Польські музейники допомагають музеям в Україні

Понад 40 українських музейних установ отримали матеріальну підтримку від польського Комітету допомоги музеям України протягом перших місяців розв’язаної Росією війни. Ця громадська ініціатива взаємодіє з урядовими інституціями Польщі й багатьма партнерами з різних країн світу. Війна ще триває, та в комітеті вже розмірковують про післявоєнну відбудову й модернізацію українських музеїв.

Комітет допомоги музеям України виник на початку березня з ініціативи польських музейників, які вже тривалий час співпрацюють з українськими установами збереження культурної спадщини. Нині він об’єднує 55 членів. До його складу ввійшли відомі музейні працівники і культурні діячі: Войцех Фалковський, директор Королівського замку у Варшаві, Пьотр Цивінський, директор музею Аушвіц-Біркенау, Адольф Юзвенко, директор Оссолінеуму у Вроцлаві, Йоанна Митковська, директор Музею сучасного мистецтва у Варшаві, Збіґнєв Вавер, директор Королівського музею «Королівські Лазенки» у Варшаві, Роберт Зидель, директор Етнографічного музею у Варшаві, Кароліна Ґрабовєц-Матияс, директор Музею еміграції в Ґдині та інші. Очолює цю громадську ініціативу Ян Олдаковський, директор одного з наймодерніших музеїв Польщі – Музею Варшавського повстання. Саме в цій інституції діє секретаріат комітету.

Члени комітету оприлюднили заяву, в якій пояснили, чому поляків хвилює доля українських музеїв. Зокрема вони зазначили: «Розкрадання та знищення культурних цінностей у нашій країні набули виняткових розмірів під час Другої світової війни; кульмінацією стало повне пограбування та знищення Варшави під час Варшавського повстання та одразу після його придушення. Подібних втрат ніколи більше не повинна зазнати жодна нація та держава. На жаль, сьогодні це загрожує Україні». Серед цілей, які поставили перед собою польські музейники є не тільки допомога українським колегам в убезпеченні музейних збірок, оцифровуванні та інвентаризації колекцій, але й збирання інформації про розкрадання і знищення окупантом українських культурних цінностей.

Члени комітету кажуть, що їхня ініціатива виникла спонтанно, як щира реакція на російську агресію в Україні. Тож протягом перших тижнів війни їхня діяльність була здебільшого спонтанною, адже треба було швидко відповідати на нечувані раніше виклики для музейної справи. Передусім із Польщі в Україну відправили матеріали для убезпечення музейних колекцій від імовірних пошкоджень під час обстрілів та бомбардувань. Вже в березні до низки українських музеїв потрапили польські пачки та скрині, протипожежне обладнання, обгорткова бульбашкова плівка, поглиначі вологи, осушувачі повітря, будівельно-ремонтні матеріали, а також візуалізатори та сканери для оцифровування музейних збірок.

Надання необхідної допомоги українським музейникам було б неможливе без підтримки польських спонсорів та закордонних партнерів комітету. До шляхетної ініціативи долучилися Музей мистецтва Метрополітен, швейцарська Фундація мистецтва, культури та історії, Національна Бібліотека Естонії, Європейський парламент, Університетський музей у Бергені та інші. Логістичну підтримку діяльності комітету надає польське Міністерство культури та національної спадщини.

В Україні польська допомога передусім потрапляє до Львова, де її розподіл координує Центр порятунку культурної спадщини, який дислокований у приміщенні Наукової бібліотеки Львівської політехніки. Звідтіля передані з Польщі матеріали передали до Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові, Сумського обласного художнього музею імені Никанора Онацького, Музею історії музичних інструментів «Барабан ЗА» (м. Запоріжжя), Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» в Батурині, Вінницького обласного краєзнавчого музею та багатьох інших. У свою чергу своєрідним хабом допомоги музейним установам сходу України став Дніпропетровський національний історичний музей ім. Дмитра Яворницького (м. Дніпро).

Комітет допомоги музеям України й надалі допомагатиме убезпечувати музейні збірки, особливо в малих музеях, про що просять українські партнери. Вже тепер члени комітету кажуть, що сприятимуть українським колегам переосмислити й модернізувати експозиції музеїв. Як польські, так і українські музейники згідні в тому, що війна змушує задуматися про місію музею та сучасні шляхи її реалізації.

Новим напрямком діяльності комітету стало збирання коштів на післявоєнну відбудову знищених чи пошкоджених українських музеїв. Як наголосили в своїй заяві польські музейники, боротьба за збереження культурної та національної спадщини України – це спільна боротьба українців і поляків.

Ростислав Крамар, журналіст і перекладач, викладач Варшавського університету

Світлина: Komitet Pomocy Muzeom Ukrainy, 2022

culture.pl