Ігор Жданов: Українці – далебі не москалі... Підрахуймо!

Бойові дії на фронті внаслідок різних причин, зокрема дощів, дещо втратили свою інтенсивність та наступальний запал.

Путін у своїй «історичній» валдайській промові продовжує шантажувати світ ядерною зброєю, лякаючи Україну, НАТО та Європу «брудною» бомбою.

Але сьогоднішня наша аналітична розвідка буде присвячена не цим безумовно важливим подіям, а аналізу результатів соціологічного дослідження Центру Разумкова, яке було проведене у жовтні 2022 року.

Значення цього опитування полягає не лише в тому, що його данні дають розуміння про те, хто ми є, куди ми прямуємо і які цінності ми поділяємо. Його значення полягає також у тому, що його можна порівняти із попередніми національними дослідженнями та опитуваннями, які проводилися в інших європейських країнах та росії.

У цій статті ми будемо намагатися наводити мінімум цифр, з якими ви можете більш детально ознайомитися на сайті Центру Разумкова. Експерти Інформаційної оборони більше зосередилися на аналізі значимості результатів як для держави загалом, так і для кожного з українців зокрема.

ХТО МИ Є І ДО ЧОГО МИ ПРИЙШЛИ?

Україна наприкінці 80-х років минулого століття була типовою радянською країною, стовпом комуністичної ідеології. Як тоді жартували, перебудова в СРСР зупинилися на хуторі Михайлівському.

Після того як Україна отримала (не виборола!) Незалежність суспільна свідомість українців залишилися такою ж архаїчною, патерналістською, пострадянською та посткомуністичною. Як і менталітет більшості інших народів Радянського Союзу, включаючи росіян.

Сьогодні українці та руські є абсолютно різними за своїми цінностями народами. Почавши з однакового старту, українці отримали у результаті демократичність, європейськість, домінування цінностей свободи, а руські так і залишилися у пострадянській та постімперській парадигмі. 

Перші зміни у менталітеті українців відбулися після Помаранчевої революції 2004 року, коли ми почали все більш позбавлятися кайданів минулого та все більш виявляти прихильність до демократичних цінностей та європейського цивілізаційного вибору.

Суспільна свідомість українців отримали новий потужний поштовх для подальших якісних, докорінних та системних змін після революції Гідності 2014 року та фактично завершила свою трансформацію після початку широкомасштабної російсько-української війни.

Опитування свідчать – українці є єдиною демократичною нацією, вони асоціюють себе із європейською родиною народів, а регіональні та інші розбіжності все більше нівелюються та зникають.

ДЕМОКРАТІЯ Є НАЙБІЛЬШ БАЖАНИМ ДЕРЖАВНИМ УСТРОЄМ

Війна, як це не парадоксально, ще більше підсилила прихильність українців до демократичних цінностей.

У період між 2010 і 2021 роками кількість українців, які вважали демократію найбільш бажаним типом державного устрою, перебувала в межах 48-56%. Після початку повномасштабної російсько-української війни їх частка зросла до 68%.

За останнє десятиліття кількість громадян України, які вважають, що демократична політична система є «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» для нашої країни, змінилася начебто незначною мірою – від 85% у 2011 році до 90% у 2022. Разом з тим, істотно зросла частка тих, хто вважає демократичну політичну систему «дуже хорошою» (54%, тоді як раніше їх кількість не перевищувала 36%).

Україні не загрожує встановлення військової диктатури як з точку зору традицій, так і суспільного запиту на такий політичний режим.

Дійсно, широкомасштабна війна призвела до зростання кількості українців, які вважають  «скоріше хорошою» або «дуже хорошою» систему, коли правлять військові або військовий режим (з 17,5% до 30%). Однак, переважна більшість (69%) українських громадян і зараз вважають таку систему поганою.

НАШ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИБІР – ЄВРОПА

Українці остаточно визначилися із своїм є цивілізаційним вибором та підтвердили свою належність до європейської сім’ї народів.

Обираючи між двома моделями суспільного розвитку – європейською та російською, 70% опитаних віддають перевагу європейській моделі, лише 0,5% − російській (у 2017 році ці показники становили відповідно 58% і 4%).

Порівняно з 2020 роком, в Україні істотно зросла частка тих, хто довіряє Європейському Союзу (з 43% до 76%). Також в Україні зріс рівень довіри до НАТО (з 31,5% до 67%).

ВІДМІННОСТІ ПОСТУПОВО ЗНИКАЮТЬ

Українці є єдиною нацією. Вікові, мовні та регіональні розбіжності, поступово нівелюються та зникають. І хоча вони все ще існують, але вже не мають такої критично великої різниці.

Наприклад, якщо у 2021 році 69% опитаних відповіли, що не прагнуть відновлення Радянського Союзу, то за даними останнього опитування, вже  87% респондентів дотримувалися такої думки.

Кількість українців, які не хотіли би відновлення СРСР, на Півдні і Сході країни (відповідно 72% і 81%) дещо нижча, ніж на Заході (93%)  і в Центрі (89%), однак, навіть у цих регіонах вона більша, ніж була по країні загалом у 2021 році (!).

Навіть серед представників найстаршої вікової групи, ті, хто не хотів би відновлення Радянського Союзу, становлять переважну більшість (74,5%). Рекордні 95% українців, яким менше 30 років, дотримуються такої ж думки Серед тих, хто в родині розмовляє російською мовою, ця частка становить 79%, серед тих, хто розмовляє українською – 90%.

ПАРТІЙНІ ФАВОРИТИ УКРАЇНЦІВ

Докорінним чином змінився партійно-політичний ландшафт країни. Проросійські та комуністичні партії можуть сміливо йти слідом за російським кораблем.

Такі партійні проекти, якби вони не мімікрували, не мають шансів на проходження до парламенту. Натомість фаворитами майбутніх виборів будуть євроінтеграційні національно-демократичні партії, до списків яких увійдуть колишні військові та волонтери.

З початку 2000-х років підтримка громадянами України національно-демократичної ідеології зростала. У 2003 році її поділяли 10% українців. Така ж сама кількість опитаних (11%) підтримували ідеологію возз’єднання України з росією, а комуністичну ідеологію поділяли 10%. Сьогодні національно-демократичні ідеї підтримують в два рази більше українців – 22%, тоді як комуністичні – 1%, ідеологію «російського світу»  – 0,2%.

Підтримка політичних сил, які виступають за євроінтеграцію України, порівняно з жовтнем 2021 року зросла з 34% до 52%, підтримка сил, які виступають за відновлення відносин з росією та інтеграцію України до євразійського простору, навпаки знизилася з 12% до 2%.

Існує суспільний запит на політичні партії, які будуть створені військовими та волонтерами або включать  їх до своїх списків.

Зокрема, 27% опитаних в Україні вважають хорошими одночасно і систему, коли правлять військові або військовий режим, і демократичну систему. 89% тих, хто вважає хорошою систему, коли правлять військові або військовий режим, також вважають хорошою демократичну систему.

На думку експертів Інформаційної оборони, ці оцінки не протирічать одна одній, а свідчать про те, що військові можуть бути інтегровані безпосередньо до управління країною шляхом парламентських виборів.

P.S. Проект Інформаційна оборона Фонду «Відкрита політика» висловлює свою подяку Центру Разумкова та його співробітникам за надані матеріали та консультації під час написання цієї статті

Ігор ЖДАНОВ, політик і публіцист

Світлина: Вадим БЄЛІКОВ, 2022