Валерій ІВАСЮК: ДО ВАС, ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ! Думки, запитання і звернення
Валерій ІВАСЮК: ДО ВАС, ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ! Думки, запитання і звернення
1.
ДЕНЬ ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ. Це Свято є одним тілом зі Святом пам'яті Рівноапостольного князя Володимира. Рік назад, коли Указом Президента було встановлено День Державності доволі немало осіб і особин повідкривали свої роти з чорним піднебінням проти цього Свята.
Переважна більшість була проти тільки тому, що це був Указ Зеленського. Це дріб'язкове "проти" ховали за, на їх думку, непотрібністю ще одного свята рівня Дня Незалежності. Переконаний, якби під таким указом стояв підпис Ющенка чи Порошенка, ці протестуючі були б іншого кольору. Критикували Указ Зеленського малограмотні, невігласи чи псевдонаціоналісти.
В разі запровадження Дня Державності Ющенком чи Порошенком це зазнало б нападів інших - усіляких нечистих сил, смердючих путіним і гундяєвим. Тоді, рік назад я чітко і однозначно написав в пості, що незалежностей України, як і інших країн було багато. Країни втрачали незалежність і відновлювали її. Що ж до державності, то її народ набуває одного разу і довіку, стаючи державотворчим народом, навіть будучи гнаним зі своєї материнської землі, навіть перебуваючи у вигнанні на чужині, в розсіянні.
І ще, байдуже, хто з діючих президентів, усвідомлюючи, чи з інших причин, встановив День Державності України. Прийдешні президенти скасовуватимуть укази попередників. Але Указ про Державність не скасує ніхто і ніколи.
Однак прикро і шкода, що саме Зеленський встановив Свято Державності, людина настільки далека від розуміння значення самої державності України, так і Дня її відзначення. Підписав цей Указ Зеленський, відчуваючи себе одноосібним автором можливого колись державного шоу. Автору і писати сценарій, і виконувати головну роль.
Яке ж свято має бути головним державним святом? День Незалежності чи День Державності? Якщо Незалежності, то Українській державі 32 роки. Якщо Державності - давніше за 988 рік Хрещення Русі!
День Незалежності України розшматував СРСР.
День Державності шматує і нівелює московію!
Проголошували Незалежність і нардепи-комуністи задля збереження своєї влади і зберегли її надовго, а свої статки примножили і перетворили в капіталізм.
Народ 1 грудня 1991 року майже 90% підтвердив Акт Незалежності... і сприйняв її як манну небесну, не поцінувавши її як слід і не матеріалізував написане на папері. Тепер краща, найдостойніша частина тодішнього народу своєю кров'ю проголошує Незалежність de facto.
Могутню колись Руську Державу зачав її державотворчий народ і продовжив тодішню державу в Русь-Україну з усіма належними класичними клейнодами і інституціями: Конституцією, главою держави, військом, виборчим законом, Прапором, Гербом, а згодом і Гімном, під омофором Софії Премудрості в єдиній самоврядній християнській церкві.
І жила ця держава безперервно, тут на батьківських землях і на чужині. Певно, вже за іншого президента…
День Державності як головне верховне Свято відзначатимуть українці військовим парадом, екуменічним молебнем в Софії Київській, відзначенням достойників народу у святковий вихідний день. Дай Боже Перемоги над одвічними ворогами і над власним невіглаством!
2.
Якщо ти – язикоговорящій громадянин України, то свідомо або ні подовжуєш життєздатність ворожої країни та її народу, ворога України, можливо навіть, не бажаючи цього. Саме тебе вже десятий кривавий рік «звільняє» від української України путін.
Припини сприяти цій звірячій місії московії, почни, нарешті, говорити, думати, діяти українською!!! Альтернативі немає виправдань!
Не соромся на початках говорити українською з помилками. Це в стократ достойніше, ніж говорити бездоганною московською.
3.
ВІН ПОЗБАВИВ ЛЮДЕЙ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я, А ЙОГО ЛИШЕ ПОЗБАВЛЯТЬ ВОЛІ…
"Єдиним джерелом влади в Україні є народ" – Конституція України. Президенте Зеленський, запитай у Народу, чи того покидька, який навів путінські ракети на Краматорськ треба позбавляти волі на довічно?! Чи може позбавити його життя?! Його і сотень виродків, які корегували московські засоби вбивства українців.
Дійсно, Український парламент скасував смертну кару, що було одною з умов входження країни до ПАРЄ і, у майбутньому, до ЄС. Але тоді був мир, а нелюди з 5-ї колони лише чекали свого часу, часу війни московії проти України.
Вищим законом за будь-які зобов'язання є Справедливість!
Отже, якщо це так, а це так (!), Народ має конституційне право вимагати поновлення смертної кари для них, Народом визначених кримінальних злочинців. Навіть якщо потрібно змінювати Конституцію і заради цього на один день призупиняти дію воєнного стану. Карати смертю, а не довічно утримувати в неволі покидьків за податки родин вбитих чи скалічених виродками українців.
Справедливість! Вона є єдиним, що заспокоїть душі дорослих і діток, невинно позбавлених життя.
4.
Правила ведення війни, чи СПРАВЕДЛИВІСТЬ?!
Це запитання до Президента Зеленського в день трагедії у Львові, п'ємонті українського відродження державності. Верховний, ти можливо знаєш про дотримання т.з. "правил ведення війни" державами, цнота яких стосовно цих правил є вдаваною, а відповідь їх на агресію проти цих країн вмотивована виключно справедливістю?!
Велика Британія, Франція, Канада, Німеччина, Ізраїль... проти Афганістану, Лівії, Іраку, Югославії, Вьєтнаму, Кореї... військові дії і помста здійснювались на території цих країн. Стирання в попіл цивільної Німеччини арміями Великої Британії і країн антигітлерівської коаліції. Ядерна помста США мілітаристичній Японії.
Ще прикладів треба?! Вкотре запитую, скільки ще смертей і каліцтв, руйнації України тобі треба, аби президент "дозволив" справедливості восторжествувати не в ефимерній Гаазі, а тут і зараз?
Зараз ліквідовувати цивільних москалів, сопричасників злодіянь путіна!
Запитаймо у згорьованих співгромадян, чи вони згідні з "правилами" і готові чекати Гааги.
Співчуття родинам скалічених і вбитих цивільних українців – ніяка не втіха! Ознака щирості співчуття – це дія, помста вогнем, зброєю по території ворога! Інакше співчуття – це блюзнірство і фарисейство.
Україна вільна у визначенні своїх відповідей московії на вбивства цивільних українців. Від нерішучості або байдужості влади, кожна цивільна людина в Україні не певна, чи доживе до завтра, чи не зазнає калітства, чи не втратить своє житло.
Колись українці підводили свої очі молячись до Бога з надією. Зараз вдивляються в небо зі страхом.
5.
ЗАПИТАННЯ. ЧИ БУДУТЬ ВІДПОВІДІ? Держава і країна – це ЩО чи Хто? Люди чи територія?
Херсон. Яких руйнацій і скількох людських жертв зазнав Херсон, будучи під окупацією у порівнянні з тим, коли місто звільнили? Чи ЗСУ мали достатньо сил і засобів убезпечити звільнений Херсон від щоденних обстрілів окупантами міста з близької відстані з протилежного берега Дніпра? Чи не має бути єдиним спонукачем звільнення території від ворога гарантія недосяжності її для нищення цієї території ворогом? Чи вартують території, на яких живуть громадяни, переважна більшість яких ненавидять свою країну, життів кращої частини народу - воїнів-захисників, які ціною своєї крові силуються звільнити ці території?
Яке співвідношення незворотних втрат і скалічених війною військових і цивільних громадян України і московією у цій війні з 2014 року, в абсолютних і відносних цифрах до загальної кількості населення двох ворогуючих сторін?
Якою є економічна, політична, демографічна.... цінності для неокупованої України Крим і лугандонія? Чи Україна має непорушні гарантії потрібної військової, фінансової, політично підтримки на довгий часовий період від країн-антипутінської коаліції, не залежно від виборів нових складів парламентів і глав цих держав?
Яка кількість громадян України свідомо готова до жертви в ім'я звільнення всієї суверенної території, а яка ні? Чи здатен і готовий народ за будь-яку ціну примусити діючу владу виконати усі умови для вступу України до НАТО і ЄС? Чи спроможеться діюча влада поступитись владою у разі, якщо вона буде не здатною виконати умови вступу України в НАТО і ЄС тій частині народу, яка своєю кров'ю виборює свободу?
Я передбачаю реакцію на цей мій допис як з боку прибічників Верховного, так і з боку його опонентів, а саме тих з них, хто сповідує принцип "ціль виправдовує засоби". Але я не стверджую, я запитую. Переконаний, що чим далі ця війна, тим більше людей хоче почути однозначні відповіді на ці запитання.
І останнє, мабуть найконтраверсійніше. Хай України до часу буде менше, але це буде Україна. Українська Україна. Дасть Господь, повернемо в лоно України все, що їй належить і належало.
6.
СТРАЖДЕННА ОДЕСА – ЦІНА "ЗЕРНОВОЇ УГОДИ"
Благодійність України годувати голодні країни обертається покаранням за це московією. Хто має, передовсім, політичний зиск від "зернової угоди" відомо, і це не Україна. Усі (!) злиденні країни-споживачі українського збіжжя є у московському полі впливу і не є на боці України. Чи співмірні втрати України внаслідок угоди з грошовим прибутком національного бюджету?
Найвища ціна угоди – людські життя і страждання. Ердоган і Зеленський смакують політичні дивіденди. Очевидним є висновок. Якщо ООН, ЄС, НАТО не здатні убезпечити угоду, України сама повинна призупинити угоду до часу реальних, швидких і самодостатніх рішень міжнародних інституцій і окремих держав звести до нуля будь-які загрози угоді з боку путіна.
Чи здатний і хоче Зеленський охоронити Одесу? Ні! Для нього німб годувальника злиднів в стократ бажаніший, ніж оберіг Одеси і одеситів. Тому, єдиний, хто може закликати Верховного до адекватних рішень унебезпечити місто і одеситів – це вони самі! Усі одесити – і язикогаварящіє, і патріоти – невідкладно мають діяти, аж до приїзду до Зеленського і перебування біля нього до моменту його рішення охоронити Одесу.
Одночасно варто влаштувати чисельні пікети біля посольств країн НАТО, ООН, ЄС. Можливо, Зеленському варто тимчасово облаштував свій офіс в Одесі. Це зразу позначиться на якості ППО. Час збігає, а з ним і стікає фантастичне обличчя Одеси і кров одеситів. Зеленський, врятуй Одесу, вона – це ж твій колишній і майбутній виборець, ви з нею однієї крові!
P.S. Хай будуть прокляті усі, хто служить і таскаються в кіріловскую секту в Україні! Свято-Преображенській собор Одеси, який "освячував" гундяєв знищено.
Валерій ІВАСЮК, громадський і політичний діяч
На світлині автор, фото 2014 року