Олег К. РОМАНЧУК: З’явлення із зізнанням ще не на часі?

Олег К. РОМАНЧУК: З’явлення із зізнанням ще не на часі?
324267 ПЕРЕГЛЯДІВ

 «Це провал. Причому провал усієї системи державного управління. У таких випадках, який стався, не буває якогось точкового провалу, однієї помилки якогось окремого солдата. Не спрацювала система. Це і розвідка, і політичне керівництво, і армія. Та й узагалі непідготовленість до такого виду атаки. <…> Після війни ми будемо проводити серйозне розслідування причин того, що сталося. Хтось повинен буде заплатити дуже високу ціну за допущені помилки. Але це буде після війни» –  навпрямець мовив про початок нової палестино-ізраїльської війни Аркадій Міл-Ман, колишній посол Ізраїлю в Росії.

Наведена цитата може бути повністю, без жодних змін і застережень використана для характеристики того, що відбувалося в Україні в перші тижні після 24 лютого 2022 року.

«Невігластво частіше народжує впевненість, аніж знання» ця непроминальна думка Чарльза Дарвіна знайшла яскраве підтвердження 19 січня 2022 року у зверненні до громадян України Володимира Зеленського (цілком у дусі совєтського КВН «ми начінаєм КВН…» або ж полум’яних передовиць друкованого органу ЦК КПСС газети «Правда»), який прохав не панікувати через можливе повномасштабне вторгнення Росії, обіцяючи, що в країні пануватиме мир і всі зустрінуть 2023 рік.

 «Хіба вторгнення почалось не у 2014? Хіба загроза масштабної війни з’явилась тільки зараз?.. Всім нашим громадянам, особливо похилого віку, потрібно це зрозуміти. Видихнути. Заспокоїтись. Не бігти по гречку і сірники. Що робити вам? Тільки одне. Зберігати спокій, холодну голову, впевненість у своїх силах, у свої армії, у нашій Україні. Не накручувати самих себе, на все реагувати мудро, а не емоційно!.. 22 січня ми відзначимо День Соборності України. Відкриємо Запорізький міст. За рік – збудуємо найбільшу трасу в Україні від Ужгорода до Луганська.  Будемо будувати дороги, мости, школи, стадіони, вагони, літаки і танки.  Вакцинуємо переважну більшість населення.  В квітні  – відзначимо Великдень. В травні як завжди – сонце, вихідні, шашлики…».

Це надоптимістичне звернення (деякі цитати з нього вже стати мемами) прозвучало попри те, що того ж дня відбулася телефонна розмова українського президента з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбером, який звернув увагу на високу концентрацію російських військ уздовж українських кордонів. У Білому домі вважали, що Росія готова розпочати вторгнення до України будь-якої миті під час зустрічі в Києві з Ентоні Блінкеном державний секретар США застеріг, що Путін може вдатися до агресивних військових заходів «у дуже стислі терміни». Того ж дня комуністи на чолі з Геннадієм Зюгановим у Держдумі Росії офіційно звернулися до Путіна з проханням анексувати до складу Росії тимчасово окуповані території України...

За кілька днів до початку гарячої фази війни секретар РНБОУ Олексій Данілов заявляв, що силові структури не бачать імовірності того, що найближчими днями може розпочатися широкомасштабне вторгнення з боку ерефії. І закликав громадян до спокою: «Я хочу запевнити наших громадян, що ми усвідомлюємо загрози, які на сьогоднішній день існують, і ще раз наголошую: ми не бачимо повномасштабного вторгнення на територію нашої країни».

10 серпня 2023 року в інтерв’ю «Українській правді» Олексій Данілов згадував: «Після першої й останньої зустрічі Володимира Олександровича з Путіним для нас стало цілком зрозуміло, що питання війни з Російською Федерацією – питання часу. І щоб готуватися до війни, ми мали провести дуже велику домашню роботу».

Однак 2021 року Олексій Данілов чомусь дотримувався іншої позиції. 2 листопада у коментарі «Радіо Свобода» він заперечив повідомлення західних медій про концентрацію російських військ на кордоні з Україною: «Йде свідома дезінформація всього суспільства. Скажімо так – те, що вони там пишуть, не відповідає дійсності. На сьогодні це не відповідає дійсності. Ми спостерігаємо за всіма процесами, це дезінформація і нам незрозуміло, для чого вони це роблять… Що буде завтра, ми не знаємо, на сьогодні такої концентрації, такого скупчення того, що вони пишуть, там цього немає».

Тим часом Тhe Washington Post 30 жовтня 2021 року звертала увагу на те, що пересування російських військ біля кордону з Україною викликає стурбованість у США та Європі. Майкл Кофман, директор програми з вивчення Росії некомерційної аналітичної групи CNA, відзначив, що загальнодоступні супутникові зображення показують, що сили 41-ї російської загальновійськової армії, яка зазвичай базується в сибірському місті Новосибірськ, не повернулися до Сибіру після навчань, а натомість з’єдналися з іншими російськими силами поблизу українського кордону. А опубліковані в Інтернеті кадри свідчать, що 1-ша гвардійська танкова армія Росії (елітний підрозділ, який базується за межами Москви) переміщує особовий склад і техніку в бік України. Кофман акцентував: «Суть у тому, що це не вправа. Це не схоже на тренування».

1 листопада 2021 року видання Politico оприлюднило нові супутникові фотографії, які підтверджували концентрацію російського війська і військової техніки на кордоні з Україною.

Незважаючи на тривожні повідомлення, 19 листопада 2021 року міністр оборони України Олексій Резніков під час візиту до Вашингтона в інтерв’ю «Голосу Америки» на метафізичному рівні висловив переконаність, що великого наступу Росії і захоплення нових територій України не буде: «Не вірю в це».

Майже через два роки сформульовані Олексієм Даніловим фрази «питання війни з Російською Федерацією – питання часу» і  «ми мали провести дуже велику домашню роботу»  викликають лише сарказм та іронію.

Пригадались розмірковування Арсенія Яценюка під час відкриття засідання уряду 1 березня 2014 року: «Це надмірна й неадекватна присутність російських військових на території Криму є прямим ударів по кримчанам, підірвана репутація Криму як одного з кращих курортів... Однією частиною цього плану є те, щоб підірвати курортний сезон в Криму, щоб туди ніхто не поїхав ні з Росії, ні з Європи, ні з Білорусі»…

Як мовиться, без коментарів.

Ще один промовистий епізод з політичного життя України, який не потребує коментування. Так, 27 вересня 2023 року доктор медичних наук, громадський і політичний діяч Валерій Івасюк  під час розмови з народним депутатом Софією Фединою на ютубі повідомив, що на своїй сторінці у ФБ Олексій Резніков написав, що оскільки він вже не міністр оборони, то може розкрити таємниці; мовляв, ми зняли  з передових рубежів українські війська для того щоб вони не потрапили в полон…

«Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, – дурні, а ті,  хто володіє хоч якимись уявою та розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості» (Бертран Рассел).

25 квітня 2022 року Руслан Стефанчук, соратник Володимира Зеленського, в інтерв’ю «Українській правді» зізнався: «Відверто скажу, що до останнього ніхто не вірив, що почнеться повномасштабна війна. Ми базувалися і на даних нашої розвідки, та на іншій інформації, що вони (РФ. – О. Р.) не зважаться на повномасштабну війну». 

«Ніхто не вірив, що почнеться повномасштабна війна» таке наївне визнання навіть не зі сфери метафізики, це вимушена констатація власної некомпетентності.

 

30.08.2022 17:24Читайте по-русски

29 серпня 2022 року в інтерв'ю «Фактам» радник керівника ОП Михайло Подоляк спробував дещо пояснити: «Перші кілька годин думали: ми вкладали кошти у комфорт для людей, як тепер руйнувати все це? Ось цю тодішню неквапливість вважаю фундаментальною помилкою. Проте десь о 18:00 вже побачив в очах рішучість: заради захисту країни все руйнуватимемо разом із цими іржавими російськими танками. Ми ж думали, що з того боку теж люди, що вони дбайливо ставитимуться до будинків, мостів та іншої інфраструктури».

Ці одкровення свідчать про політичну інфантильність української влади, про її кричущу непрофесійність та безвідповідальність, про незнання чи ігнорування історії російсько-українських відносин. У результаті тактичні й стратегічні помилки на вищому державному рівні призвели до численних людських драм і трагедій, до загибелі десятків тисяч громадян України.

Подальші свідчення/одкровення очільника ГУР МО України Кирила Буданова лише підтверджують такі жорсткі висновки. У своїй розповіді «Українській правді» 16 жовтня він повідомив, що росіяни кілька разів переносили дату вторгнення. «Але 23-го числа (23 лютого 2022 року. – О. Р.) приблизно, здається, о 14:30 ми чітко отримали інформацію, що о четвертій ранку буде початок і як саме. Це було доведено до першої особи держави. Він віддав розпорядження. Але просто порахуйте, до 4-ої ранку вже не так багато лишалося часу… 23-го числа ми з дружиною вже жили в кабінеті. Ми ввечері сходили в магазин на Петрівці, продуктовий. Гарно це пам'ятаю. Там купили продукти, я і дружина. Заселились у кабінет, лягли, розмовляли з нею, чекали. Потім я трошки задрімав. І приблизно десь о 3:30 мені зателефонував керівник Офісу президента і каже: «Ну от вже 3:30, наче все спокійно. Може, якось обійдеться?». 

Кажу: «Ну, давайте сподіватись на краще, але щось я сумніваюся в цьому». І так ми з ним проговорили майже до четвертої години. 

Для мене, ви маєте ще розуміти, це ж теж виклик був. Тому що якщо я як керівник спецслужби дав би неправильну доповідь, це ганьба була б для мене. 

Реально десь о 4:20 вже почало прилітати, бо ракети були вже в повітрі, певний час вони ще летіли. Ну все, я видихнув. Тепер треба починати працювати над наступним питанням». 

По суті маємо визнання очільником ГУР своєї нефаховості, профнепридатності. По суті маємо документально зафіксоване з’явлення із зізнанням.

Поміркуймо. Від 14:30 23 лютого до 04:20 24 лютого для ухвалення важливих рішень залишалось майже 14 годин. У переддень війни це чимало. Але, на думку Буданова, «до 4-ої ранку вже не так багато лишалося часу».

Тож якими були його дії? Керівник ГУР з дружиною прошкує у продуктовий магазин на Петрівці. Опісля «заселились у кабінет, лягли, розмовляли з нею, чекали; потім я трошки задрімав». Кирило Буданов усе ще сподівався на краще…

Військові при плануванні операцій традиційно опрацьовують найгірший варіант розвитку подій. Упродовж 14 годин, які залишились до почату широкомасштабного вторгнення російського війська, керівник ГУР мав би якнайретельніше виконувати свої безпосередні службові обов’язки. Натомість він відвідує продуктовий магазин, веде балачки з дружиною та Андрієм Єрмаком…

Кирило Буданов стверджує, що інформацію про точну дату нападу «було доведено до першої особи держави. Він віддав розпорядження».

Питання: які саме розпорядження (звісно, не розкриваючи державної таємниці) віддав Володимир Зеленський? Чи були серед них розпорядження на евакуацію мешканців Києва,  Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Бородянки, чи були розпорядження на підготовку до підриву мостів через річки і на перевірку надійності замінування територій півдня України?..

Вислухавши спогади Кирила Буданова, журналісти зрезюмували: «Україна, її народ, армія і президент мусили миттєво переключитись із роздумування над тим, чи буде війна, на розв'язання найважливішого питання з усіх можливих: як вижити й відстояти державу?».

Інакше кажучи, українська влада до 04:20 24 лютого 2023 року продовжувала гадати на кавовій гущі, роздумуючи, чи буде війна, чи якось пронесе. «Може, якось обійдетьсяуголос розмірковував, за свідченнями Буданова, керівник Офісу президента…

Чомусь пригадалось вбивство працівниками СБУ бізнесмена  Дениса Кірєєва, члена української переговорної делегації в Гомелі, який начебто працював на ГУР і якого запідозрили у державній зраді. Утім Президент України Володимир Зеленський своїм Указом від 6 квітня 2022 року за №217 нагородив Кірєєва Дениса Борисовича Орденом Богдана Хмельницького третього ступеня (посмертно). Його з військовими почестями поховали на

Байковому цвинтарі…

Голова військової розвідки Ізраїлю генерал-майор Аарон Халіва визнав, що під його керівництвом розвідка не змогла попередити напад угрупування ХАМАС. В офіційному обліковому записі Армії оборони Ізраїлю Халіва написав: «Ми не виконали своєї найважливішої місії, і я, як голова Управління військової розвідки, повністю відповідаю за цей провал».

Очільник ізраїльської аґенції безпеки «Шабак» Ронен Бар також вважає, що особисто відповідальний за відсутність раннього попередження про смертоносний напад ХАМАС на південь Ізраїлю 7 жовтня. У листі до працівників спецслужби він виклав свій погляд на трагедію: «Попри серію заходів, які ми провели, на жаль, у суботу [7 жовтня] ми не змогли дати достатнє попередження, яке б дозволило зірвати атаку. Відповідальність за це лежить на мені, як тому, хто очолює організацію. Час для розслідування буде. Зараз ми боремося».

Начальник Генштабу ЦАХАЛ Херці Ха-Леві визнав, що 7 жовтня 2023 року ізраїльська армія не впоралася з атакою ХАМАС.

«Окрім безпрецедентного краху розвідки та сил безпеки, Держава Ізраїль за останній рік пережила низку потрясінь, вони теж суттєво вплинули на силові органи. Революція державного устрою, яку намагався здійснити ізраїльський уряд, спричинила дуже глибокий розкол у суспільстві й армії. Пілоти та розвідники з усіх підрозділів навіть оголосили, що припиняють службу. Тож упродовж останнього року ізраїльські військові переймалися передусім тим, щоб структура держави не розвалилася, і менше підготовкою до війни. Політичне керівництво безвідповідально публічно атакувало військове командування, принижуючи і завдаючи особистої шкоди. Відмовилося прислухатися до його попереджень, що дії уряду завдають серйозних збитків і створюють величезну спокусу ворогам, додають їм віри, що вони мають силу знищити Державу Ізраїль».

Цей жорсткий, безкомпромісний висновок Егуда Леві, легенди Моссаду, колишнього високопоставленого працівника зовнішньої розвідки Ізраїлю, цілком може стати базисом, відправним пунктом оцінки дій української влади упродовж останніх чотирьох років.

11 жовтня Ізраїль сформував надзвичайний уряд із ключовими членами опозиції. Заплановано  створити «кабінет управління воєнними діями» у складі діючого прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, нинішнього міністра оборони Йоава Галланта і його попередника Бені Ганца, який очолює опозиційну партію. Спостерігачами будуть колишній начальник штабу Армії оборони Ізраїлю і міністр зі стратегічних питань. Зарезервовано місце для Яіра Лапіда, очільника опозиції, який був прем'єр-міністром до кінця минулого року. 

Важко уявити створення в Україні «кабінету управління воєнними діями», куди б увійшли генерали Марченко, Кривонос, Забродський, Павловський, в якому були б зарезервовані місця для ключових представників опозиції у Верховній Раді на чолі з Петром Порошенком.

Чи можна припустити, що після з’явлення із зізнанням до ГПУ ряду вищих урядовців створення такого управлінського підрозділу для Української держави стане реальністю?

В чиїх руках знаходиться доля України?..

 

 Олег К. РОМАНЧУК, шеф-редактор журналу "УНІВЕРСУМ", Львів

 

 

Теги: Олег К. РОМАНЧУК, Думки вголос, Корупція, Незалежний Медіа Форум, www.mediaforum.news, IMF, Independent Media Forum
Автор: uacenter.media

uacenter.media, ua.mediacenter.eu@gmail.com,

01001 Київ, вулиця Хрещатик 10, +38 067 461 6900, +48 609 00 6656

© Міжнародний благодійний фонд

«Незалежний Український Медіа Центр у Європі», 2022

© Yurii SCHERBAK, 2022   © Valentyn KONDRATIUK, 2022-2023

Мої відео