Афганістан (який отримав назву — Арія), Іран (Аріан) та Індію (Ар’я Варта).

Ар’я Варта в перекладі з давньо-індійської означає «країна шляхетних аріїв». Це первісна територія розселення ведійських аріїв з України на Великій Північно-Індійській рівнині.

Ар’я Варта стала центром індійської цивілізації, і надала згодом сильний культурний вплив на південь Індії та Південно-Східну Азію. Саме тут виникли індуїзм, буддизм, джайнізм. Ведичні знання, бойові мистецтва, розвинена міфологія, йога, шахи, санскрит, який виник з праукраїнської мови, коров’яче молоко і поважне ставлення до корови-годувальниці: все, що створене і в чому полягає слава Індії народилося не тепер, а кілька тисяч років тому, коли до Індії з прадавньої України прийшли арії.

Це підтверджують  індійські вчені, державні діячи, дослідники.

Наші предки, поширюючи свою мову, дарували іншим народам  свою культуру, звичаї, обряди, вірування, вирощування пшениці, гречки, жита, ячменю, розведення бджіл, збір меду, використання худоби (коней, корів, вівців, кіз) у домашньому господарстві. 

 А(о)рії, які жили на наших прадавніх українських землях, зайшли і оселилися, окрім зазначених вище країн, також на території Узбекистану, Таджикистану, Близькому Сході, в Європі, Азії та на землях нинішньої Туреччини.

За висновками науковців, праУкраїна — це найдавніша інтелектуальна розвинута цивілізація на землі.

Вчені встановили, що початки української мови сягають 40 тисяч років.

За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68%) і лише потім — москальська 62%.

Якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис iз білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з москальською — лише 11.

Історично найуживанішою назвою української мови були: давньоскіфська, сколотська, давньорусинська, а потім, до середини ХIХ ст., була назва «руська мова» (від слова Русь), а не «російська». 

Але найсенсаційнішими є результати досліджень московських вчених-генетиків по Україні. Виявилось, що генетично населення Східної України — це фіно-угри: східні громадяни України (етнічні москалі), які практично нічим не відрізняються від етнічних москалів,  мордвинів, комів, марійців, які живуть у нинішній московії. 

Це — один фінський народ, який колись мав і свою спільну мову, культуру, звичаї, традиції.

А з українцями Західної України, за висновками московських  вчених, все виявилося ще більш несподіваним: вони абсолютно не русо-фіни або фіно-угри московії і Східної України.

Незалежні експерти московії, України і Західної Європи говорять: «Можна як завгодно реагувати на ці абсолютно наукові висновки і факти, які показують природну сутність еталонного електорату Ющенка і Януковича під час президентських виборів і Помаранчевої революції в 2004 році та Революції гідності в 2014 році».

Звинуватити ж московських вчених у фальсифікації результатів генетичних досліджень не можна, оскільки вони підтверджуються науковими висновками західних учених-генетиків, які довгий час накладали мораторій на публікацію своїх результатів. Чому? Довідаєтеся далі.  

Від генетичних досліджень до «русской весны»

Праві ті вчені, які стверджують, що дані генетичних дослі­джень ясно пояснюють глибокий і постійний розкол в українському суспільстві, де під назвою «українці» живуть два абсолютно різнi етноси: один із яких — етнічні українці (а/орії-русини), які, згідно з переписом населення 2001 року, складають 78%, а другий — москалі (фіно-угро-татари) — 17%.

Ознайомившись iз результатами дослідження, незалежні політичні аналітики заявили, що оприлюднення цих результатів може мати непередбачувані наслідки для самої московії з її імперськими амбіціями і світового порядку в цілому.

Наглядно це підтвердили події, які виникли в результаті москальської воєнної агресії проти України. По суті, йде Третя світова війна, в якій в різних формах беруть участь понад 50 країн світу.  

Московський імперіалізм взяв зазначені наукові дані генетиків собі на озброєння — як ще один вагомий і науковий довід «приростити» (збільшити) територію московії територіями східної і південної України, так званої Малоросії.

Ці висновки експертів підтвердили події в 2014 році в Криму і на сході України при реалізації кремлівського плану «Новоросія», в який були закладені результати генетичних досліджень московських і західних вчених-генетиків.

24 лютого 2022 року путін розпочав повномасштабну воєнну агресію проти України з метою «денацифікації» України, щоб назавжди покінчити з «українським питанням», як гітлер  вирішував «єврейське питання» під час Другої світової війни.

Окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей путінська московія визнала «незалежними» і  приєднала їх до себе.

Результати наукових дослі­джень московських і західних учених щодо генофонду москальського, українського і білоруського народів ще довго будуть «переварюватися» в суспільній свідомості, оскільки вони повністю спростовують існуючі в нас уявлення, зведені до рівня ненаукових (надуманих) міфів, які міцно сидять у головах людей.

Отримані нові наукові знання потрібно не стільки зрозуміти й усвідомити, скільки до них потрібно психологічно і духовно звикнути та почати жити по новому, з урахуванням наукових висновків, а не столітніх міфів та ідеологічних кліше і стереотипів.

Наукові відкриття генетиків фактично означають геополітичний крах так званого Слов’янського трикутника «східних слов’ян» — «братніх народів» москалів, українців і білорусів. Це вже яскраво підтвердилося сьогоденням у стосунках між московією, Білоруссю і Україною.

Звичайно, кремлівська пропаганда буде пробувати і далі приховувати результати наукових досліджень від населення і повторювати, як мантру, що українці і росіяни «слов’яни» і «братні народи», як це до цього часу робить кривавий карлик, воєнний злочинець путін щодо якого МКС видав ордер на арешт.

ВИСНОВОК ВЧЕНИХ: «голос крові» і «генетична батьківщина» етносу у своїй абсолютній більшості завжди сильніші за політичні, ідеологічні, релігійні, соціальні, громадянські та інші надумані засади держави і суспільства.

Сховати новітні генетичні, археологічні, антропологічні дослідження та їх результати уже неможливо, як НЕМОЖЛИВО  ПРОБАЧИТИ московію і москалів-кацапів за ЗЛОЧИН АГРЕСІЇ,  вчинений ними проти України і українців.

Найголовнішим і одночасно прикрим є те, що лише сьогодні (йде 520 день повномасштабної московської воєнної агресії) українці починають розуміти і усвідомлювати, що москалі-кацапи не їхня «генетична рідня» і не «братній народ», а споконвічні вороги, допоки вони існують в природі в теперішніх кордонах.

Питання стоїть однозначно: або ми їх знищимо і розвалимо їхню імперію планетарного зла, або вони нас. Третього не дано! Українці, запам’ятайте цей простий висновок і ніколи не піддавайте його сумніву. Це віками підтверджена історична АКСІОМА!

Московія була, є і буде нашим вічним заклятим ворогом, допоки існує як імперія. Без України і її інтелектуального потенціалу безграмотна неосвічена темна безкультурна морально деградована москальська імперія існувати НЕ МОЖЕ!

Сподіваюся, що до українців нарешті дійшло і вони тепер знають, хто є за своєю сутністю громадяни України російського походження, які перебувають на окупованій території Донбасу і в  Криму, більшість з яких отримала громадянство країни агресора.

Генетики науково довели і пояснили, чому «східняки» закликали путіна приєднати їх до московії і ввести для їх захисту російські війська на Донбас. Їх кликав «голос крові»!

Зеленський як малорос, єврейський представник «руского міра» в цей час на ефірах телеканалів олігарха Коломойського кричав російською мовою: «Если на востоке и в Крыму люди хотят говорить по-русски, отцепитесь, отстаньте от них, дайте им возможность говорить по-русски. У меня еврейская кровь, я говорю по-русски, но я гражданин Украины».   

Якщо забули, можете послухати Зеленського тут:  ">

Після обрання Зеленського президентом українська письменниця, поетеса зі світовим ім’ям Ліна Костенко у своєму вірші написала гіркі, але правдиві слова про нас, українців:  

«Ні честі, ні мови, ні згоди,

самі лише смутки і пні.

Коханий мій рідний народе,

ти збудешся врешті чи ні?!

Українці, ви можете собі хоч на мить уявити, щоб президентом або прем’єр-міністром Держави Ізраїль раптом став араб?! У Єгипті — єврей? У Польщі — німець? У Німеччині — француз? У Франції — англієць? У Великій Британії — ірландець? У Фінляндії — москаль? У московії — українець?

«На свете нет ужаснее напасти,

Чем идиот, дорвавшийся до власти!

Нам нужен труп в одежде короля,

А не живой придурок у руля!..» 

Це рядки з вірша відомого радянського актора, поета, публіциста, народного артиста Леоніда Філатова. Вони — істина на всі часи! Українці, запам’ятайте їх.

Патріарх-предстоятель УГКЦ, моральний авторитет України Любомир Гузар справедливо зазначив: «Основна проблема України — це моральна деградація, а все інше — наслідки».

Як же він був правий! Світла йому пам’ять…

Чи розуміють наукові відкриття генетиків українські політики і виборці і як їх потрібно використовувати у вирішенні питання звільнення окупованих територій України?

Чи зрозуміли нарешті українці (чи й досі залишаються  електоратом, населенням?), особливо ті 13 541 528 недоумків і дебілів, які по приколу обрали  «Янелоха-Боневтіка» главою держави, хто повинен бути наступним президентом України і який повинен бути парламент і уряд за національним, патріотичним і  фаховим складом?

Судячи по соціологічним дослідженням, я дуже сумніваюся.

«росія (московія) — штучна держава»

Грузинський історик, професор Олег Панфілов відзначає: «росія — це штучна держава, яка була створена в результаті окупації і завойовницьких воєн за останні 300 років, не більше, яка на величезній території насильно об’єднує народи, нічим абсолютно не пов’язані. Наприклад, що може пов’язувати чукчу і чеченця? Ні культура, ні історія, ні антропологічний тип, ні клімат — нічого абсолютно».

Учені науково довели, що українці і москалі за своїм етногенезом абсолютно різні народи і їхня спільна історія за останні 350 років — це історія окупації земель та поневолення українців з боку московитів-кацапів.

Московія навіть не спромоглася на власну назву для своєї держави, а поцупила її в українців – Русь, тим самим привласнивши ще й нашу тисячолітню історію. Перекрутила на свій лад  українську мову, розбавила її своїми матюками і зробила з неї москальське  «наречие» — «великий и могучий русский язык», яким розмовляють діти, їх батьки і вся «немытая» московія.

Автор багатолітньої праці «Толкового словаря живого великоруського языка» Володимир Даль, перше видання якого вийшло в 1862 році (тобто лише 161 рік тому) зазначив, що в той час була УКРАЇНСЬКА МОВА («малоруський язык») і «московское наречие» («говор»).

В «Напутственном слове» до свого словника Даль пише (цитую): «От Москвы на север господствует наречие новгородское; на юге — рязанское; на востоке — владимирское; на западе — смоленское. Давно уже было замечено сходство этого наречия с малоруським языком» (тобто українською мовою – Авт.).

Читайте на цю тему наукову статтю «Мова та «наречие» (див. тут: https://m.day.kyiv.ua/article/poshta-dnya/mova-ta-narichchye).

Суть москальської мови і вихованість населення країни «Моксель», яке нею розмовляє, яскраво передав в саркастичній мініатюрі Володимир Винокур (див. тут: ">).

У московії державні символи — запозичені. Державний герб московії — двоголовий орел — це герб Римської імперії з 330 року, а після її розпаду — символ Візантійської Імперії. У 1497 році прийнятий як герб московського (ханства) князівства, а пізніше — москальської імперії.

Прапор (триколор) — це плагіат перевернутого прапору Нідерландів, який став державним прапором московської імперії з квітня 1883 року.

Сучасний гімн рф — це змінений гімн колишнього срср.

Польський президент Олександр Кваснєвський з приводу москальського гімну говорив: «Давайте завжди пам’ятати, що в росії слова можуть бути різні, але музика — одна».

Ідеолог комунізму Карл Маркс зазначив: «росія, не маючи ніякого відношення до Русі і вкравши свою нинішню назву, проте — нахабно претендує на історичний спадок Русі, створеної на 800 років раніше. Проте московська історія — це історія Орди, пришита до історії Русі білими нитками і повністю сфабрикована. Саму назву Русь узурповано московитами.

Росіяни (москалі) не лише не є слов’янами, але навіть не належать до індоєвропейської раси. Московія була вихована і виросла в жахливій і мерзотній школі монгольського рабства», - наголосив Маркс.

Народне прислів’я говорить: «Русь и россия — это такая же аналогия, как море и морская свинка».

Відомий чеський письменник Карел Чапек писав: «росіяни (москалі) все навколо себе називають слов’янським, щоб потім все слов’янське називати російським (москальським»).

Сподіваюся, що москалі-кацапи засвоїли прочитане. Адже від цього буде залежати житимуть вони чи ні, потрапивши в полон.

Символіка наших пращурів а(о)ріїв

В українців свої споконвічні історичні, а тепер державні символи — Герб, Прапор, Гімн. Нашому гербу і прапору не менше семи тисяч років! 

В Індії, у штаті Джаму і Кашмір на горі з трьома вершинами, яка  називається українськими словами «Три Кута», є Храм Вайшну Деві — Великої Богині Матері. Її велетенська бронзова статуя, якій 4000 років, у правій руці тримає символ а(о)ріїв — Тризуб (Триглав,  Трійця — символ Божественного Світу), який сьогодні є Гербом України.

Скульптуру Богині постійно охороняють жреці. Історики Індії встановили, що цей символ не місцевого походження, а принесений давніми а(о)ріями.

 

На Поділлі знайдені наскальні рельєфи з тризубами, які зроблені у IV–III тисячолітті до н.е.

Археологічні знахідки свідчать, що тризуб як символ (герб) використовували також трипільці у IV–III ст. до н.е. У прадавні часи на землях Центральної України тризуб був знаком родових та племінних старійшин.

Потім його викори­стовували наші предки, царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів.

Найдавніша згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить Платону: в праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб.

За часів Київської Русі тризуб був гербом київських князів. Тризуб Володимира І Святого — Великого князя Київського, Володаря Русі став Державним Гербом України.

Сакральним символом а(о)ріїв був ЖОВТО-СИНІЙ штандарт (стяг). Він означав гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА), що демонструвало природну перемогу Духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє).

Розташування ж кольо­рів iз точністю до навпаки (так розташовані кольори на нашому Державному прапорі) є «Вселенським Законом занепаду», який спотворює все Божественне і веде до хаосу і розпаду. Що і відбувається сьогодні в Україні.

Знаючи це, наші пращури жили за Законами Всесвіту і правильно розміщували сакральні символи.

Це і дало їм можливість стати інтелектуальним центром цивілізації. Саме жовто-блакитні кольори символізували і Київську Державу ще до християнізації Русі.

22 березня 1918 року Українська Народна Республіка встановила своїм прапором також жовто-блакитне полотнище (жовта смуга вгорі, а під нею — блакитна).

Справжній український прапор започаткований Михайлом Грушевським в УНР. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Тлумачення про синє небо й золоті ниви видається доволі примітивним. Воно сумнівне вже тому, вважає, наприклад, творчий директор громадського об’єднання «Освічена Україна» Анатолій Мицкан, що насправді барви нашого прапора з давніх-давен символізують дві головні стихії природи і людського буття — вогонь (жовтий колір) і воду (синій). Логічно припустити, що лише сполучення «жовтий — згори, синій — знизу» відображає вічну симетрію — божественну гармонію цих стихій. Інакше ж, якщо розмістити їх навпаки, це означатиме порушення світоладу, катастрофу, за якої вода гасить вогонь…

Саме таку, золото-блакитну символіку і принесли було трипільці під час грандіозного переселення народу з Північного Причорномор’я за три тисячоліття до н. е., зокрема й до Індії, де вона збереглася до наших днів у первісному вигляді. Ця країна просто змережана таким барвосполученням. Але там ви ніде не побачите, щоби синє домінувало над жовтим… Отож пропонуємо ознайомитися з кваліфікованим дослідженням цієї теми, чиє резюме однозначно —вичерпно відповідає на запитання, якому бути Державному прапорові України — синьо-жовтим чи таки жовто-синім.

На початку 1992 року китайська поетеса, художниця, членкиня Спілки художників Китаю з 1989 року, професор тюркських мов Мао Мао (1964 р. н.) попросила на одному мистецькому заході в Києві тодішнього Президента України Леоніда Кравчука зробити все від нього залежне, щоб у щойно посталій самостійній Україні насамперед змінили розміщення барв на головному державному символі — синьо-жовтому прапорі. Бо, мовляв, якщо він і далі зоставатиметься таким самим, то під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепад і, зрештою, крах. Адже синє зверху і жовте знизу, за словами мисткині, утворюють гексаграму «Пі». А це, згідно з класичною китайською Книгою перемін «і-цзин», — одна з чотирьох найгірших комбінацій. І розшифровують її так: «Будьте пильними й передбачливими. Не беріться за жодну важливу справу, бо вона швидше не збудеться, ніж збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без будь-яких підстав сваритеся зі своїми друзями».

Тоді як обернене розміщення барв, коли жовте розташоване вгорі, а синє – внизу, утворює цілковито іншу гексаграму «Тай», яка означає: «Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток».

Однак Л. Кравчук, котрого поети-нардепи переконали, що синьо-жовтий прапор символізує мирне небо і золоту українську пшеницю під ним, тоді віджартувався: що корисне, мовляв, для китайця, те для українця — смерть і навпаки.

А шкода. Бо, як бачимо, китайська художниця мала не лише  слушність, яка базувалися на мудрих ведичних знаннях, а й передбачення. Принаймні 32-літня історія нашої незалежності продемонструвала як у воєнно-політичному, так і в соціально-економічному житті держави саме те, від чого застерігала Мао.

«Перевернутість» нашого прапора, яка СПОТВОРЮЄ езотеричну  суть символу, дуже швидко далася взнаки Україні. Пограбування країни, роззброєння армії, розквіт олігархії і корупції, зубожіння людей і різке зменшення народжуваності дітей. Потім воєнна агресія московії, анексія Криму, окупація і «приєднання»  до московії  Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей. Загибель сотень тисяч українців, мільйони стали біженцями. Україна опинилася в руїні, на межі втрати суверенітету і незалежності… 

Що ще має трапитися, щоб президент і народні депутати нарешті зрозуміли, яким повинен бути Державний Прапор України і що Світом управляють Вселенські символи, а не закони, які вони  приймають?! Чи знову НЕНАЧАСІ?

Скільки ще можна пояснювати і тлумачити етимологічне значення слова «УкРАїна», згідно із Вселенськими символами?!

Скільки ще потрібно часу, щоб нарешті зрозуміли, і усвідомили, що УкРАїна — це КРАЙ — територія на планеті Земля Творця (Бога) Світла (Сонця) — РА?!

Може нарешті самі побачите і прочитаєте, що в слові КРАЙ зашифровано два Вселенські божественні сакральні слова-символи: РА (Світло — Сонце) і РАЙ (з індоарійського — буквально означає ЩАСТЯ)!

Може тепер зрозумієте, чому споконвічно «наші вороженьки» горять незгасаючим бажанням завоювати, загарбати, привласнити наш, Богом даний КРАЙ — УкРАїну?!

Так накиньте ж на плечі УкРАїни (свого рідного, Богом даного КРАЮ) божественний захисний плащ-накидку ЗОЛОТОГО (жовтого) і БЛАКИТНОГО кольорів, де Сонце (РА — золотий, жовтий колір) буде ЗВЕРХУ, а голубий (синій) — ЗНИЗУ!!!

Пропоную ознайомитися з науковою історичною статтею Майстрині Далекого Сходу, поетеси Ірини Омельченко (ОМ-І-РА) «Творець перемагає під ЖОВТО–БЛАКИТНИМ стягом» (див. тут: https://www.uacenter.media/en/thoughts-aloud/129557-tvorec-peremaga-p-d-zhovto-blakitnim-styagom---rina-omel-chenko-om---ra.html).

За своє життя Мао Мао видала 24 поетичні збірки — українською, англійською і китайською мовами. Роботи художниці демонструвалися на виставках Китаю, України, Угорщини, Німеччини, росії, США.

18 серпня 1999 року поетеса, художниця, провидиця трагічно загинула в Києві під колесами автомобіля… Світла і вічна їй пам’ять. Вона бажала процвітання Україні і щастя її народу.

То може сьогоднішня влада (парламент і президент — це в їх  компетенції!) прислухається до пророчих застережень Мао і  зробить те, що вона рекомендувала зробити ще президенту Кравчуку — Державний Прапор України повинен бути ЖОВТО-БЛАКИТНИМ (а не синьо-жовтим)!

Рекомендую владі не грабувати УкРАїну, а звернути увагу на наукові ведичні прогнози майбутнього людства, висвітлені поетесою,   Майстринею Далекого Сходу Іриною Омельченко (ОМ-І-РА).  

Депутатам і президенту необхідно внести відповідні зміни до статті 20 Конституцію України, в якій записати: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг ЖОВТОГО і СИНЬОГО кольорів». Тобто у діючій редакції Конституції поміняти місцями два кольори.

Українці, які розуміють, що Світом правлять Вселенські символи, а не закони, які приймають люди, на День Державного Прапора України 23 серпня вивішують у себе на балконах «перевернутий» прапор —  ЖОВТА полоса  вгорі, а СИНЯ внизу. У мене вдома стоїть правильний український прапор — «ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ»!     

Жаль, що радянські письменники і поети екс-комуністи, які тоді були головними радниками президента з питань державного будівництва, не відали чи не хотіли знати.

Народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а можливо, і навмисно, виконуючи вказівку ворогів української нації, затвердили «перевернутий» Державний Прапор в Конституції України, мабуть, із розрахунком на те, що за «Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її Незалежності.

Під час обговорення проекту Конституції в 1996 році на засіданнях конституційної комісії я досить жорстко сперечався з цими депутатами, доказуючи, що український державний прапор повинен бути ЖОВТО—БЛАКИТНИМ. Які тільки я не приводив аргументи історичного, ведичного і зарубіжного походження.

Як горохом об стіну. Стояли на «смерть»: голубе — це небо, а жовте (золоте) — це пшеничні і соняшникові поля. 

Не вплинули на колег мої доводи і аргументи, щодо символіки Прапору Європейського Союзу, членом якого ми планували стати після прийняття України в Раду  Європи. На прапорах ЄС і РЄ по 12 золотих зірок.

Прапор Ради Європи, заснований 5 травня 1949 року. 

В офіційному поясненні до рішення Комітету міністрів Ради Європи від 8 грудня 1955 року  щодо прийняття прапора ЄС говориться: «Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять золотих зірок представляють всі народи Європи, і ті, які все ще не можуть брати участі у побудові Європи в єдності і мирі».

Автором концепції прапора є Арсен Гейтц, а деталі укладу, пропорцій і кольорів були опрацьовані Полем М. Г. Леві. Згідно з офіційним викладом, дванадцять незмінних зірок, розміщених у колі на синьому тлі символізують солідарність і гармонію між народами Європи. Ця символіка пов’язана також із пізнішим девізом Європейського Союзу: In varietate concordia (з лат.: єдність у різноманітності).

Кількість зірок пов’язана із стародавнім символічним значенням числа 12 — досконалість і цілісність, і не залежить від кількості країн-членів Європейського Союзу, оскільки на час прийняття прапору Ради Європи ця кількість уже дорівнювала 14. Число 12 відповідає також кількості місяців у році, годин на циферблаті годинника, знаків зодіаку і т. д. Коло, в яке укладені зірки, є, у першу чергу, символом єдності.

Прапор Європейського Союзу, прийнятий 8 грудня 1955 року 

Символіка прапору ЄС має в своїй основі християнський зміст. Впадає в око, що коло із дванадцяти зірок на прапорі нагадує відомий у сакральному мистецтві ореол навколо голови Матері Божої.  Поль М. Г. Леві, на той час шеф інформаційної і пресової служби Ради Європи, який брав участь у виборі прапора і наданню йому остаточного вигляду, заявив, що це випадковість. Проте автор прийнятого проєкту прапора Арсен Гейтц перед смертю визнав, що створюючи його, надихався фрагментом Апокаліпсису Святого Івана, та що взірцем для нього було зображення Матері Божої Непорочно Зачатої, яка власне представлена на лазуровому тлі, а ЇЇ голову оточує 12 зірок.

У Біблійному описі дванадцяти зірок у Вінці Марії як Невісти вдягненої у сонце міститься також символіка дванадцяти поколінь Ізраїлевих. Зображення Марії з вінцем із зірок є, між іншим, на вітражі в Соборі у Страсбургу — місті, у якому міститься офіційна резиденція Ради Європи і одночасно місці проживання автора проєкту прапора.

Зображення Матері Божої Марії

Як символічний факт дехто визнав те, що прапор був прийнятий Радою Європи 8 грудня 1955 року — в день святкування Непорочного Зачаття Діви Марії. Початково голосування в Комітеті міністрів за проєкт прапору було заплановане на 9 грудня, але всупереч очікуванням відбулося на день раніше.

Навіть не звертали уваги на такі історичні факти, що  українська революція 1917 року в Києві, українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни і на Чорноморському флоті відбувалися під жовто-блакитними, а не синьо-жовтими прапорами. І що саме це сполучення барв голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував для основного символу УНР.

Чому ж згодом гетьман Скоропадський і головний отаман Петлюра перевернули прапор, достеменно не з’ясовано й досі. Може, під впливом синьо-жовтої фани ЗУНР, ідеологи якої, очевидно, формували державну символіку за принципом «аби не так, як у поляків», у яких світліша (біла) смуга розміщена на національному прапорі вгорі?

Зрештою, хоч як, а про неприродність, небезпеку поєднання синього кольору над жовтим, окрім «І-цзин» (ще не було жодного випадку, щоби пророцтва з цієї книги не збувалися!), свідчать також тлумачення значення барв та їхніх комбінацій з інших потаємних джерел.

Скажімо, давню емблему створення світу з хаосу та боротьби і єдності двох протилежних засад зі східної філософії, відому як «Ян-Інь» передають цими кольорами. Жовте, або ж золоте, Ян означає «світло, тепло, небо, активність, чоловічий принцип, сонце».

Натомість синє Інь символізує пітьму, холод, землю, пасивність, жіночий елемент, місяць. Що ж буває, коли земне й пасивне домінує (тобто розміщене зверху) над небесним і активним, мабуть, пояснювати зайве. З історії добре відомо, що ставалося з тими справами, рухами, країнами, які тривали, виникали, розгорталися під знаком такого протиприродного сполучення цих барв. Вони мовби наперед були запрограмовані на невдачу і погибель.

Або ж візьмімо Фен-шуй. За цією традицією, розміщення синього (воля) над жовтим (мудрість) означає «Закон занепаду», тобто прогресуючу деградацію, нещастя, хаос. Тоді як зворотне сполучення барв — жовте над синім означає гармонійне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого, сильного і гнучкого, що обіцяє розвиток, добробут, щастя.

Про це ж засвідчує й арійська традиція. Дослідники стверджують, що духовний вождь величного арійства Рама обрав своїм сакральним символом жовто-синій штандарт.
Це також демонструє природну зверхність духу (золоте, жовте) над матерією (блакитне, синє). Тоді як розташування барв з точністю до навпаки, крім усього іншого, ще й перекручує святе ім’я Рама на Мара (примара, привид, або ж і зомбі, по-сучасному).

Ідеолог концепції «Переходу-IV» і редактор однойменного журналу Ігор Каганець каже, що нинішній синьо-жовтий Державний прапор України не обіцяє їй нічого доброго, оскільки декларує збочене домінування пасивної матерії над активним духом.

Хоча, треба сказати, він точно відповідає нинішньому тимчасовому станові деградації і духовної темряви в Україні. А спричинило такий стан якраз прийняття перекрученого символу замість правильного.

Власне, й за православними канонами іконописання, які відомі ще з Візантії, золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця, німб Бога-Сина і взагалі — Вищу Духовність. Синє ж — це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння з надією, що вони не будуть нею зловживати.

Але ж ми бачимо, як користуються цим даром люди. А також знаємо, куди завела безвідповідальна свобода колишнього командира небесного воїнства на ім’я Денниця, що більш відомий як Люцифер.

За правилами ж геральдики, прапори зазвичай утворюють на основі гербів, які виникли раніше, ніж знамена. Отож барву верхньої смуги полотнища диктує колір самого знака, а нижньої — гербового поля. Якщо герб, наприклад, Польщі — це білий орел на червоному тлі, то відповідно й прапор біло-червоний. Тому якщо герб України — жовтий тризуб на синьому полі (чи навіть якщо взяти герб Галицько-Волинського князівства — золотий лев на синьому тлі), то й прапор має бути жовто-синій, а не навпаки.

Світова філософська, політологічна й соціологічна думка не надто багато уваги приділяє питанню символів. І то не дивно, бо сучасне людство як цивілізація споживання — це так зване суспільство знаків. А знаки відрізняються від символів так само, як, скажімо, літера — від живого звука, який вона позначає.

Відомий сучасний сербський філософ Светислав Басара, котрий доволі серйозно ставиться до порушеного питання, вважає, що «символ — це така річ, без якої дійсність є неповноцінною. Це своєрідні обмінні пункти, через які енергія вищої реальності спливає у світ явищ.  А неправильна інтерпретація символу має, сказати б, корозійний вплив на дійсність».

Цікаво б у цьому ключі розглянути прапори інших держав і подивитись, образно кажучи, яку дійсність вони відбивають. Впадає в око, приміром, що в тих державах, які на своїх знаменах зберегли традиційні символи, наприклад, хрест (як от у Швейцарії, скандинавських країнах, у Великобританії), реалії набагато кращі, ніж там, де обрали на роль національної символіки пентаграми й інші інфернальні символи. Скажімо, нині одне з перших місць у світі за рівнем життя посідає Норвегія, на державному прапорі якої зображено біло-синій хрест на червоному тлі. Серед останніх же країн за цим показником — Мозамбік, чиєю символікою є схрещені мотики й автомат Калашникова на тлі жовтої пентаграми.

Можна сказати: це тому, що Норвегія багата на корисні копалини, а Мозамбік зруйнований громадськими війнами. Але ж насправді все могло бути по-іншому: спочатку вибрали символи (відповідно хрест і автомат Калашникова), а вже потім як наслідок кому дісталися розквіт, а кому — постійні військові конфлікти.

Читайте «Перевернути прапор України»: https://ukrprapor.wordpress.com/2013/12/20/

ІСТОРИЧНА довідка. На фасаді вокзального будинку залізничної станції «Костопіль» є меморіальна дошка на честь визволення містечка від московсько-більшовицької навали козаками армії Української Народної Республіки в лютому 1919 року. Пам'ятну дошку воякам армії УНР, які загинули під час визволення Костополя, споруджено коштом Рівненської обласної організації Української народної партії за підтримки міського голови Костополя Денисюка і в урочистій обстановці відкрито та освячено митрополитом Рівненським та Острозьким Київського патріархату Даниїлом. В урочистостях взяли участь народні депутати із фракції «Наша Україна» Василь Червоній та Юрій Ширко.

Про Костопільсько-Сарненську операцію армії УНР, що була однією з найвизначніших військових офензив періоду визвольних змагань Української Народної Республіки, українцям достеменно стає відомо лише після проголошення Україною незалежності в 1991 році. У результаті цієї операції червоним військам було завдано нищівного удару.

Відомо, що в лавах армії УНР боролися за визволення України видатні українські поети Володимир Сосюра і Павло Тичина.

В одному з творів Сосюри є рядки: «Бій відлунав.. Жовто-сині знамена Затріпотіли на станції знов...». Так починався вірш Володимира Сосюри, який знали всі українські радянські школярі.

Дослідники творчості Сосюри зазначають, що цей твір присвячений бою за Костопіль чи Сарни.

Українці на підсвідомому (генетичному) рівні називають свій рідний прапор НЕ синьо-жовтий, а ЖОВТО-БЛАКИТНИЙ!

Чи розуміють ці явища нинішні народні депутати і президент? Дуже сумніваюся.

«Україна — колиска білої раси»

Вчені встановили, що Києву — столиці України-Руси — не менше 2700 років (а не так, як нав’язала нам радянська академія наук!).

Учені історики, археологи, антропологи, генетики встановили, що а(о)рії, які проживали на території сучасної України, є творцями (батьками) ­трьох слов’янських народів: русів, чехів і хорватів.

Наші предки впродовж семи тисячоліть вели літочислення «від створення Світу», аж доки воно не було скасовано Петром Першим у 1721 році. За орійським календарем, сьогодні 7531 рік (за юдейським — 5783 рік).

Наш календар а(о)ріїв старіший за юдейський більш, ніж на 1748 років. А за Велесовою Книгою наших пращурів, в Україні йде 21 144рік!

Сучасні можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати, звідки вона родом та де її коріння.

У 2012 році група визнаних міжнародних учених і експертів у галузi генетики під керівництвом ученого зі світовим ім’ям Пітера Форстера з Великобританії, який займається науковою діяльністю в Кембриджському університеті й завідує лабораторію генетики у ФРН, з використанням новітніх технологій провели масштабне генетичне дослідження ДНК жителів усієї України.

Дослідження проводились у лабораторії Німеччини, яка є супервайзером роботи решти центрів iз генетичних досліджень у всій Європі.

Вчені цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень.

За результатами дослідження ДНК-проб українців було виділено основний пріоритетний напрямок історичного розвитку українського етносу (нації).

Концентрація гаплогрупи хромосом, яку вчені ідентифікують як успадковану від а(о)ріїв, виявлена у 53% досліджених українців (цей ген є і в інших народів Європи, але його показник низький).

У той час, коли народність а(о)ріїв проживала на території нинішньої України, середньорічна температура різко впала на багато градусів, що призвело до суворого похолодання і серйозно відбилося на людській популяції.

У результаті вижили тільки люди, які володіли геном «молочної толерантності» — тобто здатні пити і перетравлювати молоко.

Більшість дорослих людей не може вживати молоко в їжі, наприклад такими є африканці й азіати.

Але саме молоко не дало людям померти від голоду під час похолодання і давало можливість цивілізації оріїв продовжити своє існування — свій РІД.

За висновками генетиків, у Європі було два місця, де люди могли сховатися від холоду: Україна та Іберійський півострів.

Територія нинішньої моковії на той час була вкрита льодом і людського життя на ній не було.

Результати досліджень дали вченим підстави зробити висновок: «Українці є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України — колискою білої раси ниніш­ньої цивілізації».

Вплив імені народу і назви його держави на народний характер подібний до того, як ім’я дитини впливає на формування її особистості. Тому самоназва народу — його ім’я — дозволяє багато в чому зрозуміти не лише його самосвідомість, а й підсвідомість, сформовану цим ім’ям.

 

 Україна знаходиться в пошуку сили, потрібної для стрибка у майбутнє. Корені цієї сили заховані у її дивовижному минулому, у тих часах, коли наші предки, починаючи з 55 ст. до н. е., тобто після затоплення Борії (“старої землі” — Альтланд) навколо прісноводного озера Понт і перетворення його на Чорне море, сформували на Подніпров’ї потужну цивілізацію і культуру Гіперборії (Вищої Борії). Завдяки високим знанням неземного походження вони здійснили світоглядну, організаційну і технологічну революції, склалися як раса 3-го психоінформаційного рівня (рівня творчості і нестандартних дій), пережили демографічний вибух і розселилися по всьому світу, засіваючи його своєю світопізнавальною мудрістю і передовими технологіями, змінюючи його культурно та генетично.

Згадки про пасіонарний спалах 7,5-тисячолітньої давності дійшли до нас завдяки археологічним пам’яткам славетної Трипільської цивілізації (від 54 ст. до н. е.), побудованим по всій Європі мегалітичним обсерваторіям (принаймні з 50 ст. до н. е.), стародавнім алфавітам, трипільським традиціям містобудування, українській мові та іншим мовам арійського кореню, українським звичаям і величезній кількості фрагментів неймовірно високих і точних знань, відомих під назвою Гіперборійська Традиція. Культуротворча активність і надзвичайна життєспроможність наших предків викликає подив і природне запитання: “Звідки вони черпали цю силу?”

Для відповіді на нього важливо знати, як себе називали мешканці Гіперборії. Завдяки розкриттю їхньої самоназви можна наблизитись до розуміння їхнього мислення і уявлення про свою місію у цьому світі. Більше того, усвідомивши цю місію і ставши її продовжувачами, відновивши первинні імена і знову піднявши їх на прапор, можна самим долучитися до того ж самого невичерпного джерела енергії, життєспроможності і творчості.

Більше на цю тему читайте тут: https://www.ar25.org/article/ariyi-chy-oriyi.html

Лікбез для москалів кацапів

Москалики, проведу для вашого шизофреніка-педофіла путіна і для вас — недоумків, дебілів, ідіотів, уродів, психопатів, садистів, підвиду недорозвинутих звірино-нелюдів, які живуть уявою середньовіччя сморідної вонючої болотної московії, невеликий лікбез (ліквідація безграмотності) з історії, щоб знали, чому отримаєте кулю в лоб або вам вирвуть язик, коли будете говорити, що ви «рускіє», «росіянє», а  своє болото називати «росією».

Буду констатувати лише історичні факти і дати, хоча «розум» москалів «не прив’язаний до фактів», на що звернув увагу Іван Павлов — російський учений, академік, перший російський лауреат Нобелівської премії у галузі медицини і фізіології.

Навесні 1918 року в Санкт-Петербурзі академік Павлов прочитав три лекції, які об’єднав під умовною назвою «Про розум взагалі, російський зокрема».

У своїх лекціях Павлов, зокрема, відзначав (цитую мовою оригіналу): «Русский человек, не знаю, почему, не стремится понять то, что он видит. Он не задает вопросов с тем, чтобы овладеть предметом, чего никогда не допустит иностранец. Иностранец никогда не удержится от вопросов… Русский ум не привязан к фактам. Он больше любит слова и ими оперирует. Это приговор над русской мыслью, она знает только слова и не хочет прикоснуться к действительности».

Він також наголосив: «Возьмите наших славянофилов. Что в то время Россия сделала для культуры? Какие образцы она показала миру? А ведь люди верили, что Россия протрет глаза гнилому Западу. Откуда эта гордость и уверенность? И вы думаете, что жизнь изменила наши взгляды? Нисколько! Разве мы теперь не читаем чуть ли не каждый день, что мы авангард человечества! И не свидетельствует ли это, до какой степени мы не знаем действительности, до какой степени мы живем фантастически. Ведь это общая характерная черта русского ума».

10 жовтня 1934 року Іван Павлов написав міністру охорони здоров’я РРФСР Камінському листа, у якому, зокрема, вказав (цитую мовою оригіналу): «К сожалению, я чувствую себя по отношению к Вашей революции почти прямо противоположно Вам… Многолетний террор и безудержное своеволие власти  превращает нашу азиатскую натуру в позорно рабскую. А много ли можно сделать хорошего с рабами? Пирамиды? Да, но не общее истинное человеческое счастье».

За оцінками істориків, за час єврейсько-більшовицької тиранії (1917-1939) було знищено понад 30 мільйонів осіб, у тому числі 300 тисяч священнослужителів, зруйновано понад 10 тисяч церков і храмів. Депортовані цілі народи. Українська інтелігенція була розстріляна майже повністю.

Трьома штучними голодоморами в 1921-1922, 1932–1933, 1946-1947 роках, організованих більшовиками в Україні, було знищено понад 15  млн українців…

Минуло сто років після прочитаних Павловим лекцій. І що змінилося в «мозковій системі росії загалом і росіянина зокрема»? Абсолютно нічого!

Російський письменник Іван Бунін писав: «Я с ужасом думаю, кого нарожает это пьяное кровавое быдло, захватившее власть в россии, и что будет с моей страной через два-три поколения. Впрочем, что тут думать. Всё более или менее ясно».

Російський філософ Іван Ільїн зробив наступний висновок: «росія — найпаскудніша, до блювоти мерзенна країна в усій світовій історії. Методом селекції там вивели жахливих моральних виродків, у яких саме поняття Добра і Зла перевернуте. Всю свою історію ця нація борсається у лайні, при цьому бажає потопити у ньому весь світ».

Наведу декілька цитат з творів Тараса Шевченка, які влучно характеризують москалів і є актуальними сьогодні.

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине…
***
Кацапа звідусіль жени!
Хай здохне в ямі при дорозі!
Ти подаєш йому води,
а він вже сере на порозі!
***
Отак подивишся здаля, на москаля-
І ніби справді він людина,
Іде собі, мов сиротина,
Очима – блим, губами – плям,
І десь трапляється хвилина,
Його буває навіть жаль,
А ближче підійдеш – скотина!

Незаперечні історичні факти і дати:

Русь — Київська Русь (ІХ – ХІІ ст.).

Козацька доба (Козацька держава — ХV –ХVIII ст.).

Українська Народна Республіка (1918 р., УРСР — 1922 р.).

Україна —1991 рік.
Заснування Києва — 482 р.; Хрещення Київської Русі — 988 р.
Поселення Москва (Московське ханство) засноване в 1272 році ханом Золотої Орди Менгу-Тимуром, онуком хана Батия.

БРЕХНЕЮ є те, що Москва заснована Юрієм Довгоруким у 1147 році. Це міф, який немає жодного документального доказового історичного підтвердження.

Московське князівство (1283—1478 рр.);
Московське царство (1547—1721 рр.).
Московська церква у 1589 році відкололася від Київської митрополії.

Цар Борис Годунов примусив під страхом смерті патріарха Константинопольського Єремія ІІ, який прибув до Москви, підписати грамоти про визнання московської церкви.

У 1686 році московська церква в неканонічний (незаконний спосіб) отримала Синодальний лист, який надавав право московському патріарху висвячувати Київського митрополита.

22 жовтня 1721 року цар Петро-І в процесі реформ (відомих як «прорубування вікна в Європу») своїм указом Московське царство перейменував на «росію», а мокселів (москалів, московинів, кацапів) на — «росіян».

Проголосивши себе «Імператором Всеросійським і Батьком Вітчизни» (на прохання Сенату і Синоду), Петро-І перейменував «росію» на «Всеросійську імперією», а згодом — на «російську імперією», яка проіснувала до Лютневої революції 1917 року і Тимчасовим урядом була проголошена як республіка.

Після більшовицького-єврейського жовтневого перевороту 1917 року, з 7 листопаду 1917 року — ррфср (російська радянська федеративна соціалістична республіка); з 23 вересня 1918 року — Російська держава.
З 30 грудня 1922 року євреї-більшовики створили срср у складі ррфср, Української РСР, Білоруської РСР, Закавказької РФСР.

З 25 грудня 1991 року — російська федерація (рф).

ВИСНОВОК: з 22 жовтня 1721 року московія (Моксель) НЕЗАКОННО використовує нашу історичну назву РУСЬ, яку самовільно привласнив (вкрав)  московський цар Петро-І.

Нагадаю москалям-кацапам, що самозванець «всеросійський» говорив про українців на початку свого царствування:

«Сей малороссийский народ и зело умен и зело лукав: он, яко пчела любодельна, дает Российскому государству и лучший мед умственный, и лучший воск для свечи Российскаго просвещения, но у него есть и жало. Доколе россияне будут любить и уважать его, не посягая на свободу и язык, дотоле он будет волом подъяремным и светочью Российскаго Царства; но коль скоро посягнут на его свободу и язык, то из него вырастут драконовы зубы, и Российское царство останется не в авантаже».

Сподіваюся, що цей короткий курс історії країни Моксель дебільні москалі-кацапи  зможуть засвоїти, якщо бажають жити…

Детальніше про історію московії (Моксель) читайте у науковій статті історика, члена-кореспондента Національної академії наук України Ярослава Дашкевича «Як Московія привласнила історію Київської Русі» (журнал «Універсум», 2011 р. №11-12) та у дослідженні Володимира Білінського «Країна Моксель або Московія» (Київ, 2008, 2009, в трьох книгах ㅡ на фото).

В цих наукових працях повідомляються факти, взяті з історичних джерел (переважно московських), що беззаперечно свідчать про докорінне перекручування історії російської імперії, виключно направлене на створення історичної міфології про те, що московія і Київська Русь мають спільні історичні корені, що московія має «спадкові права» на Київську Русь. Після розвалу срср московія проголосила себе правонаступницею радянського союзу і в незаконний шахрайський спосіб стала членом ООН і членом Ради безпеки ООН.

У різні часи сучасна територія України мала різні назви, зокрема ㅡ «Русь», а її жителів називали «русинами». Одна з перших письмових згадок про «Русь» зафіксована у «Повісті минулих літ».

Як свідчать письмові джерела, у давні часи етнонім «русин» використовували стосовно жителів Київського і Переяславського князівств.

Як зазначає історик Сергій Грабовський, наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ століть назви «русь» та «русин» поширилися з Київського і Переяславського князівств на всю територію Південної Русі (в майбутньому України). Тоді ж з’явилося слово «Україна».

Ще раз нагадаю «великому історику» путіну, що, коли у Києві зводили відомі досі золотоверхі церкви, собори, храми та монастирі (Десятинна церква, Собор Святої Софії, Свято-Михайлівський Собор, Видубицький монастир), то на місці москви (поселення якої появилося лише 1272 році) були лише хащі і болота, де жаби квакали і звідки появилися москалі-кацапи...

Посольство США в Україні мемом відповіло путіну на його “історичні” заяви про те, що Україну створив ленін, мумія якого й досі лежить в мавзолеї кремля, побудованого на території 13-и кладовищ.  Відповідний пост опублікували на офіційній твіттер-сторінці посольства США.

Дипломати показали колаж із двома рядами фотографій. У першому – відомі історичні пам’ятки Києва та дати їх зведення: 996 рік – Десятинна церква, 1011-ий – собор Святої Софії, 1070-ий – Видубицький монастир, 1108 рік – Свято-Михайлівський монастир. У другому ряді, присвяченому москві, на фото під цими ж датами і пам’ятками зображені одні і ті ж дрімучі лісові хащі.

Таким чином посольство США підкреслило, що Київ є набагато старшим за москву. Мовляв, коли в Україні вже зводили храми та монастирі, на місті кацапської столиці були лише лісові зарослі і вонючі болота. Тож тези путіна про те, що Україну, нібито, створив ленін, не мають жодних підстав.

Вождь світового пролетаріату ленін був гомосексуалістом і помер від сифілісу головного мозгу. Москальський фюрер путін за висновками психіатрів і психологів — педофіл-психопат і має явні ознаки шизофренії.

Про це читайте у моїй статті «НАТО, перестань боятися педофіла путіна і бути його заручником» (див. тут:

https://www.uacenter.media/pl/thoughts-aloud/129037-geroy-ukra-ni-general-grigor-y-omel-chenko-nato-perestan-boyatisya-pedof-la-put-na-buti-yogo-zaruchnikom.html).

Вкрадено більше, ніж назву…

«Ми є народ, у якого вкрали назву» — так за пару століть означив ситуацію академік Михайло Грушевський.

Доктор історії Ярослав Дашкевич прокоментував подію розлогіше: «Московщина по суті загарбала назву Русь, яка своїм питомим змістом — етнічним, географічним, устроєм — цілком відповідає сучасному термінові Україна… Це дало московщині, хоча й підроблений, але все ж таки, блиск культурної, цивілізованої держави з давньою історичною традицією, з візантійсько-київською церковною метрикою».

Ідеолог комунізму Карл Маркс зазначив: «росія, не маючи ніякого відношення до Русі і вкравши свою нинішню назву, проте — нахабно претендує на історичний спадок Русі, створеної на 800 років раніше. Проте московська історія — це історія Орди, пришита до історії Русі білими нитками і повністю сфабрикована. Саму назву Русь узурповано московитами. Москалі не лише не є слов’янами, але навіть не належать до індоєвропейської раси».

Російське народне прислів’я говорить: «Русь и россия — это такая же аналогия, как море и морская свинка». В Україні кажуть: «Русь і росія це як… Трипілля і трипер».

Русь-Україна це — ми, українці!

У листопаді 2018 року в газеті «Україна молода» я опублікував статтю «Хрестовий похід» Кремля: як Московія привласнила православ’я Київської Русі та чому не хоче його втрачати» (див. тут: https://umoloda.kyiv.ua/number/3380/188/127758).

Я запропонував президенту Петру Порошенку і парламенту повернути Україні вкрадену і узурповану московією назву «Русь» і закріпити в Конституції та діючих законах назву нашої країни як РУСЬ-УКРАЇНА.

Основний Закон України повинен називатися КОНСТИТУЦІЯ РУСІ-УКРАЇНИ. В статті 1-й Конституції закріпити: «Русь-Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». В статті 2-й — «Русь-Україна є унітарною державою»; «Русь-Україна є республікою» (ст. 5 Конституції) і т. д.

Про зміну назви держави Україна на Русь-Україна повідомити ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО та інші організації.
Запропонувати країнам-членам ООН та іншим міжнародним і європейським організаціям називати росію «МОСКОВІЄЮ», а російську федерацію — «москальська федерація» або «федерація московії».

На початку 2019 року під час закріплення в Конституції курсу України на вступ до ЄС і НАТО я запропонував народним депутатам внести в Основний Закон зміну назви нашої держави на Русь-Україна.

Цинічне зухвале шахрайство московитів, які привласнили собі назву нашої країни, минуле Великого Київського князівства і його народу, нанесло страшний удар по українському етносу, який ми відчуваємо й понині. На мою думку, сьогодні як ніколи надважливо повернути вкрадену Московією, яка перетворилася на фашистську державу, історичну назву нашої країни, назвавши її РУСЬ-УКРАЇНА і закріпити цю назву в Конституції.

Завдання українців полягає в тому, щоби на основі цих правдивих історичних фактів, розкрити всю брехливість, цинізм, аморальність московської міфології і сучасного Мокселя, повернути, вкрадену назву нашої країни — РУСЬ і здобути Велику НАРОДНУ Перемогу над путінською фашистською нацистською московією!

«І ПІЗНАЄТЕ ІСТИНУ, І ІСТИНА ВИЗВОЛИТЬ ВАС» (Євангеліє від Іоана. 8:32).

Ці біблійні слова Ісуса Христа знає багато людей. Але чи розуміють вони, а тим більше, чи усвідомлюють їх суть і значення — не певен…

Тому і звертаюся з проханням до президента, народних депутатів, урядовців, чиновників, журналістів, ведучих на радіо і телебаченні, учасників ефірів, до всіх українців. НЕ ВЖИВАЙТЕ слів «росіянин»-«рускій», «росіяни»-«рускіе», «росія», «російська федерація».

 Поверніть цим словам їхню споконвічну назву «москалі», «московити», «кацапи», «московія», «московська» федерація»,  «федерація московії».

В розмовах з іноземцями вживайте саме ці слова і пояснюйте їм, що в московії НЕМАЄ і НЕ БУЛО такої національності як «росіянини» або «рускіе». В московії в природі НЕ ІСНУВАЛО такого «етносу» як «росіяни» або «рускіе»!

Як наприклад, українець/українці (руські-русини — похідне  від Русь, Київська Русь), поляк/поляки, литовець/литовці, латиш/латиші, естонець/естонці, німець/німці, француз/французи та інші етноси світу.

Були фінські племена: мокші, мері, муроми, весі, печори, мещері, пермі, марі, яких монголо-татарська орда (кочова держава) впродовж 1240 – 1502 років свого правління асимілювала і «переплавила» на ординців — «фіно-угрів-татарів».

Як зауважив дослідник історії Володимир Білінський: «Стосовно великих і гордих фінських племен: мокші, мері, муроми, весі, печори, мещері, пермі, марі — великороси вчинили страшний злочин, обікравши все: імена, землю, звичаї, приторочивши їм абсолютно далеке ім’я — Русь, замість їхнього ж таки споконвічного — Моксель! Ще одна засаднича брехня російської історії!».

НЕ БУЛО і НЕ ІСНУЄ такої держави як «росія» чи «російська федерація», а є — московія (Моксель) і похідне від неї може бути лише — московська федерація або федерація московії (Моксель).

Ви уявляєте, що відбудеться в інформаційній планетарній матриці, коли ці істинні (правдиві) слова цілодобово будуть повторювати мільйони, а потім десятки і сотні мільйонів людей? Це буде такий нищівний духовний, ментальний удар по москалям і московії, що вони не витримають психологічно і фізично. Це буде повний КРАХ московської імперії — центру планетарного Зла. Відбудеться утилізація біологічного сміття під нинішньою назвою «росія» («росіяни»). Повітря стане чистішим, почнеться оздоровлення всієї цивілізації на планеті Земля, яку сьогодні рятує Українська Нація. Це наша Вселенська місія. І ми її виконаємо!

Задумайтесь над цими цифрами сьогодення про смерть в Україні. Від початку повномасштабної москальської воєнної агресії загинуло понад 500 дітей і більше 1000 отримали поранення.  Десятки малолітніх і неповнолітніх дівчат, сотні жінок були згвалтовані москалями-кацапами, багато з них після наруги були по звірячому вбиті. Понад 200 тисяч дітей депортовані в московію, що є злочином проти людяності. Загинули десятки тисяч мирних жителів. За даними ООН з України, рятуючи життя, виїхали 7,5 млн людей, переважно жінок з дітьми…

Уважно подивіться 5-ти хвилинне відео «Мир змінюється»

">

Будучи членом ПАРЄ (2006 – 2020), на одній із сесій ми розглядали питання, яке пов’язане з проблемою, висвітленою на відео. Для багатьох — це був шок! Подивіться і задумайтесь…

Москалі-кацапи, в жилах яких тече генетична дика гнила ординська кров ЗАГАРБНИКІВ, САДИСТІВ, РАБІВ, ВАРВАРІВ, вміють лише вбивати, гвалтувати, руйнувати, грабувати, красти і цинічно брехати все своє життя…

На фото: москалі-кацапи, взяті в полон ЗС України.

Кацапам пощастило, їх брав не «Український СМЕРШ».

 

Детальніше в статтях:

1). «Генетика рабів-загарбників: як радянська влада «зачищала» українців і потім «завозила міста»  (Україна молода, 14.12.2016, див. тут: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3092/188/106844/)

2). «Москалі-садисти: чому росіяни жорстко катують українських військових» (Україна молода, 07.04.2017, див. тут: https://www.umoloda.kiev.ua/number/3144/188/110446/).

«ХОХЛИ» і «КАЦАПИ»

Москалі, а ви знаєте, чому вас з такою огидою, люттю і ненавистю називають «кацапами» і без жалю і пощади знищують?

За ваші садистські, жорстокі, звірячі знущання над людьми, дітьми і тваринами! Тому що ви виродки, варвари, звіроподібні нелюди, біологічне сміття, яке необхідно спалити, а попіл розвіяти по вітру, щоб сліду від вас не лишилося.

З тюркської мови «кацап» означає «живодер», або «м’ясник», «той, що забиває худобу», «люта людина», «деспот». З караїмської — кат.  Мовою кримських татар — «м’ясник», «різник», «кат».

Москалі-кацапи часто українців називають (кличуть) «ХОХОЛ» і вважають, що цим вони нас принижують і ображають.

Не освічені, темні люди. А повинні знати, оскільки москалі-кацапи є нащадками монголо-татар.

Ці два слова — «хохол» і «кацап» сприймаються багатьма як зневажливі образливі назви українця і москалів відповідно. Аналіз етимології цих слів засвідчує, що образливим є не слово «хохол», а лише «кацап». Втім, не образливим, а об’єктивним — адже характеризує москалів такими, якими вони були ще за царя Івана Грозного і якими себе показують у війні проти України — кривавими м’ясниками.

Зазначу, «хохол» — це українське слово й означає воно «чуб, чуприна, пелех». Споріднені слова є в інших слов’янських мовах: чеське і словацьке — chochol, польське chochoł. Ну і, звісно, москальське «хохолок», «хохол» та білоруське «хахол».

Наші пращури-воїни з часів Київської Русі, та й значно раніше — ще з арійської доби на голеній голові залишали довге пасмо волосся чуприну або чуб. Такий звичай мали й запорожці, які називали ті пасма оселедцями. Оселедці були своєрідними відзнаками лицарства, відваги та людяності, і тому мати їх дозволялося далеко не всім на Запорізькій Січі. Недосвідчені вояки, брехуни, боягузи, злодії не мали такої честі.

Москалів почали називати «кацапами» ще від часу загарбання військами московського царя Івана IV Грозного столиці поволзьких татар Казані у 1552 році. Його військо тривалий час не могло здолати опір узятого в облогу міста. Підступний цар вдався до обману: у присутності представників татарської верхівки, вельмож і мусульманських священнослужителів присягнув на іконах та Євангелії, що подарує життя всім захисникам Казані й відпустить їх, якщо вони складуть зброю і відчинять ворота фортеці.

Проте коли татари склали зброю й відчинили ворота, то війська Івана Грозного підступно вирізали майже все місто включно з дітьми.

Після цієї кривавої акції за московським народом, а згодом і за всіма «росіянами», великим князем московським і першим московським царем Іваном Грозним закріпилося прізвисько «кацап». Слово «кассап» є і в мові кримських татар, де воно має два значення: «м’ясник» і «кривавий».

Українці почали називати московитів «КАЦАПАМИ» після Батуринської різаними (знищення Батурина — столиці гетьмана Івана Мазепи), яку вчинили за наказом Олександра Меншикова московські війська 2 листопада 1708 року. Під час цієї каральної акції, московські війська вирізали всіх мешканців міста, незалежно від віку і статі. За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців.

В історію України ці події увійшли під назвою «Різанина в Батурині». Саме місто пограбували, в тому числі і православні храми, а потім, спалили, а церкви знищили. 

Тогочасні газети так описували події у Батурині — «Страшна різанина», «Вся Україна в крові», «Жінки і діти на вістріях шабель». Такими назвами виходили провідні газети Франції — «Gazette de France», «Paris Gazette», «Lettres Historique», «Mercure historique», «Clef du Cabinet». Вони писали, що «страшний цар жадібний до крові в Україні… Всі мешканці Батурина, незважаючи на вік і стать, вирізані, як наказують нелюдські звичаї московитів»; «Вся Україна купається в крові. Меншиков показує жахи московського варварства». 

Отже, «ХОХОЛ» первинно — це ознака гідності, відваги й честі, а  «КАЦАП» — ознака садиста, живодера, жорстокої людини, кривавого виродка, варвара. 

Рекомендую подивитися науково-історичне  відео «Звідки взялося слово кацап і чому так називають московитів? (див. тут: ">)).

З початком повномасштабної воєнної агресії і вчинення москалями  звірств проти мирного населення, жінок, дітей, людей похилого віку в Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших містах, які були під окупацією, до слова «кацап» додалися й інші означення москалів: рашисти, орки, свино-собаки, виродки, нелюди, які заслуговують лише на люту смерть.

Відвертих лайливих матюків щодо москалів-кацапів вживати не будемо. Будемо знищувати їх усіма доступними засобами без жалю і пощади, як заповіли нам наші пращури а(о)рії-русини.  

Дослідники історії, як українські так і московські, уже давно встановили, що коли монголо-татари вторглися в Київську Русь, то почали називати місцеве населення «хохлами».

Москалі асоціюють це слово із зачіскою «оселедець», яку носили запорізькі козаки. Через свою неосвіченість москалі-кацапи не знають, що на голеній голові залишали довге пасмо волосся чуприну або чуб наші пращури-воїни з часів Київської Русі, та й значно раніше — ще з арійської доби.

Монголо-татари називали русинів «хохлами» не через «оселедець». Всім відомо, що вони розмовляли на тюрській сім’ї мов. Що ж означає це слово у повному перекладі з тюрської (татарської) мови.

«Хохол» на татарській мові означає «СИН НЕБА». «Кок» (Небо) — «ол» (син).  Ми вимовляємо це слово із слов’янським звучанням: хохол — буква «к»  переходить при вимові на букву «х». Тому й звучить це слово як «хохол». Але значення це не міняє.

«Синами Неба» монголо-татари називали наших пращурів через їх голубі, сірі, світлі очі, шоломи яких при сонячній погоді сіяли як сонце і жовто-блакитні стяги, які були у військових дружин князів Київської Русі.

«Сини Неба» — захисники Київської Русі

До речі монгольське хохул» (москальське — «хохол») також означає два кольори «жовтий і блакитний» — «сонце і небо».

Відомий історик дослідник і письменних Юрій Канигін зазначав у своїй відомій книзі «Шлях аріїв» (цитую): «Найбільша помилка нашого матеріалістичного світу — байдуже, несерйозне ставлення до знаків і символів, звідси все наше неуцтво — сміття духу й розуму. Знаки і знання — слова одного кореня. Світ — це розкрита книга, а знаки — її алфавіт».

УкРАїнці — діти Бога Сонця РА. Сини Неба, як нас називали монголо-татари, знов починають згадувати і повертати свою справжню історію і духовне розуміння самих себе для того, щоб пізнати і здійснити своє справжнє призначення на цій благословенній укРАїнській землі.

Отже, укРАінці, коли вас кличуть або називають «ХОХОЛ», не ображайтесь. Будьте радісними і гордими — це відповідне ставлення до вас — «Синів Неба».

Сподіваюся, що тепер москалі переконалися, що вони — «КАЦАПИ» («живодери», «м’ясники», «кати», «деспоти»), а укРАїнці — «ХОХЛИ»  («Сини Неба») і діти Бога Сонця РА.

Москалі-кацапи, якщо не переконалися —переконає куля!        

Президент США Джо Байден після зустрічі з українськими біженцями у Варшаві назвав путіна «м’ясником» і «головорізом».

Президент України Володимир Зеленський, звертаючись 12 квітня минулого року, до парламенту Литви за допомогою відеозв’язку, заявив, що російський військовий зі Пскова на прізвище Бичков згвалтував в Україні немовля.

 «У звільнених від окупації районах України продовжується робота по фіксації і розслідуванню воєнних злочинів, скоєних РФ», – сказав Зеленський. За його словами, майже щоденно знаходять нові масові поховання, підтверджують сотні випадків зґвалтувань, в тому числі неповнолітніх дівчат, і зовсім маленьких дітей, і навіть немовляти.

На фото: гвалтівник українського немовляти

кацап із Пскова Олексій Бичков

 «Про це просто страшно зараз говорити, але це правда, це було. Встановлена навіть ця особа — російський вояка Бичков зі Пскова, десантник чи спецпризначенець, який відправляв товаришам відео того, що він робить з немовлям, як він знущається з немовляти. Ось такий російський військовий, захисник дітей. Ось така спецоперація, яку спланували в Москві. Ось така історія боротьби за «русский мир», – сказав Зеленський і додав, що «російські пропагандисти, мабуть, вже почали це виправдовувати», мовляв такого не було, а «якщо було — то це був захист».

«Може російський міністр оборони запросить таких псковських десантників до себе додому для захисту своїх дітей і онуків? Чи не хоче цього? Впевнений, побоїться!», – сказав Зеленський.

За словами президента України, весь світ запам’ятав масові вбивства в Бучі, але це один із символів злочинів російських військових.

«Можна взяти будь яке місто чи село, де вони закріпилися на певний час. Окупанти робили там те саме, що в Бучі. Що тоді на Півдні, а що ми навіть не можемо уявити в Маріуполі, у Волновасі, які майже знищені російською армією? Очевидно, там ще страшніше», – наголосив Зеленський.

Начальник військової розвідки МО Кирило Буданов інтерв'ю Reuters заявив, що в Україні вже діє аналог ізраїльському Моссаду, який знищує ворогів української держави.

«Нам не потрібно нічого створювати, тому що це вже існує», -  наголосив Буданов.

Думаю, що керівнику ГУР МО не треба було про це говорити в слух з певних оперативних і міжнародних міркувань. Про них говорити не буду. Лише зазначу, що Кирило Буданов сказав правду…

Після того, що москалі-кацапи вчинили в Україні з мирним населенням, немовлятами, малолітніми, неповнолітніми дівчатами і жінками, вони скотилися за межу живодерів, м’ясників, різників, деспотів, головорізів, катів. В людській мові не має визначення як їх називати після того вони накоїли.

Москалі-кацапи підлягають знищенню самою лютою смертю! Вони повинні чекайте на неї цілодобово.

Наші «привиди», «невидимки», «вуха» і «очі» всюди: в тилу, на передовій, по ту лінію фронту і далеко в глибині московії…

Ми тихо приходим і ще тихіше повертаємося. Ми робимо свою справу —  ВІДПЛАТУ за сльози і кров дітей, матерів, наших побратимів, зруйновані міста і села… Подивіться це відео:

"> 

«Український СМЕРШ» («СМЕРТЬ РАШИСТАМ»), «Караючий Меч Арея» («КАРМА»), бойові підрозділи спецназу ГУР МО, «Білі вовки» СБУ,  бригада «Лють» НГ, «Українські амазонки», «нічні мисливці»,  «ранкові рибалки», «народні месники» обов’язково прийдуть за москалями-кацапами, де б вони не ховалися. Всі дані про них, їхніх  рідних і близьких встановлені українськими спецслужбами і розвідками наших союзників. Ці дані є в нашому розпорядженні, частина з них спеціально опублікована в інтернеті. ЧЕКАЙТЕ!

Москалі-кацапи, до вас звертаються «Українські амазонки» на вашій мові, щоб ви зрозуміли кожне їх слово. Дивіться тут: ">

Єдиною справедливою Божою карою за все те, що москалі-кацапи і подібні їм виродки натворили в Україні, Грузії, Ічкерії, Сирії та інших країнах світу є лише ЛЮТА СМЕРТЬ!

НІЯКОГО ПОЛОНУ, ЖАЛЮ і ПОЩАДИ! ЛИШЕ ЛЮТА СМЕРТЬ!!!

Операцію по знищенню москалів-кацапів ми назвали “Лють меча Арея”: знищимо москальський фашизм-нацизм – врятуємо цивілізацію» (див. тут: https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/ukrayinska-operatsiya-lyut-mecha-areya-znyshhymo-moskalskyj-fashyzm-natsyzm-vryatuyemo-tsyvilizatsiyu.html).

Москалі–кацапи, на своїй нецензурній лайливій москальській мові НЕ ВЖИВАЙТЕ священне для нас, українців, слово а(о)рій!

Настійливо рекомендуємо НЕ згадувати (ні в голос, ні подумки) ім’я нашого прабатька  А(О)рія, нащадками якого ми — руські (русини)-українці — є! Язики вирвемо!

Москалі-кацапи, пишу це спеціально для вас, щоб потім не говорили, що не знали.

 Про одну нашу спільну спецоперацію нагадаємо москалям-кацапам. Читайте у моїй статті «Чому макіївський новорічний «подарунок» від Збройних сил України є символічним і знаковим. Знову про масове знищення рашистів» (див. тут: https://ukrreporter.com.ua/war/chomu-makiyivskyj-novorichnyj-podarunok-vid-zbrojnyh-syl-ukrayiny-ye-symvolichnym-i-znakovym-znovu-pro-masove-znyshhennya-rashystiv.html).

Священний Меч Арея захищає Русь-Україну

Москалі-кацапи, при зустрічі з нами ви проклянете той день, коли появилися на світ … 

Послухайте Гімн нашої організації «Тінь Сонця — Меч Арея»:

">

5 квітня 2022 року у статті «Українська операція «Лють меча Арея»: знищимо москальський фашизм-нацизм — врятуємо цивілізацію» я, зокрема, зазначив: «Влаштуємо головорізу-м’яснику путіну до 25 квітня палаюче свято москви…».

13 квітня українські військові завдали двома протикорабельними ракетами «Нептун» руйнівного удару по ракетному крейсеру «москва» — флагману Чорноморського флоту. «москва», поки що як крейсер, а не столиця московії. Гарно палав і пішов на дно…

На фото: Крейсер «москва». Пішов на дно 14.04. 2022. Покоїться на дні Чорного моря на глибині 50-60 метрів. Координати: 44°56' N 31°44' E (зверніть увагу на числа, коли пішов на дно і координати).

На крейсер «москва», незадовго до Великодня, зійшов Благодатний вогонь. Він ">спалив «москву», особовий склад крейсеру понад 500 членів екіпажу і відправив їх на дно Чорного моря годувати риб.

Див."> відео. ">

Слава Нептуну і ЗСУ! Гарний знак перед 24 квітням 2022 року —  Великоднем!

Знайдіть час уважно прочитати статтю «Як символи та знаки впливають на боротьбу українців з московією. І чому ми — нація переможців» (див. тут: https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/yak-symvoly-ta-znaky-vplyvayut-na-borotbu-ukrayintsiv-z-moskoviyeyu-i-chomu-my-natsiya-peremozhtsiv.html).

Нездоланний український Дух

УКРАЇНЦІ — це нація ТВОРЦІВ! У разі навали московської або іншої орди, ми здатні захистити себе, свою оселю, свій рідний край, стати на захист боягузливих сусідів (НАТО, ЄС) і одночасно — сіяти хліб, відбудовувати зруйноване, НАРОДЖУВАТИ ДІТЕЙ — МАЙБУТНЄ НАЦІЇ!

За час повномасштабної війни під бомбовими і ракетними ударами  в Україні (в метро, бомбосховищах, підвалах, пологових будинках) народилося близько одного мільйона немовлят! 

Згадайте українських амазонок, які боронили свій рідний край, коли гинули чоловіки, запорозьких козаків, Героїв Крут (300 українських спартанців), Героїв Небесної сотні, перших добровольців Майдану на східному фронті, які зупинили до зубів озброєну московську орду.

Ми пережили три голодомори (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.), втративши понад 15 млн українців. Нас нещадно русифікували, асимілювали, робили з нас «єдину спільність — советский народ».

Але ми залишилися українцями і відновили свою незалежність, завдяки нашому генетичному українському Духу!

Український народ вижив і вийшов переможцем у Другій світовій війні, під час якої втрати (включаючи військових і цивільних) склали близько 14 000 000 українців, що становить 20% від загальносвітових людських втрат, які становлять 71 мільйон чоловік, або 46% від загальних людських втрат срср. Втрати українців є найбільші і не порівнянні з втратами інших країн і народів у цій війні.

УКРАЇНЦІ — ЦЕ НАЦІЯ НЕЗДОЛАННИХ І НЕПЕРЕМОЖНИХ ЛЮДЕЙ.

ЦЕ НАЦІЯ — ПЕРЕМОЖЦІВ!

Ось чому так важливо називати речі своїми іменами, такими якими вони є (або були колись), не вигаданими, без улесливості і брехні. Говорити правдивими словами, а не туманною мовою політиків, істориків, дипломатів, щоб когось не розсердити чи не образити…

Григорій Богослов (330 – 390 рр.) — один із батьків Церкви, великий християнський святий — залишив нам священні слова «БОГ НЕ В СИЛІ, БОГ У ПРАВДІ».

Українське народне прислів’я говорить: «Що правда, то не гріх».

Президент Зеленський, глава його офісу Єрмак,  міністр Резніков та інші «зелені гниди», які злочинно здали південь України на поталу і розграбування путіну,  розікрали оборонні кошти країни, погрузли в корупції,  для нас, українців-патріотів, повинні стати  моральними і політичними ТРУПАМИ-ВИРОДКАМИ!

Збираємо докази про їх злочинну діяльність. На цю тему дивіться відео «Завтра будет война / Украина накануне агрессии» ">

2024 рік повинен стати роком строкових президентських і парламентських виборів. На Зеленського, Єрмака, Резнікова та інших мародерів і корупціонерів повинні чекати кайданки, тюремні нари і довічне ув’язнення!

Може бути і пом’якшуючий варіант для президента «Янелоха-Боневтіка» Зеленського  — він негайно добровільно подає у відставку і покидає Україну, бо на все воля Божа…

Сьогодні Україна перебуває на історичному зламі.

Найближчі рік-два для України будуть визначальними — або вона, зламавши нав’язані їй міфи і стереотипи, відродить свою справжню історію і минулу велич і стане рівноправною державою серед сильних країн сучасного світу, духовним і інтелектуальним лідером Європи, очистившись від тотальної корупції, п’ятої колони і московської агентури або зійде з історичної арени як самостійна держава і буде розшматована. Третього шляху українцям не дано.  

Щоб цього не сталося, українці ПОВИННІ кріпити етнічну єдність  своєї нації і жити за заповідями своїх пращурів а(о)ріїв-русинів. У цьому запорука нашої Перемоги.

«Сила і непереможність Роду твого — в етнічний єдності Роду твого» (заповідь оріїв-русинів).

Ми повинні бути об’єднані навколо ЗСУ і їх головнокомандувача генерала Валерія Залужного. Єдність народу і ЗСУ повинна бути непохитною! Тримаємо стрій!  Допомагаємо, хто чим може, ЗСУ!  Підтримуємо морально і духовно  генерала Залужного!

Вірю і знаю, що Українська нація і її Збройні Сили — нездоланні і непереможні!

Ми багато разів відроджували Україну з попелу, облаштовували і захищали. Ми багато разів вмирали за НЕЇ і народжували на НІЙ своїх дітей, які потім ставали нашими предками.

 

Настав час НЕ вмирати за УкРАїну, а вбивати за НЕЇ «наших вороженьків»! Бо не для того нас мати в муках народила… Козацький дух у нас не згас і нашому Роду нема переводу. 

«Ворога Роду твого знищуй без пощади і жалю!» (заповідь наших пращурів аріїв-русинів).

«Я йду знищувати ворогів Землі рідної… Нехай рука моя буде твердою, щоб вбивати ворогів! Нехай око моє буде ясним, щоб вбивати ворогів! Нехай зброя моя буде справною, щоб вбивати ворогів! Нехай воля моя буде сталь, щоб вбивати ворогів! УкРАїно — рідна земля Мати, Господь — Отець наш небесний, БЛАГОСЛОВІТЬ…». "> 

УкРАїна — це земля Бога Сонця, яку ми любимо і яка любить нас.

УкРАїнці — Воїни Світла, НАЦІЯ переможців, яка наполегливо і  терпляче переживає важкі часи, мужньо і сміливо рухається вперед, незважаючи на страхи і тривоги.

Війна продемонструвала всьому світові, що укРАїнці здатні подолати будь-які труднощі і здійснити неможливе!

Бо ми — Дух і руки Творця! Ми ті, хто захищає Світ і змінює його на краще. Ті, хто глибоко вірить і продовжує впевнено діяти у найтемніші часи.

Більше про це читайте у дописі « «Ми, укРАїнці — Дух і руки Творця!» (див. тут:  https://www.uacenter.media/thoughts-aloud/129356-mi-ukra-nc-duh-ruki-tvorcya---rina-omel-chenko-om---ra.html).

СЛАВА РУСІ-УКРАЇНІ! СЛАВА ЗСУ! СМЕРТЬ МОСКОВІЇ!

 

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,

Герой України,

кавалер ордену ООН «Діяння на благо народів»,

медалі ЄС «Європа – союз цінностей»,

народний депутат України ІІ-VI скликань,

член ПАРЄ (2006-2010),

почесний голова СОУ, генерал-лейтенант