Микола ГОЛОМША: Звернення до світової спільноти

ЗВЕРНЕННЯ ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ

через Міжнародний Медіа Форум під керівництвом Юрія Щербака

Ніяк не зрозумію поведінки союзників і партнерів.  Як це на нашій території боятись допомагати збивати над мирними містами крилаті й балістичні ракети та інші засоби ураження рашистів? Чому? Шкодувати вбивчого залізяччя? Ну, згадайте ж Рішення Генасасблеї ООН – про визнання світового злочину путінського режиму – неспровокованого вторгнення в Україну та зобовʼязання вивести війська до кордонів 1991 року. Для чого дрейфит ? Україна надає можливість і просить допомоги.  Нас не тішить інформація, коли наші сусіди підняли в повітря літаки у звʼязку з ракетною атакою на Україну. Ви ж подивіться на цинізм держави-агресора, яка зараз «головує в ООН», вона ще й підговорює  окремі країни Африки, щоб нас «зобовʼязали» припинити атаки на військову й допоміжну інфраструктуру рф (яка десятиліттями, обдурюючи світ, роззброювала нас із метою знищити в майбутньому), – бо «не буде чим скоювати теракти й військові злочини», чи не цирк?

Скільки можна спостерігати цю наругу над Світопорядком і потакання злочинному режиму путіна. Громадськість України – вимагає прогнати не тільки з Радбезу, а й з ООН рашистський режим – до стабілізації ситуації, визнання путінського режиму – терористичним, як це вбачається зі Статуту ООН! Інакше як оцінувати подібну ситуацію? Чи може світ й надалі спостерігати досі світовий злочин путіністів і «надіятись» на чудо, вʼяло-текуче доправляючи допомогу, коли щодня гинуть не тільки військові, а мирні люди, діти, коли на очах у всіх послів різних країн знищується середовище життя в Україні?

Дорогі партнери, ми не докоряємо, дякуємо за кожну молекулу підтримки, але ж не забороняйте нам використовувати вашу допомогу для ураження всіх мілітарних «точок», звідки нам «прилітає».  Віднесіться серйозно й дієво до наших прохань, створіть антипутінську коаліцію, хоча б із тими, хто вже підписав з Україною безпекові угоди, так, як створювалась дієва антигітлерівська коаліція, проявіть реальну позицію щодо забезпечення миру й правопорядку, як це визначено нормами Статуту ООН і принципами Міжнародного права! Не вдавайте, що хтось ще сприймає облудну брехню рф.

Хай прибуде з Вами Бог у ваших рішеннях!

Наступ ЗСУ на Курщину спричинив великий шок для багатьох…

Прокинулась ООН, як ялова організація, що мала б давно виконати рішення власної Генасамблеї про вивід всіх рашистських військ з України. Натомість Гутерриш, котрий чітко демонструє незрозумілу залежність від путінського режиму, – не «помічає» систематичні обстріли путіністів ракетами та шахедами – мирних українських територій, убивства людей і дітей, приховує 100 тисяч вбитих у Маріуполі, крутячи в долонях брехливу цифру, буцім-то 15 тисяч мирних осіб, – і це після рішення Генасамблеї ООН, що визнала вторгнення рашистів на територію суверенної України й постановила вивід усіх військ і відновлення наших кордонів. Гутерриш увійде в історію як людина, котра всеціло дискредитувала не тільки себе, а всю світову організацію, демонструючи сумнівну й цілковиту залежність від країни-агресора та не забезпечуючи світопорядку. Але зараз досить про цю сіру мишу. Українці увійшли на територію своїх колишніх земель із метою припинити обстріл Харківщини – мирних українських територій, щоб знищити смертоносну мілітарну, терористичну мережу й порушити рашистам логістику засобів ураження, перекид військ, техніки, озброєння, які безперервно заходять на наші території, і все це вписується в доктрину ведення оборонної війни. А тут усі московські концерви в ООН запищали дрібним мишачим голоском. За їхньою логікою, ми маємо сприйняти агресію – і жодного права діяти у відповідь? Вони навіть не читають Статуту ООН, який передбачає діяти у відповідь на дії агресора і всі наслідки покладаються саме на нього. Вихід простий – геть з України й українці припинять будь-які збройні дії. Вважаю, що Гутериша і його приспічників в майбутньому потрібно буде також засуджувати за поглиблення ескалації шляхом сприяння агресору. Вони ж до тепер ще не «знають», хто стріляв по Оленівці й підірвав Каховську ГЕС. Ми маємо право утискати навіть режим путіна, якого заарештовано МКС. Світ має вже зрозуміти, що брехливий путін створив такий самий диктаторський, подібний до себе режим, який загрожує світопорядку, з усіх своїх телеканалів погрожує ядерною зброєю не тільки Україні, а світу. Замість того, щоб застосувати 6 розділ Статуту ООН – аж до миротворчих сил для припинення агресія, вони звинувачують Україну в ескалації, чи це нам не почулось ? Відповідно до якої норми Статуту або Конвенції ми не маємо права діяти у відповідь на агресію й згідно з якою нормою путін має «право» діяти безкарно? путіна треба зупиняти мілітарним шляхом і тільки так, бо історія вчить: жодні «договорьонності» з росією не вартують паперу, на якому підписані, – це демонструє і Будапештський Меморандум, і інші рішення, які зобовʼязали Україну позбутись ядерної й стратегічної зброї! Друзі, побажайте Збройним Силам України перемоги та помоліться за нас! З нами Бог і Україна – Слава Україні!

І знову щодо Курська!

ЗСУ відповідно до Статуту ООН й згідно з регламентованими правилами війни увійшли на споконвічні українські землі, нагло забрані московитами, для того, щоб зупинити безкарні обстріли мирних українських територій, терористичні рашистські війська, перерізати смертоносну військову жилу, через яку путіністи вчиняють вторгнення на території суверенної держави. Щоб перерізати логістику ворога в скоєнні світового злочину, щоб примусити його зупинити вторгнення й вивести терористичні війська з України, як це приписано Рішенням Генасамблеї ООН. Відповідно до умов неспровокованої, неоголошеної рашистами війни, Україна має право оборонятись і вживати адекватних заходів до припинення світового злочину. Тому захід на Курщину має подвійну ціль - створення буферної зони для захисту України від обстрілів і суто військову ціль порушення логістики сполучення ворожих військ, можливість застосування артилерійських обстрілів тощо. Тому ми не маємо чого оправдовуватись і керуємось правом вживати, як зазначалось, адекватних заходів, щоб заставити ворога припинити агресію та вивести свої війська з української землі до кордонів 1991 року, інших цілей Україна не переслідує.

Що потрібно сьогодні для перемоги?

Хочеться кінець кінцем прозріння: «самостійну державу собі може здобути народ боротьбою і трудом». Ця теза С. Бандери залишається актуальною зараз, як ніколи. Але ми маємо закарбувати собі, що поведінка урядовців і чиновників не має бути фальшивою і, не дай Бог, антинародною.

В основі діяльності українського Уряду має бути людина й тільки людина! 

А впродовж війни на першому плані має залишатись солдат, а це – армія, яку повинні забезпечити матеріально всім бойовим арсеналом. Наголошую, не чиновник з «розпилом» коштів, а армія й солдат із зарплатою вище, ніж у чиновника. Жодною мірою – не піар, не жадоба й не нажива! 

В основі української державності має стояти закон і справедливість. Владарі повинні опиратись не на «поруку», а на знання, фах і досвід! Пора видертись із пастки двієчників, «менеджерів» (тут я про систему) та зрозуміти, що при владі треба освічені, авторитетні й найкращі.

Менеджер при владі – це корупція, а особливо – без досвіду, знань та фаху!

Епоха дурних і відданих має піти в небуття.

Тільки за умови трьох «П» (професійність, порядність, патріотизм) може настати перемога, стабільність і процвітання!

Микола ГОЛОМША, правознавець, член Ради Незалежного Медіа Форуму